Рішення № 9362176, 19.04.2010, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-783/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі Мушаровій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2009 року позивач ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на їх користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 1162 від 16.10.2006 року в розмірі 216477,36 грн., та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.10.2006 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір № 1162, згідно якого відповідачу на 60 місяців було надано грошові кошти в сумі 300000,00 грн. зі строком остаточного повернення не пізніше 14.10.2011 року для здійснення оплати за 2 напівпричепи марки ЗАЗ, модель НХ-2210, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 року, колір СИНІЙ, шасі (кузов, рама, коляска) к.Ц. НОМЕР_2, тип ТЗ Н/ПРИЧИП АВТОВОЗ, повна маса 21500 kg, маса без навантаження 8550 kg, особливі відмітки: 13.10.2006 МВЧ 482675 АКТ ПП ЗАТ ІІ “ЗАЗ” та напівпричіп марки ЗАЗ, модель НХ-2210, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 2006 року, колір СИНІЙ, шасі (кузов, рама, коляска) к.І. НОМЕР_4, тип ТЗ Н/ПРИЧИП АВТОВОЗ, повна маса 21500 kg, маса без навантаження 8550 kg, особливі відмітки: 13.10.2006 МВЧ 505549 АКТ ПП ЗАТ ІІ “ЗАЗ”, за договором купівлі-продажу від 19.09.2006р., укладеним між позичальником та продавцем Транспортних засобів. Відповідно умов зазначеного кредитного договору відповідач прийняв на себе зобовязання щодо погашення суми кредиту щомісячно ануїтетними платежами, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту. В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між відповідачем та Банком було укладено договір застави майна № 1748 від 16.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2662. Даний правочин зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать Витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 9661420 та № 9661809 від 23.10.2006. Відповідно до п.1.2. Договору застави майна, предметами застави за цим договором є рухоме майно, яке складається з вищезазначених напівпричепів. Відповідач взяті на себе зобовязання не виконує, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на 15.05.2008 року становить 216477,36 гривень, що складається з строкової заборгованості по погашенню кредиту, в розмірі 174516,86 грн.; строкової заборгованості по відсотках в розмірі 3714,55 грн.; простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 24282,24 грн., простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 12764,89 грн.; нарахованої суми пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків в розмірі 1198,82 грн. У звязку з тим, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, вони вимушені звернутися з даним позовом до суду.

Представник позивача Самілик О.А., на судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, підтримує позовні вимоги позивача та просить позов задовольнити. В разі неявки на судове засідання відповідача, ухвалити рішення при заочному розгляді.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про причину неявки суду не повідомив, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про отримання судових повісток та телеграмами.

Справа розглядається у відсутність відповідача. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст. 169, ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 16.10.2006 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір № 1162, згідно якого відповідачу на 60 місяців було надано грошові кошти в сумі 300000,00 грн. зі строком остаточного повернення не пізніше 14.10.2011 року для здійснення оплати за 2 напівпричепи марки ЗАЗ, модель НХ-2210, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 року, колір СИНІЙ, шасі (кузов, рама, коляска) к.Ц. НОМЕР_2, тип ТЗ Н/ПРИЧИП АВТОВОЗ, повна маса 21500 kg, маса без навантаження 8550 kg, особливі відмітки: 13.10.2006 МВЧ 482675 АКТ ПП ЗАТ ІІ “ЗАЗ” та напівпричіп марки ЗАЗ, модель НХ-2210, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 2006 року, колір СИНІЙ, шасі (кузов, рама, коляска) к.І. НОМЕР_4, тип ТЗ Н/ПРИЧИП АВТОВОЗ, повна маса 21500 kg, маса без навантаження 8550 kg, особливі відмітки: 13.10.2006 МВЧ 505549 АКТ ПП ЗАТ ІІ “ЗАЗ”, за договором купівлі-продажу від 19.09.2006р., укладеним між позичальником та продавцем Транспортних засобів.

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору відповідач прийняв на себе зобовязання щодо погашення суми кредиту щомісячно ануїтетними платежами, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між відповідачем та Банком було укладено договір застави майна № 1748 від 16.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2662. Даний правочин зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать Витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 9661420 та № 9661809 від 23.10.2006.

Відповідно до п.1.2. Договору застави майна, предметами застави за цим договором є рухоме майно, яке складається з вищезазначених напівпричепів.

Відповідач взяті на себе зобовязання не виконує, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на 15.05.2008 року становить 216477,36 гривень, що складається з строкової заборгованості по погашенню кредиту, в розмірі 174516,86 грн.; строкової заборгованості по відсотках в розмірі 3714,55 грн.; простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 24282,24 грн., простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 12764,89 грн.; нарахованої суми пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків в розмірі 1198,82 грн.

З приводу невиконання умов договору позивачем на адресу відповідачів направлялись претензії з вимогою погасити заборгованість за кредитом та відсотками, які залишились без уваги.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинно виконуватись належним чином, згідно умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З вимог ст. 543 ЦК України вбачається, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

З вимог ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України вбачається, що, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, та на вимогу кредитора зобовязаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків, передбачених ст.624 ЦК України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З вимог з ч. 1 ст. 1054 ЦК України вбачається, що, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені документально, підлягають стягненню відповідача на користь позивача, в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України

Таким чином суд вважає, що відповідач не виконав зобовязання за договором кредиту і не сплатив своєчасно суму заборгованості за кредитним договором, тому вбачаються підстави для стягнення з нього на користь позивача вищезазначеної суми заборгованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 151, 152, 212, 215 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 543, 553, 554, 610, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Ощадбанк” в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” (МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р/р 37390005), суму заборгованості за кредитним договором, в розмірі 216477,36 (двісті шістнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 36 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Ощадбанк” в особі філії Харківське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” (МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р/р 37390005) судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду та документально підтверджені, в розмірі 1950,00 (одна тисяча девятсот пятдесят ) гривень.

Рішення може бути оскаржено позивачем в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі в 10-денний строк від дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження й подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у разі відмови судом 1 інстанції у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий: