Постанова № 93621394, 10.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9126/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Рудницької А.О.

представника позивача Пітко А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом, в якому просила поновити строк на оскарження постанови, визнати її протиправною та скасувати у справі про порушення митних правил №0219/20900/20 від 02 червня 2020 року, винесену Галицькою митницею Держмитслужби у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Свої вимоги мотивувала тим, що 02 червня 2020 року в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби В. Цабаком було винесено постанову по справі про порушення митних правил № 0219/20900/20, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 661415,01 грн. Зазначає, що складання протоколу про порушення митних правил та розгляд справи про порушення митних правил відбулися за відсутності ОСОБА_1 та її представника, без належного її повідомлення про час дату та місце розгляду справи, що позбавило її можливості реалізувати свої права, а саму постанову вона не отримувала та з її змістом ознайомлена не була. Про наявність постанови у даній справі їй стало відомо лише 19 жовтня 2020 року з матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року було відкрите спрощене позовне провадження по справі та поновлено строк на оскарження постанови у зв`язку із поважними причинами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що під час розгляду справи ОСОБА_1 , згідно наказу № 27/20 від 27 травня 2020 року з 28 травня 2020 року по 09 червня 2020 року перебувала у відрядженні в м. Вінниці. Вважає, що в її діях відсутні будь-які порушення митних правил, оскільки вона діяла виключно в межах положень МК України, тому що декларування товару було здійснено в повному обсязі, в декларацію внесені точні і достовірні дані. Представники Львівської митниці ДФС на момент декларування товарів не заперечували, що їх кількість та найменування відповідали зазначеним в поданих митному органу товаросупроводжувальних документах. Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності митний орган грубо порушив порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Львівська митниця ДФС свого представник до суду не направила, хоча митний орган був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна розписка представника митного органу на поштовому повідомленні.

Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі представника відповідача – Галицької митниці Держмитслужби.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 02 червня 2020 року в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби - було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0219/20900/20, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Згідно з текстом постанови від 02 червня 2020 року, 08 січня 2020 року для здійснення митного оформлення товарів «одяг, додаткові речі до одягу та їх частини, взуття та вироби з текстильних матеріалів вживані» в митному режимі «імпорт» які переміщувались транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у відділ митного оформлення № 1 МП «Городок» Галицької митниці Держмитслужби директором ТзОВ «ЛЕВЕЛ ХХІ» Залєвською Н.В було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA209170/2020/000588 разом із товаросупровідними документами: а саме: рахунком фактурою (invoice) №WGL-SH/1 від 27.12.2019; міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) №4797 від 02.12.2019; Carnet TIR XX.83256046; контрактом купівлі-продажу № WGL-19/02 від 02.12.2019; декларацією митної вартості від 08.01.22020; сертифікатом якості; сертифікатом про дезінфекцію; листом Департаменту з питань управління відходами. Екологічної безпеки та переходу до кругової економіки від 27.12.2019 № 12вих/544-19. Загальна фактурна вартість товару склала 24004,80 доларів США (за курсом НБУ на момент митного оформлення 568387,66 грн), заявлена митна вартість – 268 437,13, а загальна сума митних платежів, які б підлягали сплаті за вказаною митною декларацією становить 149840,03 гривень.

В ході митного оформлення товарів було проведено їв повний митний огляд із вивантаженням та розпакуванням, та було виявлено товари що не відповідають задекларованим у митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до службової записки управління контрою митної вартості та класифікації походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 15.01.2020 № 113/7.4-15/44 сума митних платежів які б мали бути сплачені при ввезені на митну територію України товарів із урахуванням встановлених за результатами митного огляду товарі становить 370311,70 гривень.

Частиною 1 ст. 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Згідно з положеннями ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу (ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення, 2) чи винна дана особа в його вчиненні, 3) чи підлягає вона адміністративній відповідальності, 4) чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, 5) чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати 6) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 9 цього Кодексу, зокрема визначено, що суд при вирішенні справи керується і принципом законності. Частиною 4 цієї статті, зокрема відзначається принцип ієрархічності нормативно-правових актів. Так, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору чи іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу правову силу.

Тобто, про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи можна стверджувати лише у тому випадку, якщо під час провадження митним органом з`ясовано та досліджено всі перелічені в ч. 1 ст. 489 МК України обставини. Втім, як свідчить зміст протоколу та постанови, визначні в ст. 489 МК України обставини, відповідачем при розгляді справи про порушення митних правил - всебічно, повно та об`єктивно з`ясовані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Однак позивач ОСОБА_1 про час і місце розгляду складеного щодо неї протоколу про порушення митних правил, та про час та місце винесення оскаржуваної постанови належним чином повідомлена не була, у зв`язку з чим, зазначені документи складались посадовими особами, не отримавши докази і пояснення ОСОБА_1 по справі.

Митним органом не дотримано вимог ст. 278 КУпАП, а саме не сповіщено осіб, які мали б взяти участь у розгляді справи про час та місце розгляду. А також не з`ясовано чи були клопотання у особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності та її захисника, з метою встановлення чи підлягають такі клопотання задоволенню.

Таким чином, підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення проведена не в повному обсязі та з порушенням норм КУпАП.

Також порушено права особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, передбачені у ст. 268 КУпАП, а саме особу фактично було позбавлено можливості ознайомитися з матеріалами справи та надати свої пояснення.

Крім того, згідно положень ст. ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак даних норм дотримано не було.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Отже, підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб`єкта правопорушення.

Таким чином, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України не були достатньо з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При складенні протоколу про порушення митних правил №0219/20900/20 особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не була надана можливість скористатися правовою допомогою спеціаліста у галузі права, поняті взагалі були відсутніми під час складання протоколу, також позивачу не було роз`яснено суть правопорушення, в якому його звинувачують.

Позивача не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду його справи, чим було порушено його право на захист і доведення своєї позиції перед відповідачем, який здійснював розгляд справи за протоколом про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з чим, протокол співробітниками митниці було складено із значними порушеннями норм Митного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, у відношенні позивача, службовими особами Галицької митниці Держмитслужби було здійснено ряд порушень її прав, які перелічені вище.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, встановлених ст. 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Таким чином, стороною позивача доведено неправомірність дій відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем доведено факт неправомірності дій щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 255, 293, 295, 297,286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Поновити позивачу строк на оскарження постанови про порушення митних правил № 0219/20900/20 від 02 червня 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. від 02 червня 2020 року у справі про порушення митних правил № 0219/20900/20 відносно ОСОБА_1 за 485 Митного кодексу України.

Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України направити на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Д. Фролова