Вирок № 93616306, 17.12.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/367/17 Провадження №-1-кп/613/64/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Уварової Ю.В.

за участі секретарів – Семененко К.М., Макушинської О.В.,

прокурора – Кривошеї Я.В.,

захисника – адвоката – Тризни Є.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілих – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – адвоката Пономаренка П.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження №12016220220000863 від 21 жовтня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, такого, що має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, з професійно-технічною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

09 серпня 1991 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна;

02 липня 1996 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 229-2, ч. 2 ст. 229-6, ст. 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України з іспитовим строком 2 роки;

16 липня 1998 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6, ст. 42, 43 КК України ( в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

19 лютого 2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

21 жовтня 2004 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, ст. 96 КК України - лікування від наркоманії;

07 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим строком 2 роки;

20 березня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;

14 жовтня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

08 лютого 2017 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту,

13 квітня 2017 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до 3 років позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 21 жовтня 2016 року, близько 05 год. 10 хв., діючи повторно, за попередньою змовою з особою, провадження щодо якої закрито у зв`язку зі смертю, на виконання виниклого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном, прибули до підприємства ФОП « ОСОБА_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, проникли на територію підприємства ФОП « ОСОБА_4 ». Після чого ОСОБА_1 разом з особою, провадження щодо якої закрито у зв`язку зі смертю, перебуваючи на території вищевказаного підприємства, із застосуванням стосовно охоронця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та яке виразилося в спричиненні ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді саден на обличчі та саден на верхній лівій кінцівці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, в ході нападу, заволоділи грошовими коштами в сумі 250.000 грн. та майном власника ФОП « ОСОБА_4 » ОСОБА_5 , а саме: мобільним телефоном Microsoft Lumia 535 (Nokia) Dual sim, вартістю 1006 грн. та металевим сейфом, вартістю 1800 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 252806 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю – в частині факту та обставин, за яких було вчинено злочин, розмір заподіяної шкоди та цивільний позов визнав частково. Пояснив, що його знайомий ОСОБА_6 , який раніше працював у потерпілого ОСОБА_5 та знав, що в кабінеті є сейф з грошовими коштами, запропонував заволодіти цими грошима. ОСОБА_1 спочатку відмовився, однак згодом через скрутне матеріальне становище погодився. ОСОБА_6 сказав, що в сейфі має бути 160000.00 грн., які вони поділять навпіл. В останній момент ОСОБА_6 також повідомив, що на території підприємства буде охоронець. Спочатку до охоронця підійшов ОСОБА_6 , було чути звуки боротьби, потім ОСОБА_6 дав ОСОБА_1 скотч и ОСОБА_1 спробував зв`язати потерпілому ОСОБА_3 руки, однак в нього нічого не виходило і тоді це зробив ОСОБА_6 після цього вони разом з ОСОБА_6 зайшли всередину приміщення, що розташоване на території підприємства, витягнули звідти сейф, відкрили його та дістали звідти грошові кошти. Сейф вони залишили на вулиці, кошти склали в пакет та пішли до ОСОБА_6 , де порахували та поділили гроші. Всього було 103.000 грн., він взяв 50.000 грн., частину яких витратив на ремонт, частину – на сина, також придбав одяг.

У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що йому дуже соромно за свою поведінку, як за заволодіння чужими коштами, так і за дії, вчинені щодо потерпілого ОСОБА_3 , особливо з урахуванням його віку, висловив вибачення перед потерпілими. Зазначив, що готовий відшкодовувати потерпілому матеріальну шкоду і не почав робити цього лише тому, що перебував весь час під вартою і тому не мав можливості працювати. Щодо розміру шкоди – вважав, що має відповідати перед потерпілим за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі, що доведений належними та допустимими доказами та пропорційно своїм діям.

Щодо причин вчинення злочину, пояснив, що погодився на грабіж задля того, щоб поліпшити умови проживання неповнолітнього сина.

Окрім часткового визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що він займається підприємницькою діяльністю, в тому числі співпрацює з ОСОБА_7 , вони займаються виготовленням пам`ятників, офіс знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 знає особисто, оскільки до подій, останній працював на його підприємстві. Вранці 20 чи 21 жовтня 2016 року йому зателефонував ОСОБА_3 , який працює охоронцем на його підприємстві, та повідомив, що невідомі особи проникли на територію підприємства, побили його та пограбували приміщення. Після цього він зателефонував в поліцію, набрав ОСОБА_7 та поїхав на роботу. Ворота були зачинені, біля воріт він зустрів ОСОБА_3 , який повідомив, що його зв`язали та винесли з офісу щось важке. Всередині офісу був безлад та був відсутній металевий сейф. В сейфі зберігались печатка та статутні документи ФОП, робочі зошити із записами про обіг грошових коштів підприємства, банківські картки та грошові кошти в сумі 250 000 грн. Крім того, пояснив, що на його підприємстві бухгалтерський облік не ведеться, документацією займається він особисто, розрахунок з клієнтами проходить в готівковій формі, суми він записує у зошит. Зазначив, що надати офіційні документи на підтвердження суми, що була в сейфі, він не може, однак суму він пам`ятає точно, оскільки це були кошти, призначені для закупки матеріалів, крім того в сейфі були дрібні кошти в сумі близько 1 500 грн. Крім грошових коштів зник мобільний телефон «Майкрософт». Потім сейф знайшли поруч з територією підприємства. Цей сейф скоріше схожий на залізний ящик з двома відділеннями. Кількість і номінал купюр точно не пам`ятає, однак гроші були розкладені по номіналу та скріплені резинками. Чому в протоколі прийняття заяви про злочин зазначена інша сума – не пам`ятає, можливо він помилився при подачі заяви. Ключ від сейфу був тільки у ОСОБА_5 , від кабінету – також у ОСОБА_7

-показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 20 на 21 жовтня 2016 року він чергував як охоронець на підприємстві, що належить ОСОБА_5 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Підприємство являє собою огороджену територію та приміщення офісу. Рано вранці він вийшов з приміщення на подвір`я, та побачив, що відчинені двері сараю, він підійшов, щоб їх зачинити, та звідти вийшли двоє чоловіків і схопили його. Їх обличчя були закриті, вони зв`язали йому руки скотчем, сказали, що шкоди йому не спричинять та пішли в приміщення офісу. Ударів руками чи ногами не наносили. Через деякий час ОСОБА_3 побачив як вони витягнули щось з офісу та пішли. Він подумав, що це комп`ютер, однак виявилось, що це був сейф. Згодом він звільнив собі руки та зателефонував ОСОБА_5 ;

-показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_5 займаються підприємницькою діяльністю, є компаньйонами. ОСОБА_6 раніше працював у них. Про пограбування дізнався від ОСОБА_5 , який зателефонував йому рано вранці. Зазначив, що з офісу винесли сейф, в якому зберігались їх спільні з ОСОБА_5 кошти. Це були кошти від підприємницької діяльності – продажу пам`ятників, вони призначались для закупівлі матеріалів для виготовлення виробів, особисті кошти вони в цьому сейфі не зберігали. За 1-2 дні до пограбування вони разом з ОСОБА_5 перераховували грошові кошти, що зберігались у сейфі, тому він пам`ятає, що на той час сума складала близько 250 000 грн., навіть трошки більше. В той же день їх допитали у відділі поліції, чому в заяві була зазначена інша сума не може сказати, здається, що зазначали суму близько 200.000 грн., можливо нервували в той момент, однак зараз може впевнено стверджувати, що це були саме 250.000 грн. Також зазначив, що він ключів від сейфу не мав, тільки від дверей кабінету. В сейфі крім грошів зберігались правовстановлюючі документи ОСОБА_5 , також там могли бути договори з «проблемними» клієнтами;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив в судовому засіданні, що є знайомим ОСОБА_6 та його батька – ОСОБА_9 . В жовтні 2016 року, точної дати вже не пам`ятає, він прийшов до них додому, вони проживають по АДРЕСА_3 . Туди приїхала поліція, провела обшук в кімнаті ОСОБА_10 , знайшли банківськи документи та зошити. Він був запрошений працівниками поліції як понятий під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 . Після закінчення обшуку було складено та оголошено протокол та ОСОБА_8 його підписав,в протоколі все було зазначено вірно;

