Ухвала суду № 93608335, 17.12.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4324/20 Провадження № 2-з/450/7/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Нестерак Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, –

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, у якій просив накласти арешт на транспортні засоби марки «Renault» моделі «Magnum», номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , марки «Renault» моделі «Magnum», номерний знак НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , марки «Renault» моделі «Premium», номерний знак НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_6 , марки «Renault» моделі «Premium 460», номерний знак НОМЕР_7 , VIN-код НОМЕР_8 , марки «Renault» моделі «Magnum 480», номерний знак НОМЕР_9 , VIN-код НОМЕР_10 , напівпричіп марки «Samro ST», номерний знак НОМЕР_11 , VIN-код НОМЕР_12 , грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТзОВ «Т.Т.С.», код ЄДРПОУ 36347122, юридична адреса 02222, м. Київ, вул. Бальзака, 55/253, фактична адреса 02097, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1 «Б», у розмірі 3500000 грн. Як зазначає заявник, 15 червня 2020 року о 17 год. 44 хв. на 5 км + 500 м автодороги «Західний обхід м. Львова» сталася ДТП, внаслідок якої йому завдано тілесні ушкодження. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000687 від 16 червня 2020 року за ч. 2 ст. 286 КК України. Станом на день подання заяви 15 грудня 2020 року у кримінальному провадженні триває досудове розслідування. Повідомив, що він буде звертатися до ТзОВ «Т.Т.С.» як до роботодавця ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом, що здійснив з ним зіткнення, з позовом про відшкодування завданої шкоди.

Зауважив, що ТзОВ «Т.Т.С.» не відшкодовано йому витрати на лікування, реабілітацію і завдану моральну шкоду. Керівництво товариства ігнорує телефонні дзвінки, не виходить на контакт тощо. Вважає заявлені заходи забезпечення позову співмірними з майбутніми позовними вимогами. Зазначає, що є ймовірність відчуження згаданих вище транспортних засобів, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. З огляду на вказане, просить заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.

Верховний Суд у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/7 зазначає, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Проте заявником не обґрунтовано своє припущення щодо можливого невиконання рішення суду у зв`язку з відчуженням ТзОВ «Т.Т.С.» згаданого вище рухомого майна, а також не надано належних доказів на підтвердження того, що взагалі існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову, оскільки ним не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Також заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.

Наведені у заяві про забезпечення позову мотиви є припущеннями, які не підкріплені жодними доказами.

Крім того, як повідомив заявник, станом на день подання заяви про забезпечення до суду 15 грудня 2020 року, у кримінальному провадженні № 12020140270000687 від 16 червня 2020 року за ч. 2 ст. 286 КК України, відкритому внаслідок події, у зв`язку з якою заявнику завдано шкоди, триває досудове розслідування.

З цього приводу слід зазначити, що відшкодування завданої потерпілому шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення під час кримінального провадження регулюється, зокрема Главою 9 КПК України, якою передбачено заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні.

При цьому ч. 7 ст. 128 КПК України встановлює можливість пред`явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства лише у разі непред`явлення такого у кримінальному провадженні.

Відтак, станом на день розгляду заяви про забезпечення позову 17 грудня 2020 року підстави для застосування таких заходів відсутні.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.