Ухвала суду № 93622113, 17.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/501/20

Справа № 760/27659/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Зуєвич Л.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису № 10452 від 26.10.2020 таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову.

На початку вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що подає дану заяву про забезпечення позову разом з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, проте як назва заяви, так її зміст і прохальна частина свідчать про те, що фактично заявником наразі ставиться питання про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису № 10452 від 26.10.2020 таким, що не підлягає виконанню.

При цьому враховується, що дані про надходження відповідного позову до суду на момент винесення даної ухвали відсутні.

В прохальній частині заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 63467014, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменком Денисом Олеговичем на підставі виконавчого напису №10452 від 26.10.2020, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису до вирішення справи по суті; утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову про визнання відповідного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому заявник звертає увагу на те, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку є необхідною, пропорційною та справедливою мірою, яка забезпечить баланс інтересів сторін справи до постановлення судом рішення та унеможливить ймовірність порушення його прав та інтересів.

Вбачається, що спір виник щодо виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. №10452 від 26.10.2020 про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 18 545,00 грн.

Заявник посилається на те, що питання щодо законності вчинення виконавчого напису №10452, виданого 26.10.2020, є спірним і буде вирішуватися судом, так як позивач оскаржує виконавчий напис, просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню з врахуванням того, що: зазначена у виконавчому написі сума грошових вимог не є безспірною; вказана у виконавчому написі сума заборгованості розрахована неправильно.

Дослідивши матеріали заяви, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію відповідно до якої розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Отже, оскільки такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами, які заявник планує заявити, а також враховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернеться до суду, необхідно буде докласти значних зусиль.

Разом з тим, суд враховує, що згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Крім того, у відповідності до вимог частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича № 10452 від 26.10.2020.

Зазначити дані заявника (позивача): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Зазначити дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (ідентифікаційний код 41146462; 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, офіс 520).

Зазначити дані третьої особи:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров.Георгіївський, буд. 6-3, літ. А, каб. 2-7);

Зазначити дані приватного виконавця:

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович (04073, м. Київ, вул.. Кирилівська, буд. 172, офіс 65).

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.Л. Зуєвич