Рішення № 93625642, 17.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10056/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ України у Львівській області), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача викладену у формі рішення від 15.05.2020 №8 щодо відмови в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 03.03.2020 №435 станом на 18.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Львівській області;

- зобов`язати відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 03.03.2020 №435 станом на 18.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування зазначено, що за заявою позивача Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області (далі – ТУ ДСА України у Львівській області) видало довідку від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Нову довідку видано на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, яким визнано неконституційним п. 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII зі змінами, на підставі якого позивачу здійснюється виплата довічного грошового утримання судді. Однак рішенням від 15.05.2020 №8 відділу з питань перерахунку пенсій №4 в перерахунку пенсії за новою довідкою відмовлено у зв`язку з відсутністю змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на час звернення позивача до органів пенсійного фонду.

Оскільки позивач вважає, що у перерахунку грошового утримання відмовлено безпідставно, просить визнати відмову відповідача протиправною та зобов`язати відповідача зробити перерахунок та виплату позивачу грошового утримання.

Ухвалою суду від 12.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві. Правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вважає факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу ХІІ Закону 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто після зміни складу суддівської винагороди (01.01.2020), то підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці слугуватиме зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди після 18.02.2020. Звернув увагу суду на те, що пунктом 5 рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 рекомендовано невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення. Однак Верховною Радою України не прийнято окремого нормативного акта з питань врегулювання порядку здійснення такого перерахунку. Тобто, відсутній чіткий механізм здійснення перерахунків щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав заперечення на відзив у якому наголосив, що вийшов у відставку ще у 2007 році, а не у 2015, як зазначив у відзиві відповідач. На доказ цього долучив постанову Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22.03.2001 №2336-ІІІ.

Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив та долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Згідно з постановою Верховної Ради України від 22.03.2001 №2336-ІІІ «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Стрийського районного суду Львівської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області, як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За зверненням ОСОБА_1 ТУ ДСА України в Львівській області видано довідку №435 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою станом на 18.02.2020 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 119814,00 грн., у тому числі:

- посадовий оклад 63060,00 грн.;

- доплата за вислугу років 50448,00 (80%);

- доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 6306,00 грн. (10%);

- доплата за науковий ступінь – 0,00 грн.;

- доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці – 0,00 грн;

- щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону №1402-VIII – 0,00 грн.

Довідка видана на підставі п. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

ОСОБА_1 звернувся з новою довідкою до ГУ ПФУ України у Львівській області з заявою від 12.03.2020 про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

Рішенням №8 від 15.05.2020 відділу з питань перерахунків пенсій №4 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ України у Львівській області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно з цим рішенням право на перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом №1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18.02.2020, виникає згідно з ст. 142 Закону №1402. Суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020 виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, право на перерахунок виникає при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020.

Вважаючи рішення про відмову у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Головним питання цього спору є оцінка рішення суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ України у Львівській області в частині відмови позивачу в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон №1402-VIII).

Згідно з п. 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі – Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Також, як передбачено ч. 2 ст. 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 3 ст. 135 Закону №1402-VIIІ передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, п. 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 №2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Так, у зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020.

Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі №620/1116/20.

У цьому рішенні зазначено, що дане рішення суду є зразковим для справ, у яких:

- позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання;

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18 лютого 2020 року (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України №2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020.

Адміністративна справа №380/10056/20 є типовою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України).

Доводи відповідача про те, що оскільки підвищення суддівської винагороди після 18.02.2020 не відбулося, то немає правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі нової довідки ТУ ДСА України у Львівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від №435 від 03.03.2020, слід визнати безпідставними.

Викладене свідчить про протиправність рішення ГУ ПФУ України у Львівській області, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, а тому позовна вимога про його скасування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Львівській області №435 від 03.03.2020, така є похідною, тобто залежить від задоволення основної позовної вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на висновок суду про протиправність рішення ГУ ПФУ України у Львівській області, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, позовна вимога зобов`язати відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА України у Львівській області №435 від 03.03.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність рішення відповідача, а отже позов слід задовольнити повністю.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Оскільки при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн., позовні вимоги задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 258-263, 293, 294, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладену у формі рішення від 15.05.2020 №8, у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №435 від 03.03.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Львівській області.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №435 від 03.03.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Львівській області, з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2020.

Суддя Кравців О.Р.