-показаннями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_1 є її колишнім співмешканцем, вони мають спільну дитину. Наприкінці 2016 року вона переїхала до міста Харкова, хотіла там влаштувати дітей до школи, а ОСОБА_1 іноді приїжджав до неї. Одного разу він приїхав та сказав, що зайняв кошти на ремонт квартири та дав їй 50.000 грн., а також зняв житло в Харкові. Згодом ОСОБА_1 затримала поліція і тоджі вона дізналась, що його підозрюють у скоєнні пограбування. Тоді він розповів, що дійсно вони з ОСОБА_6 «залізли» до похоронного бюро та заволоділи грошима. Сказав, що у нього всього 80.000 грн., як вони ділили кошти їй невідомо, скільки точно у нього залишилось – вона також не знає, вона особисто перераховувала тільки ті 50.000, які він віддав їй. Ці кошти були витрачені на потреби дитини.

-даними протоколу огляду місця події від 21 жовтня 2016 року - будівлі, огородженої парканом, за адресою: АДРЕСА_4 , який проводився за участі потерпілого ОСОБА_5 , під час огляду виявлено та вилучено два шнури від комп`ютера, відбитки пальців рук, сокира, з підсобного приміщення – прозора речовина, вилучена на марлевий тампон та поміщена до паперового коробка, з офісного приміщення – скотч, який запаковано до картонної коробки та фототаблицею до протоколу /Т.4 а.п.17-25/;

-даними протоколу огляду місця події від 21 жовтня 2016 року, яким було оглянуто частину вулиці за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено і вилучено металевий сейф та фототаблицею до нього /Т.4 а.п.28-31/;

-даними протоколу огляду місця події від 03 січня 2017 року, яким було оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено і вилучено чоловічий светр Pmelegend, чоловіча кофта Hedricy, чоловічий светр Boss, чоловічий светр Reel Beto, чоловічі ботинки Timberland, чоловічі джинси Dolce Gabbana, чоловіча барсетка Fashion, картка від сім-карки Lifeceel НОМЕР_1 , зв`язка ключів в кількості 5 шт., один металевий ключ, картка НОМЕР_2 та фототаблицею до нього /Т.4 а.п. 35-43/;

-даними протоколу огляду речей від 28 грудня 2016 року, яким було оглянуто: чоловічу барсетку, бірки до барсетки, бірки до костюма, бірки до шапки, 3 сім-картки мобільного оператора «Київстар», договір на оренду квартири, копія постанови про накладення адміністративного стягнення, копії чеків супермаркету «Рост» в кількості 20 штук на загальну суму 2 235 грн. 05 коп. та фототаблицею до нього /Т.4 .а.п 79-90/;

-даними протоколу огляду речей від 05 січня 2017 року, яким було оглянуто жіночу зимову куртка білого кольору, жіночі зимові чоботи чорного кольору, жіночу в`язану шапку білого кольору, мобільний телефон «Lenovo» з корпусом чорно-блакитного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , з коробком та зарядним пристроєм, чохол до мобільного телефону «Lenovo» біло-бежевого кольору, планшет «Nomi» СО 70010 СОRSA чорного кольору з клавіатурою, коробком та зарядним пристроєм, чохол до планшету «Nomi» зеленого кольору, коробок до мобільного телефону «Alcatel» ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з зарядним пристроєм і навушниками та фототаблицею до нього /Т.4 .а.п 95-100/;

-висновком експерта №207-БГ/16 від 21 жовтня 2016 року, згідно з яким у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: садна на обличчі, садно на верхній кінцівці. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені останньому 21 жовтня 2016 року. Спричинені тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження /Т.4 .а.п 130-131/;

-висновком експерта №491 від 30 листопада 2016 року, згідно якого у наданому на дослідження змиві прозорої речовини ( об`єкт №1) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки ( ДНК – профіль) клітин з ядрами, виявлених у змиві прозорої речовини ( об`єкт №1), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі /Т.4 .а.п 136-142/;

-даними протоколу отримання зразків для експертизи від 03 лютого 2017 року згідно з яким у ОСОБА_6 було відібрано зразки слини для проведення судової молекулярно – генетичної експертизи /Т.4 .а.п 221/;

-даними протоколу отримання зразків для експертизи від 03 лютого 2017 року, згідно з яким у ОСОБА_1 було відібрано зразки слини для проведення судової молекулярно – генетичної експертизи /Т.4 .а.п 222/;

-висновком експерта №108 від 28 лютого 2017 року, згідно з яким встановлено генетичні ознаки ( ДНК – профіль) зразка слини ОСОБА_6 ( об`єкт №1) . Генетичні ознаки ( ДНК – профіль) зразка слини ОСОБА_6 ( об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками ( ДНК – профілем) клітин з ядрами, виявлених у змиві прозорої речовини ( об`єкт №1, згідно висновку експерта №491 від 30 листопада 2016 року). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка слини ОСОБА_6 ( об`єкт №1) та генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених у змиві прозорої речовини ( об`єкт №1, згідно висновку експерта №491 від 30 листопада 2016 року), складає 7,1х10-35 . Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1з 14 децильонів осіб ( 1,41х10 34) /Т.4 .а.п 227-235/;

-висновком експерта №107 від 02 березня 2017 року, згідно з яким встановлено генетичні ознаки ( ДНК – профіль) зразка слини ОСОБА_1 ( об`єкт №1). Генетичні ознаки ( ДНК - профіль) зразка слини ОСОБА_1 ( об`єкт №1) не збігаються з генетичними ознаками ( ДНК – профілем) клітин з ядрами виявлених у змиві прозорої речовини ( об`єкт №1, згідно з висновком експерта №491 від 30 листопада 2016 року) /Т.4 а.п. 240-248/;

-висновком товарознавчої експертизи №31 від 21 березня 2017 року, відповідно до якого вартість викраденого майна на момент скоєння злочину складає: сейф металевий – 1 800 грн., та мобільний телефон Microsoft Lumia 535 (Nokia) Dual sim – 1 006 грн. /Т.5 а.п. 252/;

-даними протоколу обшуку квартири АДРЕСА_6 за місцем проживання ОСОБА_1 від 05 лютого 2017 року, в ході якого було виявлено та вилучено 11 аркушів договорів заказів ПП ОСОБА_12 : від 17.10.2016 з ОСОБА_13 , договір від 06.08.2016 з ОСОБА_14 , договір від 11.09.2016 з ОСОБА_15 , договір від 23.08.2016 з ОСОБА_16 , договір від 23.08.2016 з ОСОБА_16 , договір від 26.08.2016 з ОСОБА_17 , договір від 26.08.2016 з ОСОБА_17 , договір від 06.09.2016 з ОСОБА_18 , договір від 25.08.2016 ОСОБА_19 , договір від 25.08.2016 ОСОБА_20 , договір від 01.10.2016 ОСОБА_21 та фото таблицею до нього /Т.5 а.с.265 -270/; Вказані договори були визнані речовими доказами та досліджені в судовому засіданні в присутності потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7

-даними протоколом обшуку від 21 січня 2017 року та фото таблицею до нього, в ході якого було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено: блокнот для записів, картка Приватбанку кредитка НОМЕР_6 , картка Приватбанку кредитка НОМЕР_7 , сім-картка Київстар НОМЕР_8 , упаковка стартового пакету мобільного оператора Vodafon № НОМЕР_9 , батарея мобільного телефону Microsoft IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , картка Приватбанку НОМЕР_12 , картка Приватбанку універсальна НОМЕР_13 , картка Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14 , пластиковий чохол Приватбанк для карток, картка Приватбанку кредитка НОМЕР_15 , картка Приватбанку ощадна книжка електронна НОМЕР_16 /Т.5 а.с.277 -285/;

-протоколом тимчасового вилучення майна від 21 січня 2017 року, згідно з якого з будинку за адресою АДРЕСА_3 було тимчасово вилучено: картку Приватбанку кредитка НОМЕР_6 , картку Приватбанку кредитка НОМЕР_7 , сім-картку Київстар НОМЕР_8 , упаковку стартового пакету мобільного оператора Vodafon № НОМЕР_9 , батарею мобільного телефону Microsoft IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , картку Приватбанку універсальна НОМЕР_13 , картку Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14 , пластиковий чохол Приватбанк для карток, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_15 , картку Приватбанку ощадна книжка електронна НОМЕР_16 /Т.5 а.п. 286/;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27 лютого 2017 року відповідно до якого після ознайомлення з даними власника кредитних банківських карток встановлено: по картці Приватбанку кредитка НОМЕР_6 – власника не встановлено, власником карток Приватбанку НОМЕР_17 , Приватбанку універсальна НОМЕР_13 , Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14 – є ОСОБА_5 , власником карток Приватбанку кредитка НОМЕР_15 та Приватбанку кредитка НОМЕР_7 - є ОСОБА_6 /Т.5 а.п 296-298/;

-протоколом пред`явлення для впізнання від 03 лютого 2017 року, під час якого ОСОБА_3 серед чотирьох представлених для впізнання голосів, впізнав голос, що належить ОСОБА_1 /Т. 5 а.п 309-310/;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_3 серед чотирьох представлених для впізнання голосів, впізнав голос, що належить ОСОБА_6 /Т. 5 а.п 313-314/;

-даними протоколу пред`явлення речей до впізнання від 11 березня 2017 року згідно якого ОСОБА_3 серед представлених для впізнання ліхтариків, впізнав свій /Т. 5 а.п. 315/;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18 лютого 2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході якого останній на місцевості показав обставини скоєного злочин та фототаблицею до протоколу /Т. 5 а.п. 316 - 322/.

Аналізуючи досліджені докази, суд зауважує, що показання потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 містять відомості як про суму коштів, що зберігались у сейфі, так і про обставини, за яких вони разом ці кошти рахували, їх пояснення узгоджуються між собою та в цілому не суперечать іншим дослідженим у справі доказам.

Наявність певних розбіжностей при зазначенні суми коштів потерпілим ОСОБА_5 при зверненні в поліцію та в судовому засіданні не можуть свідчити про неправдивість його пояснень з цього приводу, оскільки цілком природнім є певне хвилювання безпосередньо після вчинення неправомірних дій щодо нього. В протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення вказано, що сума коштів, якими неправомірно заволоділи невідомі потерпілому особи, складала «близько 200.000 грн.», в подальшому ця сума була уточнена потерпілим і свідком. В будь-якому разі потерпілий ніколи не вказував суму, що дорівнювала б 103.000 грн., на чому наполягав обвинувачений.

Також надаючи оцінку показанням потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 суд враховує, що ці показання отримані судом безпосередньо в судовому засіданні, вказані особи перед допитом були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, в той час як обвинувачений в силу закону такої відповідальності не несе.

Отже, незважаючи на те, що на підприємстві не велась бухгалтерська та касова документація, суд з урахуванням вищенаведених обставин та в силу приписів ч.4 ст.95 КПК України вважає показання потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 достатніми для підтвердження заподіяння шкоди саме у зазначеному в обвинуваченні розмірі та такими, що спростовують твердження ОСОБА_1 , що загальна сума грошових коштів складала 103.000 грн.

Отже, оцінюючи відповідно до вимог ст.94 КПК України як кожен доказ окремо так і сукупність зібраних та досліджених доказів, суд зазначає, що досліджені докази перебувають у взаємозв`язку, та у своїй сукупності є достатніми для прийняття процесуального рішення по справі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доказана повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення, вчинений у великих розмірах.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, судимість не знята і не погашена, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра не перебуває, перебуває під профілактичним наглядом у нарколога, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_22 , 2009 року народження.

Крім того суду була надана довідка служби у справах дітей Богодухівської РДА, з якої вбачається, що станом на день ухвалення вироку ОСОБА_1 батьківських прав щодо свого неповнолітнього сина не позбавлялвся.

Щодо перебування під наглядом у нарколога, то суду була надано копію посвідчення учасника програми замісної підтримуючої терапії, виданого КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер», з якого вбачається, що ОСОБА_1 перед ув`язненням добровільно проходив курс лікування наркоманії, отримував замісну терапію.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття.

При цьому невизнання обвинуваченим суми заподіяної шкоди суд не розцінює як обставину, що виключає наявність щирого каяття, оскільки ця пом`якшуюча обставина являє собою сукупність певних складових. Отже правдиву розповідь про обставини скоєного злочину, критичну оцінку своєї протиправної поведінки, особисте висловлення щирого жалю, принесені вибачення перед потерпілими, усвідомлення наслідків, що настали, готовність відшкодовувати шкоду, суд розцінює саме як щире каяття з боку обвинуваченого та вважає за можливе врахувати цю пом`якшуючу обставину.

Обставинами, що обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.

Обговорюючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість вчиненого, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.186 КК України.

При цьому наявність непогашених судимостей, наявність обтяжуючих обставин та відсутність такої пом`якшуючої обставини як відшкодування шкоди, свідчать про неможливість призначення мінімального покарання, призначеного санкцією ч.4 ст.186 КК України.

Водночас, вирішуючи питання про строк покарання у виді позбавлення волі, суд враховує наявність пом`якшуючої обставини, думку потерпілих, які не наполягали на призначенні суворого покарання та просили призначити покарання відповідно до закону, враховує наявність у обвинуваченого неповнолітнього сина, бере до уваги поведінку ОСОБА_1 , який після вчинення злочину, будучи наркозалежною особою, самостійно звернувся за допомогою, пройшов курс лікування, тобто вживав свідомі дії для зміни способу життя, зважає на положення ст.65 та ч.2 ст.50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а покарання, яке призначається особі, має бути необхідним і достатнім для її виправлення, та вважає за можливе не призначати ОСОБА_1 запропоноване прокурором максимальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч.4 ст.186 КК України.

Також суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин за цим кримінальним провадженням до ухвалення вироку Ленінського районного суду м. Харкова 08 лютого 2017 року та вироку Богодухівського районного суду Харківської області 13 квітня 2017 року, та вважає за необхідне на підставі ч.4 ст.70 КК України призначити йому покарання за сукупністю злочинів.

Вирішуючи питання про те, який з передбачених статтею 70 КК України принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів в даній справі, суд враховує кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини, мотиви вчинення злочинів та їх наслідки, та вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворих покарань більш суворим.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 70 КК, ч.5 ст.72 України в строк покарання ОСОБА_1 остаточно призначенного за сукупністю злочинів, слід зарахувати відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м.Харкова 08 лютого 2017 року та за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2017 року.

Також суд зауважує, що відповідно до ст.73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах, а при заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Строк покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 23 січня 2017 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 23 січня 2017 року по день ухвалення вироку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 663/537/17 від 29.08.2018, щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року ( включно) , то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

ОСОБА_1 вчинив злочин до 20 червня 2017 року, отже попереднє ув`язнення в даному випадку має бути зараховано в строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 252 806 грн. та 20 000 моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог потерпілий посилається на те, що розмір матеріальної шкоди встановлено слідством. Щодо моральної шкоди, то він зазнав душевних страждань у зв`язку погіршенням свого матеріального стану, був змушений витрачати час на відновлення зниклих документів та відвідування поліції і суду. Моральну шкоду оцінює її у 20.000 грн.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1190 ЦК України , особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. Солідарна відповідальність передбачає право кредитора на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

Таким чином, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_5 заявив вимоги про солідарне стягнення шкоди, не подавав заяви про визначення часток відповідно до ступеню вини обвинувачених, суд вважає, що матеріальна шкода у повному розмірі підлягає стягненню зі ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства /п.2,3 ч.2 ст.23 ЦК України/ моральна шкода може полягати, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має врахувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо), враховує інші обставини. Зокрема, також враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, при цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В справі, що розглядається, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, протиправними діями обвинуваченого потерпілому було заподіяно цілком природні моральні страждання, пов`язані з втратою майна, які негативно вплинули на його душевний стан, внесли зміни у його виробничі стосунки, вимагали додаткових зусиль для організації життя потерпілого – він був змушений витрачати час та кошти на відновлення правовстановлюючих документів, відвідувати поліції, судові засідання

З урахуванням викладеного суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за можливе частково задовольнити вимоги потерпілого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та стягнути зі ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду в розмірі 10.000 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України. При цьому особисті речі, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_11 слід повернути власникам, оскільки суду не було надано беззаперечних доказів, що вони були придбані саме за кошти, якими обвинувачені заволоділи незаконно або одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки злочин вчинено ОСОБА_1 спільно з іншою особою, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з засудженого у відповідній частці.

Також суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 КК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 /сім/ років 9 /дев`ять/ місяців 18 днів.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань, призначених за вироком Ленінського районного суду м.Харкова 08 лютого 2017 року та за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2017 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 /сім/ років 9 /дев`ять/ місяців 18 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 січня 2017 року по 17 грудня 2020 року із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. Вважати, що на день ухвалення вироку призначене покарання відбуте повністю у зв`язку з чим звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду у зв`язку з фактичним відбуттям строку покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 252 806 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 10 000 грн., а всього – 262.806 ( двісті шістдесят дві тисячі вісімсот шість) гривень, в іншій частині – відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судових експертиз у розмірі 8 997 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім ) грн. 08 коп.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання та покласти на ОСОБА_1 строком на два місці, тобто до 17 лютого 2021 року наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає /місто Богодухів/ без дозволу суду;

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання;

-докласти зусиль до пошуку роботи.

Речові докази: два відбитки пальців рук, сокиру, два шнури від комп`ютера, прозору речовину, вилучену на марлевий тампон, шматки прозорого скотчу, рулон малярного скотчу, бірку до барсетки, бірку до костюма, бірку до шапки, 3 сім-картки мобільного оператора «Київстар», договір на оренду квартири, копію постанови про накладення адміністративного стягнення, копії чеків супермаркету «Рост» в кількості 20 штук на загальну суму 2235 грн. 05 коп., пакет експертної служби МВС України № 3922790, в якому знаходяться, згідно висновку експерта № 108, зразок слини ОСОБА_6 та контрольний зразок марлевого тампону, пакет експертної служби МВС України № 3922789, в якому знаходяться, згідно висновку експерта № 107, зразок слини ОСОБА_1 та контрольний зразок марлевого тампону, ватний тампон зі змивами з передньої частини сейфу, ватний тампон зі змивами з правої сторони сейфу, ватний тампон зі змивами з лівої сторони сейфу, ватний тампон зі змивами з задньої стінки сейфу, чистий ватний тампон ( контрольний зразок), що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області – знищити;

Чоловічу кофту Foriss, чоловічий светр Pmelegend, чоловічу кофту Hedricy, чоловічий светр Boss, чоловічий светр Reel Beto, чоловічі ботинки Timberland, чоловічі джинси Dolce Gabbana, чоловічу барсетку Fashion, картку MEGASPORT НОМЕР_18 , картку від сім-карки Lifeceel НОМЕР_1 , чоловічу барсетку, жіночу зимову куртку білого кольору, жіночі зимові чоботи чорного кольору, жіночу в`язану шапку білого кольору, мобільний телефон «Lenovo» з корпусом чорно-блакитного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , з коробком та зарядним пристроєм, чохол до мобільного телефону «Lenovo» біло-бежевого кольору, планшет «Nomi» СО 70010 СОRSA чорного кольору з клавіатурою, коробком та зарядним пристроєм, чохол до планшету «Nomi» зеленого кольору, коробок до мобільного телефону «Alcatel» ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з зарядним пристроєм і навушниками, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області – повернути власникам;

11 аркушів договорів заказів ЧП ОСОБА_12 : договір від 17.10.2016, ОСОБА_13 , договір від 06.08.2016, ОСОБА_14 , договір від 11.09.2016, ОСОБА_15 , договір від 23.08.2016, ОСОБА_16 , договір від 23.08.2016, ОСОБА_16 , договір від 26.08.2016, ОСОБА_17 , договір від 26.08.2016, ОСОБА_17 , договір від 06.09.2016, ОСОБА_18 , договір від 25.08.2016, ОСОБА_19 , договір від 25.08.2016, ОСОБА_20 , договір від 01.10.2016, ОСОБА_21 , металевий сейф, блокнот для записів, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_6 , картку Приватбанку НОМЕР_7 , сім-картку Київстар НОМЕР_8 , упаковку стартового пакету мобільного оператора Vodaon № НОМЕР_9 , батарею мобільного телефону Microsoft IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , картку Приватбанку НОМЕР_12 , картку Приватбанку універсальна НОМЕР_13 , картку Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14 , пластиковий чохол Приватбанк для карток, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_15 , картка Приватбанку ощадна книжка електронна НОМЕР_16 , зв`язку ключів в кількості 5 шт., один металевий ключ, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області – повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя