Рішення № 93591258, 17.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5226/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2020 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0009731304 від 30.03.2020 року, № 0009721304 від 30.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями (відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік та до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.01.2020 року № 193, в період з 31.01.2020 по 20.02.2020 року проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки, уповноваженими особами ГУ ДПС в Одеській області був складений Акт № 000034/15-32-05-10/33064946 від 27.02.2020 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу» (код ЄДРПОУ 33064946) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2019».

На підставі складеного акту перевірки, було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0009731304 від 30.03.2020, яким встановлено порушення абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, пункт 167.1 статті 167, підпункт 168.1.2. пункту 168.1. статті 168, підпункту 170.1.1. пункту 170.1. статті 170 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010, п. 1 Указу «Про податкові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 № 92 із змінами та доповненнями та визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені - 8 530, 19 грн. (вісім тисяч п`ятсот тридцять гривень дев`ятнадцять копійок); № 0009721304 від 30.03.2020, яким встановлено порушення абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, пункту 167.1 статті 167, підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункт 170.1.1 статі 170 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010, п. 1 Указу «Про податкові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 № 92 із змінами та доповненнями та визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 94866,33 грн.

Представник позивача зазначає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Представник позивача зазначає, що ТОВ «Перлина Бурнасу» було здійснено всі заходи, пов`язані з державною реєстрацією, укладених договорів оренди землі з 22 орендодавцями. На дату укладення договорів, орендна плата була на рівні, який встановлений законодавством. Договорами не передбачено автоматичної зміни величини орендної плати, умови договору змінюються за угодою сторін. За час оренд земельних ділянок позивачу не надходили листи від орендодавців щодо зміни суми орендної плати, у зв`язку із чим змінювати розмір орендної плати не було підстав. Крім того, позивач зазначає, що період виникнення податкових зобов`язань, за якими винесено податкові повідомлення-рішення 2015-2016 роки, тоді як строки давності стосовно донарахування суми грошових зобов`язаннями за 2015-2016 роки минув.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.07.2020 року.

14.07.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДПС в Одеській області не визнає адміністративний позов, не погоджується з доводами позивача. В обґрунтування відзиву на адміністративний позов відповідач посилається на порушення позивачем вимог податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки.

10.09.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.10.2020 року.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року провадження у справі зупинено до 17.11.2020 року.

09.12.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.

11.12.2020 року суд поновив провадження у справі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає приписам ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, відповідно до Плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.01.2020 року № 193, в період з 31.01.2020 по 20.02.2020 року проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складений Акт № 000034/15-32-05-10/33064946 від 27.02.2020 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу» (код ЄДРПОУ 33064946) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2019».

Згідно з висновками акту перевірки № 000034/15-32-05-10/33064946 від 27.02.2020 року, перевіркою встановлено порушення:

пункт 167.1 ст. 167, пп. 170.1.1. п. 170 ст. 170 Податкового кодексу, п. 1 Указу «Про податкові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 № 92 із змінами та доповненнями - заниження бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб від надання в оренду земельної частки (паю) у зв`язку з не дотримання законодавчо встановленої мінімальної вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 17926,59 грн., у тому числі за 2017 рік – 11719,96 грн.,за 9 місяців 2018 року – 6206,93 грн., заниження бази оподаткування військового збору з доходи фізичних осіб від надання в оренду земельної частки (паю) у зв`язку з недотриманням законодавчо встановленої мінімальної суми орендної плати, що призвело до заниження військового збору з доходів фізичних осіб від надання в оренду земельної частки (паю) в сумі 1494,16 грн., у тому числі за 2017 рік – 976,72 грн., за 9 місяців 2018 року – 517,44 грн.;

абзацу 2 п. 57.1, ст.. 57, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, п. 1 Указу «Про податкові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 № 92 із змінами та доповненнями - заниження бази оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду земельної частки (паю) у зв`язку з не дотримання законодавчо встановленої мінімальної вартості земельної частки (паю) за 2015-2016 роки, що призвело неперерахування станом на 30.09.2018 року податку на доходи фізичних осіб з орендної плати, нарахованої фізичним особам від надання ними в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення в сумі 56724,78 грн; неперерахування станом на 30.09.2018 року військового збору з орендної плати, нарахованої фізичним особам від надання ними в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення в сумі 5226,50 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 27.02.2020 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0009731304 від 30.03.2020 року, яким ТОВ «Перлина Бурнасу» визначено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 6720,66 грн. за податковими зобов`язаннями та 1809,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 009721304 від 30.03.2020 року, яким ТОВ «Перлина Бурнасу» визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74651,67 грн. за податковими зобов`язаннями та 20214,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно п. п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до вимог пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, тобто, будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 статті 170 цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується п.170.1 ст.170 Податкового Кодексу України, та відповідно до пп.170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно приписів п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.3 та 288.4 ст.288 ПК України, передбачено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами ст. 3 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 ЗУ «Про оренду землі» визначає істотні умови договору оренди землі, однією з яких є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно з ст. 23 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Відповідно до положень ст.653 ЦК України, ст.30 Закону України «Про оренду землі» ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі наділена одна зі сторін цих договорів.

Суд зазначає, що з огляду на положення ст.23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно з Указом Президента від 02.02.2002 за №92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) встановлюється в розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), а про обов`язкове ж застосування нормативної грошової оцінки для визначення такої вартості в даному Указі нічого не зазначається.

З огляду на матеріали справи, спірною перевіркою фактично було встановлено, що фермерським господарством були взяті в оренду земельні ділянки (паї) у фізичних осіб для сільського господарського використання, за що громадянам нараховувалась та виплачувалась орендна плата, розмір якої є меншим, ніж законодавчо встановлена мінімальна сума орендної плати.

При цьому, суд встановив, що з огляду на наявні в матеріалах справи договори оренди землі, що укладені між позивачем та фізичними особами у 2015 році, пунктами 4.1 договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктами 4.2 договорів передбачено, що орендна плата не підлягає індексації.

Згідно з пунктами 4.3 зазначених договорів, розмір орендної плати може змінюватися за погодженням сторін.

Суд зазначає, що представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження факту визнання у судовому порядку договорів оренди землі, що надані позивачем до перевірки та наявні у матеріалах справи, недійсними.

За умовами Податкового кодексу України податок на землю і орендна плата є різними видами обов`язкового платежу за землю.

Так, податок вираховується із об`єкту оподаткування, а орендна плата сплачується відповідно до умов договору.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки орендна плата за ділянки, які знаходяться в приватній власності, не є податком, її розмір не регулюється нормами ПКУ.

Так, до переліку загальнодержавних податків в силу п.14.1.136, п.14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України належить орендна плата лише за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, при обчисленні орендної плати за земельні ділянки приватної власності будь-які підстави для обов`язкового застосування коефіцієнту відсутні.

Суд зазначає, ПК України передбачено обов`язковість нарахування (виплати, надання) доходу для того, щоб утримати з нього податок на доходи фізичних осіб, але, в даному випадку, як встановлено судом, ГУ ДПС в Одеській області здійснило донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, який не був нарахований та виплачений орендарем, а оскільки не було події нарахування доходу у розмірі, який визначає відповідач, то й збільшувати податкові зобов`язання з ПДФО та військового збору законних підстав немає.

Таким чином, суд робить висновок, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0009731304 від 30.03.2020 року, № 0009721304 від 30.03.2020 року є протиправними та належать до скасування.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ «Перлина Бурнасу» належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0009731304 від 30.03.2020 року, № 0009721304 від 30.03.2020 року.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина Бурнасу» (код ЄДРПОУ: 33064946, адреса: вул. Шевченка, буд. 37, с. Базар`янка, Татарбунарський р-н., Одеська обл., 68162) .

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 17 грудня 2020 року

Суддя Н.В. Бжассо

.