Рішення № 93624884, 11.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 р. Справа№200/7609/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

за участю:

секретаря судового засідання Столяренко Я.С.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ярової С.Е.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Фізична особа – ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому просив визнати протиправною відмову у реєстрації його як платника єдиного податку та зобов`язати здійснити реєстрацію платником єдиного податку з 28.12.20119 шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування протиправності відмови в реєстрації платником єдиного податку, оформленої листом від 28.12.2019, позивач зазначив безпідставність висновків відповідача про наявність в нього податкового боргу. Згідно викладеного у позові, борг, що обліковувався на день звернення позивачем із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування є сумою пені, нарахованої через несвоєчасну сплату грошових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб. Позивач зазначив, що відповідачем визначено зобов`язання з земельного податку фізичних осіб за 2016-2019 року із порушенням вимог чинного законодавств та наполягав на неотриманні ним податкових повідомлень-рішень за 2016, 2018 та 2019 роки. Згідно викладеного в заяві позивача від 15.10.2020 грошове зобов`язання з земельного податку за 2016-2019 роки визначено відповідачем із врахуванням ставок земельного податку, що встановлено рішеннями Новопетриківської сільської ради за відповідні роки. Втім, належна позивачу земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, а тому встановлення ставок земельного податку не входить до компетенції органів місцевого самоврядування.

Крім цього, позивач зазначив, що наявність в нього боргу фізичної особи протиправно визначено перепоною реєстрації платником єдиного податку як суб`єктом господарювання. Позивач також наполягав на відсутності в нього обов`язку сплачувати податковий борг, що складається з суми нарахованої пені, оскільки пеню нараховано відповідачем в інтегрованій картці платника, що є інформаційною системою для користування відповідача та не має до позивача жодного відношення, не може вважатися податковим боргом, оскільки відповідач будь-яким чином про нарахування цієї пені позивача не повідомляв.

Позивач також зауважив на тому, що оскільки станом на 28.12.2019 він не отримував від відповідача будь-якого документа щодо нарахування пені, через що на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку він вважається таким, що не мав податковий борг.

В судовому засіданні позивач підтримав викладене в позові та інших наданих письмових заявах по суті справи, зауважив на протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими відповідачем визначено податкові зобов`язання позивачу за 2016-2019 роки та право суду вийти за межі позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві позивач перебуває на обліку в податковому органі як платник земельного податку з 01.01.2010. В період з 2016 по 2019 року відповідачем прийняті податкові повідомлення, якими позивачу визначені зобов`язання земельного податку за 2016-2019 роки в загальній сумі 2702,41. Зазначені зобов`язання сплачені позивачем несвоєчасно – 23.09.2019 та 27.12.2019, через що під час відображення їх сплати в обліковій картці позивача відображено нарахування пені. Станом на день розгляду заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування, за позивачем обліковувався податковий борг, що складається з суми нарахованої пені в розмірі 421,62 грн. Оскільки наявність податкового боргу відповідно до підпункту 291.5.8 пункту 291.5. ст. 291 Податкового кодексу України виключає можливість реєстрації особи платником єдиного податку 1 -3 групи, позивачу було відмовлено в реєстрації платником єдиного податку.

За змістом відзиву окремою підставою реєстрації позивача платником єдиного податку стало порушення позивачем при наданні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування 10-денного строку від дня реєстрації суб`єктом господарювання.

В додаткових поясненнях від 12.11.2020 відповідач зауважив на тому, що з 30.06.2020 позивач не є суб`єктом господарювання, через що не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала наведене у відзиві та додаткових поясненнях, просила суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 25.08.2020 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено без руху позовну заяву. Ухвалою від 16.09.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвалою від 24.09.2020 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.10.2020. Ухвалою від 05.10.2020 відмовлено відповідачу у розгляді справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 16.10.2020 судом витребувано додаткові документи від відповідача, відкладено розгляд справи на 27.10.2020. 27.10.2020 оголошено перерву у розгляді справи до 16.11.2020. 16.11.2020 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 30.11.2020. Розгляд справи, призначений на 30.11.2020 не відбувся через перебування судді на лікарняному, наступне у справі судове засідання призначено на 11.12.2020.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач в період з 03.12.2019 по 30.06.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

28.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просив зареєструвати його з 03.12.2019 платником єдиного податку 3 групи.

Листом Великоновосілківського ДПІ Маріїнського управління Головного управління ДПС у Донецькій області № 38712/10/05-99-57-82 від 28.12.2019 позивача повідомлено про відмову в реєстрації платником спрощеної системи оподаткування згідно пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України у зв`язку із тим, що на день подання заяви про застосування спрощеної системи позивач має податковий борг в сумі 421,62 грн. (арк. справи 13).

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернуся до відповідача зі скаргою від 25.01.2020, в якій просив зареєструвати його як платника єдиного податку (арк. справи 18-19). За наслідком розгляду скарги позивача відповідач повідомив його про те, що на час звернення позивача із заявою про реєстрацію платником податку станом 28.12.2019 в його обліковій обліковується податковий борг у вигляді нарахованої в автоматичному порядку пені внаслідок сплати 27.12.2019 позивачем податкового боргу з земельного податку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені Главою 1 Розділу XIV Спеціальні податкові режими Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 291.2 та 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлений ст. 298 Податкового кодексу України. За змістом пункту 298.1 цієї статті для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги";

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Частиною 2 підпункту 298.1.2 пункту 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України встановлено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому зареєстровані в установленому законом порядку суб`єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2. ст. 299 Податкового кодексу України).

Пунктом 299.3. статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5. ст. 299 Податкового кодексу України)

Згідно пункту 299.6. статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 291.5.8 статі 291 передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Визначення терміну податкового боргу наведено пп. 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015) плата за землю є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу належить до місцевих податків.

За правилами пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу Українилатниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ВИСНОВКИ

Відповідно до змісту рішення відповідача, оформленого в листі від 28.12.2019 № 327102/10/05-99-57-82 позивачу відмовлено в реєстрації платника спрощеної системи оподаткування, встановленої для третьої групи єдиного податку згідно пп. 291.5.8. п. 291.5. ст. 291 Податкового кодексу України через наявність на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування податкового боргу в сумі 421,62 грн.

Виходячи зі змісту пункту 291.5.8 пункту 291.5. ст. 291 Податкового кодексу України передумовою відмови в реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є відсутність в особи, що звертається із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, податкового боргу з будь-якого податку. Положення підпункту 291.5.8 ст. 29 не визначає організаційно-правової форми платника та не конкретизує податку, наявність податкового боргу за яким позбавляє можливості реєстрації особи платником єдиного податку.

Тобто, наявність податкового боргу з земельного податку у фізичної особи може бути підставою відмови в реєстрації такої особи платником єдиного податку після набуття статусу суб`єкта господарювання.

Під час надання оцінки доводам позивача про відсутність в нього податкового боргу на день прийняття рішення про відмову в реєстрації платником єдиного податку суд виходить із наступного.

Згідно даних інтегрованої картки платника за платежем: земельний податок з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010700) станом на 27.12.2019 за позивачем обліковується податковий борг в сумі 421,62 грн. Зазначений борг складається з нарахованої за фактом сплати позивачем податкового боргу, що обліковувався станом на 27.12.2020, пені (192,24 грн., 147,21 грн., 77,26 грн., 6,0 грн. та 8,29 грн.) із зарахуванням в її погашення 9,41 грн. Згідно інформації ІКП податковий борг, що був сплачений позивачем 27.12.2019 складався, зокрема, з грошового зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб, визначеного сформованими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями № 13914-0000 від 14.07.2016, якими позивачу визначено грошове зобов`язання за 2016 рік в сумі 1391,54 грн., № 10000770001-0000 від 30.06.2017, яким визначено грошове зобов`язання за 2017 рік в сумі 417,46 грн., № 5254511-0000-0538 від 07.05.2018, яким визначено грошове зобов`язання з земельного податку за 2018 рік в сумі 417,46 грн., № 1762561-4982-0538 від 07.05.2019, яким визначено грошове зобов`язання з земельного податку за 2019 рік в сумі 695,77 грн.

Згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України та Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України та у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Зміст наведених положень не вимагає прийняття контролюючим органом окремого рішення про нарахування пені, через що доводи позивача про можливість визначення пені податковим боргом за умови направлення контролюючим органом відповідного рішення про її нарахування платнику податку, судом також не приймаються.

Позивач під час розгляду справи заперечив правомірність визначення податкового боргу з земельного податку за 2016-2019 роки, посилаючись на протиправність розрахунку та зауважив на тому, що він не отримував податкових повідомлень-рішень від відповідача, якими йому визначено грошові зобов`язання з земельного податку.

Наявні в матеріалах справи копії корінців податкових повідомлень-рішень за 2016-2019 роки містять підписи в графі «податкове повідомлення-рішення отримав» та дату отримання, достовірних та допустимих доказів неналежності позивачу наявного на цих корінцях підпису в матеріалах справи відсутні. Крім цього, під час розгляду справи позивач зазначив, що про нарахування йому контролюючим органом грошових зобов`язань з земельного податку за 2016- 2019 йому було відомо, а тому, у разі негоди із відповідним нарахуванням плати за землю позивач мав можливість оскаржити податкові повідомлення-рішення.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про завищення грошового зобов`язання з плати за землю за 2016-2019 роки, визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях, через визначення ставки податку на підставі рішень органу місцевого самоврядування, в якого в даному відсутні повноваження на встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки, що перебувають поза межами населеного пункту, оскільки правомірність визначення земельного податку відповідачем за періоди з 2016 по 2019 року не є предметом оскарження в межах цієї справи, позивач до суду із позовом про визнання протиправними та скасування наведених податкових повідомлень-рішень не звертався.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про підтвердження наявними в матеріалах справи документами наявності податкового боргу на день надання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, що відповідно до приписів 291.5.8 пункту 291.5. ст. 291 та пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України є підставою відмови в реєстрації позивача платником єдиного податку.

Зазначене свідчить про правомірність відмови відповідача у реєстрації позивача платником єдиного податку та відсутність підстав для його скасування. Оскільки вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати позивача платника єдиного податку є похідними від вимог про визнання протиправною відмови у реєстрації, у задоволення цих вимог також слід відмовити.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною відмови у реєстрації ОСОБА_1 як платника єдиного податку та зобов`язання здійснити реєстрацію платником єдиного податку з 28.12.2019 шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складний та підписаний 16.12.2020.

Відомості про сторін:

позивач, ОСОБА_1 – адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області – місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ідентифікаційний код юридичної особи 43142826.

Суддя А.С. Михайлик