Рішення № 93607817, 09.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №693/953/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України (адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ: 39962825) інспектора 1 роти №3 батальйону патрульної поліції в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Сушицького Андрія Ярославовича (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ: 39962825) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП України, інспектора 1 роти №3 батальйону патрульної поліції в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Сушицького А.Я. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що постановою поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Сушицького А.Я. серії ЕАМ №3180498 у справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2020 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, за порушення п. 12.4.ґ. Правил дорожнього руху України» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Позивач вказує, що оскаржувана постанова винесена безпідставно, не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, та істотно порушує права позивача. Позивач зазначає, що постанову винесено на «місці вчинення правопорушення» та відразу після того, як правопорушення, ніби то було вчинено. За таких умов позивач не мав часу та можливості скористатись правами передбаченими ст. 268 КУпАП України, зокрема подати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою тощо. Оскільки інспектором 1 роти №3 батальйону патрульної поліції в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Сушицьким А.Я. не складено протокол про адміністративне правопорушення позивач був позбавлений можливості висловити незгоду щодо вчинення адміністративного правопорушення. Жодних пояснень у позивача не відбиралось ОСОБА_1 вважає, що у зв`язку з наведеним оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Тому просить позовні вимоги задовольнити, постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 29.09.2020 року адміністративну справу скеровано до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

08.12.2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. Зазначає, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржена постанова відповідає вимогам ст.ст. 283-285 КУпАП внаслідок чого є належним, допустимим та достатнім доказом у справі. Факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000751 та підтверджується роздруківкою з цього пристрою. Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року №UA-МІ/1-2903-2012.На виконання вимог ст. 283 КУпАП поліцейським вказано в постанові технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Представник відповідача стверджує, що не встановлено будь – яких порушень з боку інспекторів патрульної поліції при здійсненні вимірювання швидкості руху автомобіля позивача та фіксації правопорушення. У зв`язку із наведеним просить у позові відмовити за безпідставністю.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Управління ПП у Львівській області ДПП України та інспектор 1 роти №3 батальйону патрульної поліції в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Сушицький А.Яу судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що 23.09.2020 року інспектором 1 роти батальйону №3 патрульної поліції у Львівській області ДПП НП Сушицьким А.В. винесено постанову серії ЕАМ №3180498 у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

З постанови серії ЕАМ №3180498 від 23.09.2020 року, копія якої долучена до матеріалів справи, вбачається, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., у зв`язку із скоєнням правопорушення, яке виразилось в тому, що ОСОБА_1 , 23.09.2020 року о 12 год. 11 хв., керуючи транспортним засосом марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Тернопіль – Львів – Рава - Руська, в населеному пункті с.Солошин, рухався зі швидкістю 81, 00 км/год., чим порушив пункт 12.4 ПДР України.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Як зазначалось вище, частиною третьою ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

До матеріалів справи відповідачем також надано фото фіксацію швидкості автомобіля приладом TruCam LTI 20/20 TC000751, однак такий не містить назви населеного пункту, в якому відбулось порушення правил дорожнього руху, передбаченого п. 12.4 Правил дорожнього руху, не зафіксовано особу, яка перебувала за кремом цього автомобіля.

Крім того, фотознімок з лазерного вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 № ТС000658 не містить фіксації щодо прив`язки до місцевості та щодо встановленого дорожнього знаку 5.45 або знаку 5.46 Правил дорожнього руху.

А відтак, суд приходить до висновку, що дані докази є недопустимими, а тому підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122КУпАП є відсутні.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, оскільки позивач заперечує скоєння правопорушення, доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122КУпАП відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, суд приходить висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст.241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб`єкта владних повноважень, в тому числі і визнавати складену постанову протиправною.

Таким чином, аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2020 року, не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задовольнити та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3180498 від 23 вересня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень, а провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст.6,9,10,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122, 245, 251, 252 КУпАП, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Постанову інспектора 1 роти №3 батальйону патрульної поліції в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Сушицького Андрія Ярославовича від 11.10.2020 року серії ЕАМ №3180498 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 09.12.2020 року.

Суддя О.Р.Юрків.