Ухвала суду № 93608098, 15.12.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2131/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 462/2131/17 від 22.05.2017 року,

в с т а н о в и в:

22.05.2017 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ, згідно із яким з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» стягнуто 6 307 (шість тисяч триста сім) грн. 33 коп. боргу за спожиту теплову енергію та 800 грн.судового збору.

11.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу у справі № 462/2131/17, виданого Залізничним районним судом м. Львова 22.05.2017 року, в частині стягнення судового збору в розмірі 800 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно п.2 ч.3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України.

Як вбачається, з поданої заяви, така не містить повного найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до п. 3 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення боржники копію судового наказу №462/2131/17 отримали 26.05.2017 року, водночас заяву про скасування такого подано 20.11.2020 року, тобто після спливу строку, передбаченого ч.1 ст. 170 ЦПК України.

При цьому, заявником ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу не додано вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу, справляється судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви складає 105,10 грн.

Однак, заявником ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу не додано документу, що підтверджує сплату судового збору, чи доказів на підтвердження звільнення від сплати такого.

Так, у клопотанні про відміну судового збору від 14.12.2020 року, заявниця вказує, що має пільги згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є малозабезпеченою та має доньку ОСОБА_2 , 1973 року народження, яка є інвалідом другої групи.

Разом з тим, суд роз`яснює, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, однак до матеріалів заяви не долучено жодних документів на підтвердження здійснення заявницею законного представництва своєї доньки.

Також, відповідно до вимог ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є в тому числі члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження того, що заявниця є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно довідки про доходи № 0491 4546 4211 1400 від 14.12.2020 року дохід заявниці за період 01.11.2019 року по 30.11.2020 року становить 21590 грн., а судовий збір, який підлягає сплаті за подання заяви про скасування судового наказу складає 105,10 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік.

Згідно ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 не відповідає вказаним вище вимогам статті 170 ЦПК України, тому вважаю за необхідне повернути її без розгляду.

Керуючись ст.170 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 462/2131/17 від 22.05.2017 року повернути без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, а саме до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Іванюк І.Д.