Рішення № 93607250, 17.12.2020, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

17 грудня 2020 рокуСправа № 322/816/20

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом

встановив

короткий зміст позовних вимог, рух справи:

27.08.2020 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість у сумі 26094,36 грн. і судовий збір у сумі 2102 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

31 липня 2019 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі – Банк або Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) укладено заяву про приєднання №114163509/310719 (далі-Заява) до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО).

Шляхом підписання Заяви про приєднання до ДКБО фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), Відповідачка беззастережно приєдналася до ДКБО в редакції, яка на день підписання Заяви на приєднання розміщена інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Відповідно до п.3.4.1 даної Заяви Банк відкрив на ім`я Відповідачки поточний рахунок в гривні України.

Відповідно до заяви про приєднання до ДКБО, Відповідачці встановлено кредит в розмірі 32 000,00 грн. Строк кредиту (користування ним) встановлюється на 60 місяців.

Відповідно до п.1.7 розділу XXII ДКБО датою укладення Кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) уповноваженим представником (працівником) Банку; датою надання Кредиту (частин Кредиту) є дата використання Клієнтом Кредиту (кредитних коштів).

Кредитний договір діє до повного виконання Клієнтом всіх грошових зобов`язань за Кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання Банком Клієнту Кредиту/встановлення ліміту кредитування.

Згідно до п.1.20 розділу XXII ДКБО, сплата нарахованих процентів за користування Кредитом (в т.ч. процентів за користування Кредитом протягом Грейс періоду)/обов`язкового щомісячного платежу/процентів за Несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, що передбачені Заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання коштів з Карткового рахунку Клієнта. У разі несплати зазначених платежів у визначений розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню, наступного робочого дня переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.

Відповідно до п.1.27, п.1.29 розділу XXII ДКБО будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов`язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі передбачені Договором.

Якщо Банк на підставі Договору вимагає здійснення внесків (платежів), строк сплати який не настав, або повернення Кредиту, такі внески (платежі) або повернення Кредиту мають бути здійснені Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з дня одержання повідомлення про таку вимогу від Банку. Якщо протягом цього періоду Клієнт усуне порушення умов Договору вимога Банку втрачає чинність.

При цьому якщо пошта (поштова служба) не може вручити Повідомлення позичальнику через відсутність за місцем проживання вказаної особи, його відмову прийняти поштового відправлення, незнаходження фактичного місця проживання позичальника або з інших причин Повідомлення вважається врученим Позичальником у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Банк направив на адресу Відповідачки вимогу від 18.05.2020 №107.20/2-1028 про дострокове погашення заборгованості по кредиту.

Станом на 17.08.2020 розмір заборгованості Відповідачки перед Банком становить 26 094,36 (двадцять шість тисяч дев`яносто чотири грн. 36 коп.) гривень, яка складається:

заборгованість за кредитом 25 500,50 грн.,

комісія 119,60 грн.,

заборгованість по пені 108,41 грн.,

розмір 3% річних на суму простроченого кредиту -292,51 грн.,

розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів - 15,33 грн.,

сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів - 15,89 грн.,

сума витрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 42,12 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст.525,526, 530, 549-551, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 10.09.2020, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання Відповідачки, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка не надала відзиву на позов.

Ухвалою суду від 30.10.2020, здійснено перехід з спрощеного розгляду цивільної справи на розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без представника банка, просив винести заочне рішення.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

31.07.2019 між позивачем та Відповідачкою було укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується заявою про приєднання №114163509/310719 від 31.07.2019. На підставі вказаного договору Відповідачці відкрито картковий рахунок.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, станом на 17.08.2020 Відповідачка через неналежне виконання умов договору від 31.07.2019 має заборгованість у розмірі 26094,36 грн., з яких: 25500,50 грн. – заборгованість основним кредитом; 108,41 грн. - заборгованість по пені; 292,51 грн. - розмір 3% річних на суму простроченого кредиту; 15,33 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів; 15,89 грн. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів; 42,12 грн. - сума витрат від інфляції на суму простроченого кредиту.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 82998244), та зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Державний ощадний банк України»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 31.07.2019 процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.07.2019, посилався на ДКБО, розміщений на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua як невід`ємні частини спірного договору і на Витяг ДКБО.

Разом з тим суду наданий витяг з останніми змінами внесеними постановами правління АТ «Ощадбанк» від 22.03.2018, тоді як договір укладено 31.07.2019. Клопотань про огляд і дослідження інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua позивачем не заявлялось.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме згадані позивачем Тарифи та Умови розуміла Відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов ДКБО, а також те, що вказаний документ на момент отримання Відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачці Умови та правила отримання кредиту, відсутність у заяві про приєднання домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з ДКБО не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем витяг ДКБО не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в заяві про приєднання, яка безпосередньо підписана Відповідачкою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг ДКБО та ДКБО розміщений на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua як невід`ємні частини спірного договору, не підписані Відповідачкою, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 31.07.2019 шляхом підписання заяви про приєднання. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У цьому випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою – споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Відповідачкою АТ «Ощадбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону – споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Слід зазначити, що безпосередньо укладений між сторонами договір від 31.07.2019 у вигляді заяви про приєднання, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмір і пенею – є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 25500,50 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано мемоміральний ордер №1979673609 від 21.08.2020, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2102,00 грн., отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 25500,50 грн., що становить 97,72% від заявленої позивачем суми, розмір судових витрат, що підлягає стягненню з Відповідачки на користь позивача, становить: 2102,00*97,72% = 2054,07 грн.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором від 31 липня 2019 року в розмірі 25500,50 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 50 коп.).

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в сумі 2054,07 грн. (дві тисячі п`ятдесят чотири гривні 07 коп.).

Реквізити учасників справи:

- позивач: акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пр. Соборний, буд.48, м. Запоріжжя, 69063 ідентифікаційний код 02760363;

- відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через платника районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Губанов