Ухвала суду № 93621425, 17.12.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3982/20

Провадження №2/463/989/20

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

17 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

представника відповідача: Бутка А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 23 листопада 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., зареєстрованого в реєстрі №3852 щодо звернення стягнення на автомобіль марки «Fiat», модель «Doblo», тип ТЗ-пасажирський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2007 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ВСС належить ОСОБА_1 , на загальну суму 68 993 гривні.

Разом з позовом на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.

Ухвалою суду від 8 травня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року позов залишено без руху.

12 травня 2020 року на адресу суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13 травня 2020 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Після усунення позивачем недоліків, допущених при зверненні до суду з позовом, ухвалою суду від 29 травня 2020 року судом відкрито провадження у справі та призначено таку у підготовче засідання на 3 серпня 2020 року.

3 серпня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» - адвоката Радченка Ю.В., що діяв на підставі довіреності №29 від 15 січня 2020 року, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Підготовче засідання 3 серпня 2020 року не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, яку було продовжено у зв`язку з тривалим перебуванням на листку непрацездатності

Ухвалою суду від 4 серпня 2020 року виправлено описку у тексті ухвали суду від 13 травня 2020 року.

В наступне підготовче засідання, призначене на 21 вересня 2020 року з`явився лише представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» - адвокат Бутко А.С., що діяв на підставі довіреності №103 від 5 травня 2020 року, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , що діяла на підставі ордеру серії ЛВ №138484 від 6 травня 2020 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце такого, в дане підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з зазначеним розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено до 18 листопада 2020 року.

В наступне підготовче засідання 18 листопада 2020 року знову з`явився лише представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» Бутко А.С., позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого засідання, в таке повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, відтак розгляд справи в даному засіданні було відкладено до 17 грудня 2020 року.

В підготовче засідання 17 грудня 2020 року з`явився представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» Бутко А.С., позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце такого, в підготовче засідання втретє не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, жодних клопотань на адресу суду не подали.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» Бутко А.С. в підготовчому засіданні 17 грудня 2020 року заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в таке позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 198 ЦПК України визначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Так відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 тричі не з`явися у підготовчі засідання – 21 вересня, 18 листопада та 17 грудня 2020 року, про дату, час та місце таких був завчасно повідомлений належним чином, явку в такі свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки в такі суду не надав, жодних клопотань до суду не подав.

В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011у справі № 1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законнім діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 02 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість позивача з`явитися в підготовче засідання суду не представлено, явку представника не забезпечено та клопотання про відкладення розгляду справи не подано, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачу з`явитися в судове засідання особисто або забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи.Окрім того, ухилення позивача від участі в судовому розгляді поданого ним же позову порушує права іншої сторони.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки ОСОБА_1 повторно не з`явився у судове засідання, а тому суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «Вердикт Капітал», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М., третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню слід залишити без розгляду.

З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 131, 198, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36799749;

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7, оф. 211.

Третя особа: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 37/14, офіс 101.

Суддя: Стрепко Н.Л.