Рішення № 93623153, 14.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020Справа № 910/15234/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 49 685, 87 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 49 685, 87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2800 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зокрема залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

09.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 3, проте до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс" (далі - орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір № 2800 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 13.03.2018 № 6/82 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлову споруду), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, Передмістна слобідська, б/н - Золотий, Д. 9 для розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи (сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року).

Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. договору об`єктом оренди є частина нежитлової споруди (бетонні плити) загальною площею 81, 60 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, вказаний в цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об`єкта (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За умовами п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) та пункту 8 розділу ІІ рішення від 08.02.2018 № 21/4085:

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1.1) становить без ПДВ: 89, 64 грн за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку за травень 2018 - 7 314, 40 грн.

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1.2.) становить без ПДВ: 62, 75 грн за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку травень 2018 - 5 120, 08 грн. та застосовується з 16.07.2018 і діє до 31 грудня 2018 року.

Об`єкт оренди використовується сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об`єкта оренди з 01 травня по 31 жовтня календарного року.

Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.

Відповідно до п. 3.4. договору розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Орендодавець зобов`язаний звернутися до орендаря із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком збільшення розміру орендної плати за цим договором, протягом 30 календарних днів з моменту набуття чинності відповідними змінами.

Орендар може звернутися до орендодавця із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком зміну розміру орендної плати за цим договором, протягом будь-якого строку після набуття чинності відповідними змінами.

Новий розмір орендної плати починає застосовуватись з першого числа місяця, наступного за датою укладення сторонами додаткової угоди до цього договору щодо приведення розміру орендної плати у відповідність із змінами, внесеними до Методики. Відмова орендаря укласти додаткову угоду щодо збільшення орендної плати з метою приведення її у відповідність із змінами, внесеними до Методики, є підставою для дострокового припинення цього договору.

Згідно п. п. 3.6., 3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 16.07.2018 до 14.07.2018 (п.9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Додатком № 1.1. до договору № 2800 від 16.07.2018 сторони погодили розрахунок орендної плати по нежитловій споруді за адресою: Дніпровський р-н, Передмістна Слобідка, б/н - Золотий, Д. 9 станом на 01.06.2018.

14.08.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс" (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (підприємство-балансоутримувач) складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до договору № 2800 від 16.07.2018, відповідно до якого підприємство та орендодавець передає, а орендар приймає у орендне користування згідно з договором оренди від 16.07.2018 частину нежитлової споруди (бетонні плити), що перебуває на балансі КП виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", загальною площею 81, 6 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Передмістна слобідка, б/н - Золотий, Д. 9.

Як зазначає позивач, порядок передачі майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду регулюється зокрема рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 (зі змінами) «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва».

Так, відповідно до п. 8 рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року N 21/4085 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено: Встановити, що до 31 грудня 2018 року орендні ставки, що визначені цим рішенням для видів діяльності, визначених у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13, 17, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовується у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, Визначеної за результатами конкурсу.

Крім того, відповідно до рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року N 476/6527 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено: Пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» викласти в новій редакції:

« 11. Встановити, що до 31 грудня 2019 року орендні ставки, визначені у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13, 17, 23, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовуються у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, визначеної за результатами конкурсу, погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики».

Також, згідно п. 1 рішення Київської міської ради від 26.03.2020 № 903/9073 «Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів», тимчасово, на строк з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 N 211 (далі - Постанова) та до 31.07.2020 встановити орендну плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди, укладених до набрання чинності цим рішенням.

Пунктом 4 рішення визначено, що застосування цього рішення не потребує внесення змін до договорів оренди майна територіальної громади м. Києва та договорів тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів.

Як зазначає позивач, в період з 09.12.2019 по 16.12.2019, на підставі направлень від 28.11.2019 № 1444 та № 1445 головним державним аудитором відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - Управління) Кузьменко Л.А. та заступником начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Управління Ciлiцькою С.М. проведено зустрічну звірку у комунальному підприємстві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", (далі - Підприємство, КП «Плесо») щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

Зустрічну звірку було проведено в ході планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту, що проводиться Держаудитслужбою відповідно до п. 7.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2019 року за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

За результатами проведення зустрічної звірки представниками Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області було встановлено недотримання вимог п. 3.1, п. 3.4 та п. 9.2 Договору № 1532 - 1, що призвело до недоотримання орендної плати Підприємством на загальну суму 28 866, 90 грн (з ПДВ), в т. ч. за 2018 рік - переплата 68, 81 грн, за 2019 - недоплата 28 935, 71 грн., у зв`язку з тим, що не було внесено змін до договору в частині орендної плати як це передбачено рішеннями Київської міської ради від 8 лютого 2018 року N 21/4085, від 20 грудня 2018 року N 476/6527 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» шляхом укладення додаткової угоди.

Позивач зазначає, що на виконання вимог вищевказаної довідки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області позивачем здійснено донарахування орендної плати за 2018 у розмірі 16 082, 27 грн, за 2019 у розмірі 57 034, 76 грн, що загалом становить 73 117, 03 грн.

Крім того, позивач вказує, що орендна плата, що підлягає нарахуванню за 2020 становить 12 345, 41 грн., тож загальна сума заборгованості з урахуванням донарахованої орендної плати становить 85 462, 44 грн (73 117, 03 грн +12 345, 41 грн).

Також, як зазначає позивач, відповідачем сплачено орендну плату за договором у розмірі 35 776, 57 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс" утворилась заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 49 685, 87 грн.= (85 462, 44 грн - 35 776, 57 грн).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2800 від 16.07.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунальна майна», істотними умовами договору оренди є, зокрема об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» закріплено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов`язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору № 2800 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.07.2018, підприємством та орендодавцем передано, а орендар прийнято у орендне користування згідно з договором оренди від 16.07.2018 частину нежитлової споруди (бетонні плити), що перебуває на балансі КП виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", загальною площею 81, 6 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Передмістна слобідка, б/н - Золотий, Д. 9., що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.08.2018.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормами частини 1 статті 284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендна плата, як істотна умова договору оренди, за розміром, формою та порядком її сплати визначається статтями 19, 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

У відповідності до пункту 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) та пункту 8 розділу ІІ рішення від 08.02.2018 № 21/4085:

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1.1) становить без ПДВ: 89, 64 грн за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку за травень 2018 - 7 314, 40 грн.

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1.2.) становить без ПДВ: 62, 75 грн за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку травень 2018 - 5 120, 08 грн. та застосовується з 16.07.2018 і діє до 31 грудня 2018 року.

Згідно з частиною 2 статті 284 Господарського кодексу України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).

Таким чином, сторонами договору оренди було узгоджено розмір орендної плати з визначенням її у сумах на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за наступні періоди шляхом корегування на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свобода договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу приписів частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, статей 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Згідно п. 3.4. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з пунктом 9.2. договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання.

Судом встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нового розміру орендної плати.

Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що за відсутності належного оформлення внесених до договору змін щодо розміру орендної плати, у відповідача не виникло зобов`язання по сплаті коштів з орендної плати за 2018 рік та 2019 рік в іншому розмірі, у зв`язку із внесенням змін до рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва».

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на довідку зустрічної звірки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 16.12.2019 № 06-32/17-з оскільки остання не містить відомостей щодо проведення перевірки за договором № 2800 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.07.2018 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс".

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за приписами ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проводить виключно внутрішній аудит підконтрольних суб`єктів, в тому числі позивача, для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Відтак, Довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області не є належним доказом факту недоотримання грошових коштів по договору, оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом позивача та не створює ніяких наслідків для третіх осіб суб`єктів господарювання.

Зустрічна звірка, яка була проведена в ході планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача не передбачена законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Встановлені ревізією факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним господарсько-процесуальним колексом України.

Таким чином, сама лише Довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області не є підставою для стягнення з відповідача визначених нею сум та не звільняють сторону позивача від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

При цьому, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови договору і не можуть їх змінювати, адже за своїми правовими наслідками така довідка фіксує лише порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, в тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 910/3339/20.

Щодо орендної плати за 2020, суд відзначає наступне.

Згідно п. 1 рішення Київської міської ради від 26.03.2020 № 903/9073 «Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів», тимчасово, на строк з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 N 211 (далі - Постанова) та до 31.07.2020 встановлено орендну плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди, укладених до набрання чинності цим рішенням.

Пунктом 4 рішення визначено, що застосування цього рішення не потребує внесення змін до договорів оренди майна територіальної громади м. Києва та договорів тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів.

Тож, орендна плата, що підлягає нарахуванню за 2020 рік з урахуванням рішення Київської міської ради від 26.03.2020 № 903/9073 становить 12 345, 41 грн.

Судом встановлено, що оренда плата за 2020 рік відповідачем сплачена частково 28.07.2020 у розмірі 2 613, 25 грн та 04.09.2020 у сумі 4 870, 45 грн згідно бухгалтерської довідки позивача б/н від 30.09.2020, доказів повної сплати суду не надано.

Тож, з урахуванням внесених відповідачем орендних платежів, за розрахунком суду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс" зі сплати орендної плати на 2020 рік становить 4 861, 71 грн. = (12 345, 41 грн - 2 613, 25 грн - 4 870, 45 грн).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 3.6., 3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень п. п. 3.6., 3.7 договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що станом на дату винесення рішення у даній справі боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати орендної плати у розмірі 4 861, 71 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2020 рік, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 2800 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.07.2018, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за 2020 рік підлягають задоволенню частково у розмірі 4 861, 71 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Мастерс" (вул. Старонаводницька, буд. 3, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код - 38291187) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, корпус А, офіс 3, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код - 23505151) 4 861 (чотири тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 71 коп. - заборгованості та 205 (двісті п`ять) грн. 68 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков