Рішення № 93625870, 18.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 р. № 400/4550/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2020 № 0000015119, № 0000016119,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Чорноморської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 30.07.2020 № 0000015119, № 0000016119.

Позивач обґрунтовує позов тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі документів, які є неналежними доказами, що суперечать чинному законодавству, оскільки відповідач використовував нелегалізований документ без апостилювання -копію експертної декларації від 26.07.2016 надану митним органом Німеччини.

Відповідач- надав суду відзив, в якому зазначив, що перевірка відповідачем була проведена відповідно до вимог чинного законодавства та прийнятті податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки прийнято правомірно, оскільки позивачем

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Чорноморською митницею була проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ОСОБА_1 законодавства з питань митної справи при митному оформленні транспортного засобу автомобіль легковий марки «Volkswagen Passat СС» за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 08.08.2017 №UA504170/2017/006830 на підставі наказу Чорономорської митниці Держмитслужби від 22.06.2020 № 125 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 ».

За наслідками перевірки складено акт від 13.07.2020 № 7/7.16-19-05/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що в ході перевірки були використанні документи, які надано платником під час митного оформлення даного товару за вищевказаною декларацією, бази даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби, протокол про порушення митних правил №0171/50400/19, за ознаками правопорушення передбаченого ч. 1 ст.483 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями), лист ДФС України від 01.10.2019 №29384/7/99- 99-20-02-01-17.

10.10.2019 р. Миколаївська митниця отримала від Державної фіскальної служби України відповідь митних органів Німеччини, згідно яких автомобіль Volkswagen Passat СС VIN - НОМЕР_2 придбано громадянкою України, ОСОБА_1 на рівні 10 000 Євро.

Відповідно до витягу з копії митної декларації країни відправлення від 26.07.2017 №17DE460564502655E3 та рахунку - фактури, щодо купівлі-продажу транспортного засобу марки «Volkswagen», модель «СС», календарний та модельний рік випуску: 2014, призначення: пасажирський для перевезення людей по дорогах загального користування, кузов: НОМЕР_3, тип двигуна: дизельний, об`єм двигуна: 1968 сантиметрів кубічних, тип кузова: седан, кількість місць: 4, колісна формула 4x2. Торговельна марка: «Volkswagen». Виробник: «Volkswagen AG», DE що був у використанні, який направлявся з компанії «Кау Wegers Automobile, Вальддьорферштрассе 66 громадянці ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 вартістю 10000 Євро., що за курсом Національного банку України саном на 08.08.2017 року, тобто на момент митного оформлення товару за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 08.08.2017 №UA504170/2017/006830 митна вартість становить 310268,24 гривень.

Відтак, 08.08. 2017 році позивачем при розмитнені автомобілю були сплачені митні платежі виходячи з вартості автомобіля, зазначеного в рахунку-фактурі від 16.07.2017 в сумі 8300 євро, а митні органи Федеративної Республіки Німеччини повідомили, що вартість автомобіля складає 10 000 євро, що підтверджується експортною декларацією.

Зазначене свідчить про фактичне заниження громадянкою України ОСОБА_1 рівня митної вартості товару на загальну суму 51711,37 гр., що є порушенням статті 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товару.

В результаті здійсненого митного оформлення за недостовірними відомостями про митну вартість товару спричинено недоплату митних платежів до Державного бюджету України в розмірі 16547,63 грн., в т.ч. ввізне мито - 5171,13 грн. та податок на додану вартість - 11376,50 гривень.

З огляду на вищезазначене, за митне оформлення автомобіля марки «Volkswagen», модель: СС», кузов № НОМЕР_2 при його митній вартості 310268,24 грн (з урахуванням транспортних витрат) необхідно було сплатити митні платежі у сумі 122776,28 грн., у т.ч. ввізне мито - 31026,82 грн., акцизний податок - 19575,37 грн., податок на додану вартість - 72174,09 гривень.

Різниця між сплаченими за митною декларацією типу IM 40 ДЕ від 08.08.2017 №UA504170/2017/006830 сплаченими митними платежами та тими, що підлягають сплаті з митної вартості 310268,24 грн., становить - 16547,63 грн., в т.ч. ввізне мито - 5171,13 грн., податок на додану вартість - 11376,50 гривень.

Таким чином, платник ОСОБА_1 через декларанта (митного брокера) громадянина ОСОБА_2 , під час митного оформлення транспортного засобу марки «Volkswagen», модель: СС», кузов № НОМЕР_2 » за митною декларацією типу IM 40 ДЕ від 08.08.2017 №UA504170/2017/006830 вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати в повному обсязі митних платежів, вказавши в даній митній декларації недостовірні відомості для визначення митної вартості даного авто.

Під час перевірки ОСОБА_1 встановлено порушення підпункту пункту 2 статті 52, статті 58,статті 377 Митного кодексу України в частині невірної заявленої митної вартості та сплати митних платежів, вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині визначення бази оподаткування податку на додатну вартість.

За результатами перевірки платником порушено вимоги:

-підпункту 2 пункту 2 статті 52, статті 58, статті 377 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (зі змінами та доповненнями) в частині заниження митної вартості товару та сплати митних платежів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від №иА504170/2017/006830 на загальну суму 5171,13 грн.;

-підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від №ГГА504170/2017/006830 на загальну суму 11376,50 гривень. Заперечення на акт перевірки від 13.07.2020 №7/7.16-19-05/ НОМЕР_1 громадянкою України ОСОБА_1 до митниці не надавали.

За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2020:

- № 0000015119, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 11376,50грн. податкового зобов`язання, 2844,13 штрафні санкції,

- № 0000016119, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем-мито на транспортні засоби в сумі 5171,13грн. та 1292,78 штрафні санкції.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 50 МК України митна вартість товарів використовується для нарахування митних платежів.

Статтею 54 МК України, передбачено, правильність визначення митної вартості товарів, який здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення,, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Статтею 345 МК України визначено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; правильності класифікації згідно з УКТ ЗБД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Пунктом 2 статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Статтею 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв з порушенням норм чинного законодавства, оскільки використовував нелегалізований документ без апостилювання -копію митної декларації від 26.07.2016 всупереч ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право», в якій зазначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України та з посиланням на позицію викладену у постанові ВС від 02.07.2019 по справі № 821/2067/17.

У преамбулі Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. У ст.1цього Закону приватноправові відносини визначені, як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та митним органом не мають приватноправовий характер, оскільки вони є публічно-правовими, тому спеціальним законодавством для цих правовідносин будуть саме норми Митного Кодексу України, які не містить жодних застережень стосовно необхідності апостилю на документах, отриманих з інших держав.

Крім того, у постановах ВС від 11.09.2020 по справі № 822/2735/16, від 06.10.2020 по справі № 813/2643/16, які за часом прийняті пізніше, ніж та, на яку посилається позивач, суд дійшов висновку про правомірність дій та рішень відповідача щодо донарахування податкових зобов`язань на підставі інформації та документів, отриманих від митних органів іноземних країн.

Посилання позивача на те, що її двічі притягнули до відповідальності за одне й те саме порушення, що протирічить ст.61 Конституції України, оскільки відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення та Центральним районним судом м.Миколаєва розглядається питання про притягнення її до відповідальності за ознаками порушення передбаченого ч.1 ст.483 МК України не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Адміністративні стягнення за порушення митних правил - це заходи відповідальності за митні правопорушення, що передбачені санкцією норми митного права. А прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими визначені грошові зобов`язання це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відтак, правова природа відповідальності є різною: адміністративна- за порушення митних правил та податкова(фінансова)- за донараховані податки, тому відсутнє порушення ст.61 Конституції України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2020 № 0000015119, № 0000016119 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко