Рішення № 93590983, 15.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9746/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.09.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 5983 - VII від 20.08.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів наступним громадянам: 1.9. ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га. кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122983800:01:004:0135 - 59 га., за межами населеного пункту Коси, Подільського району, Одеської області, або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Подільського району, Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Головне управління Держгеокадастру в Одеської області, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 року №45, та наказу Держгеокадастру в Одеської області від 11.12.2018 року №15-7954/13-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 року передало Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області у комунальну власність 1430 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 17826,5853 га., згідно з актом приймання - передачі, зокрема і земельну ділянку кадастровий номер 5122983800:01:004:0135-59 га., за межами населеного пункту Коси, Подільського району, Одеської області.

20.07.2020 року вх.№М-3080 позивач подала до Куяльницької сільської ради у Подільському районі Одеської області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області за межами с. Куяльник у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 - 59 га., за межами населеного пункту Коси, Подільського району, Одеської області, або іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. До заяви додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту, ідентифікаційного номеру та посвідчення учасника бойових дій.

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю офіційної інформації Куяльницької сільської ради про правові акти, якими встановлюється перелік та ідентифікація земельних ділянок, на які можуть бути видані громадянам України вказані вище дозволи, повивач самостійно визначила таку земельну ділянку.

Як зазначено у позові, 22.09.2020 року позивач отримала рішення Куяльницької сільської ради Подільського району, Одеської області від 20.08.2020 року №5983 - VII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» пунктом 1 якого вирішено відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів наступним громадянам: 1.9. ОСОБА_1 .

Як стверджує позивач, вказане рішення про відмову надати дозвіл є протиправним, викладені в ньому підстави не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначив, що відмовив надати дозвіл у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів. Яку саме невідповідність має вказана земельна ділянка відповідач не зазначив, оскільки фактично вказані земельні ділянки мають відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, тобто відповідають вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України. Про це свідчить інформація на офіційній карті Держгеокадастру, та відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Також, зазначає позивач, вказана норма не передбачає відмову у надання дозволу у зв`язку з неповним пакетом документів

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями ст.ст. 116, 118, 121, 134, 136, Земельного кодексу України, позивач зазначає, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області не довела до громадян інформацію про земельні ділянки на території Подільського району, на які може видаватися дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність кожному для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області за межами населеного пункту у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, чим були порушені права громадян і позивача.

У позові зазначено, що згідно п. 2 наказу Держгеокадастру в Одеської області від 11.12.2018 року № 15-7954/13-18СГ право власності на земельні ділянки виникає з моменту реєстрації цього права та оформляється відповідно до Закону країни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Акт приймання - передачі разом із вказаним наказом від 11.12.2018 року №15-7954/13-18СГ є підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки, комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Згідно інформації Куяльницької сільської ради, вказана земельна ділянка за межами населеного пункту с. Вестерничани, Куяльницької сільської ради кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 - 59 га. передана в комунальну власність до Куяльницької сільської ради та відповідач зареєстрував її в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та надав позивачу офіційно відомості про те, що за рахунок цієї земельної ділянки він має можливість отримати вказаний дозвіл.

З огляду на наведені обставини, позивач приходить до висновку про протиправність відмови Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, яка викладена у п. 1 рішення від 20.08.2020 року №5983 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 і надано позивачу строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі суддею роз`яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені шляхом надання до суду копії позовної заяви з доданими документами для відповідача.

09.10.2020 року (вх.№41943/20) до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із копією позовної заяви з доданими документами для відповідача.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою судом встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Копію ухвали суду від 13.10.2020 року отримано відповідачем 16.10.2020 року (а.с.57).

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

16.10.2020 року (вх.№ ЕП/17077/20) від позивача до суду надійшли пояснення, в яких позивачем додатково зазначено, що зразок поданої нею заяви ОСОБА_1 взяла в Куяльницької сільської раді, в якому було зазначено: «надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області за межами населеного пункту у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України». По аналогічним заявам іншим заявникам Куяльницька сільська рада надає вказані дозволи. Позивач вказує, що оскільки на її думку вказана заява могла мати неточності, вона її доповнила тим, щоб Куяльницька сільська рада, при розгляді звернення, надала ОСОБА_1 дозвіл на будь-яку іншу земельну ділянку, на яку можна видавати такий дозвіл. Позивач вважає спірне рішення протиправним, в тому числі, через те, що Куяльницька сільська рада не розглянула її звернення в частині того що ОСОБА_1 просила відповідача запропонувати дозвіл на будь-яку іншу земельну ділянку, яка б була придатна для надання такого дозволу.

16.10.2020 року (вх.№ЕП/17250/20) від позивача до суду надійшли пояснення, в яких позивачем додатково зазначено, що коли вона подавала заяву до Куяльницької ОТГ, то ця земельна ділянка мала кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 і загальну площу 59 га. Потім, за час розгляду звернення позивача, Куяльницька ОТГ провела поділ вказаної ділянки і частину надала громадянам у власність загальною площею приблизно 40 га.. Частину земельної ділянки зареєстровано в комунальну власність Куяльницької ОТГ під кадастровими номерами 5122983800:01:004:0108, загальна площа 11,876 га. та 5122983800:01:004:0181 площею 2 га. Частина земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01:004:0182 загальною площею 1,8 га. стала мати невизначений тип власності, а частина земельної ділянки на цій площі залишилася несформованою. Загальна площа несформованої земельної ділянки – 4,6 га. Тобто, у Куяльницької сільської ради були різні види земельних ділянок (сформовані і несформовані) на земельної ділянці, яка мала до цього кадастровий номер 5122983800:01:004:0135. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , Куяльницька сільська рада мала надати позивачу дозвіл за рахунок однієї із цих земельних ділянок, які були створені на земельної поверхні земельної ділянки, яка мала кадастровий номер 5122983800:01:004:0135. За рахунок вказаної земельної ділянки відповідач надавав іншим заявникам дозволи і мав би надати його позивача, або запропонувати іншу вільну земельну ділянку, яка придатна для цього, але він протиправно відмовив.

16.10.2020 року (вх.№ЕП/17248/20) та 20.10.2020 року (вх.№43698/20) від позивача надійшла заява про стягнення з відповідачу судових витрат.

02.11.2020 року (вх.№ЕП/19517/20) від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивачем додатково з`ясовано, що в Україні, та особисто в Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області запроваджено порядок, згідно якого рішеннями сесій Куяльницької сільської ради громадянам надаються дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із сформованих земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, які розташовані на земельному масиві, який значно перевищує 2 га., на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області. При цьому, дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу загального масиву земельної ділянки не надається. Також громадянам, які отримали вказаний дозвіл рекомендується звернутися в землевпорядну організацію для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати його на затвердження до Куяльницької сільської ради у встановленим законом термін. При виготовленні технічної документації землевпорядна організація самостійно, без відповідного дозволу Куяльницької сільської ради, проводить поділ загального земельного масиву комунальної власності Куяльницької сільської ради, який перевищує 2 га.

02.11.2020 року (вх.№ЕП/19517/20) від позивача надійшли додаткові пояснення.

06.11.2020 року (вх.№ЕП/20259/20) від позивача надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

18.11.2020 року (вх.№ЕП/21644/20) та 30.11.2020 року (вх.№ЕП/22710/20) від позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів разом із додатками, згідно переліку, викладеному у них.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Як зазначено у позові, Головне управління Держгеокадастру в Одеської області, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 року №45, та наказу Держгеокадастру в Одеської області від 11.12.2018 року №15-7954/13-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (а.с.13) та акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 року (а.с.14) передало Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області у комунальну власність 1430 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 17826,5853 га., згідно з актом приймання - передачі, зокрема і земельну ділянку кадастровий номер 5122983800:01:004:0135-59 га., за межами населеного пункту Коси, Подільського району, Одеської області.

20.07.2020 року вх.№М-3080 позивач подала до Куяльницької сільської ради у Подільському районі Одеської області заяву датовану 08.07.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки, яка передана у комунальну власність Куяльницькій сільській раді Подільському районі Одеської області, кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 - 59 га., або іншої земельної ділянки комунальної власності на території Куяльницької сільської ради за межами населеного пункту в Подільському районі Одеської області (а.с.17)..

До заяви додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 - 59 га.

20.08.2020 року Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області прийнято рішення від 20.08.2020 року №5983 - VII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» пунктом 1 якого вирішено відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області: 1.9. ОСОБА_1 .

Водночас, судом встановлено, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів наступним громадянам у пп. 1.16 п.1 вказаного рішення.

Підставою для відмови у прийнятті вказаного рішення визначено: - «у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів».

Вважаючи п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 5983 - VII від 20.08.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів наступним громадянам: 1.9. ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 2,3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом “б” ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно п. “б” ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, бажана позивачем до відведення, станом на дату звернення позивача до відповідача була розташована у межах сформованих земельних ділянок (кадастровий номер 5122983800:01:004:0135– 59,1517 га. (тип власності: не визначено; цільове призначення: 16.00 Землі запасу - земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (а.с.15).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У ч. 6 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій»:

- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з ЗК України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС/КАС України від 04 травня 2020 року по справі №802/1539/17-а, адміністративне провадження №К/9901/27888/18.

Суд зазначає, що положеннями ст.118 Земельного кодексу України визначено, що до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Так, позивачем було подано лише графічні матеріали щодо земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01:004:0135.

В той же час, графічних матеріалів іншої земельної ділянки комунальної власності на території Куяльницької сільської ради за межами населеного пункту в Подільському районі Одеської області дозвіл на розробку проекту землеустрою якої просила надати позивач, до клопотання не було надано.

Тобто, ОСОБА_1 було подано не повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

При цьому суд зазначає, що фактично, правом обирати бажане місце розташування земельної ділянки при зверненні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку ст.118 Земельного кодексу України наділений саме ініціатор відповідного звернення. Визначення заявником альтернативи чи бажання, щоб розпорядник землі самостійно обирав місце розташування земельної ділянки на яку надається дозвіл на розробку проекту землеустрою, положеннями Земельного кодексу України не передбачено.

Тобто позивач, звертаючись із заявою, яка зареєстрована відповідачем 10.07.2020 року за №М-3080 подала її у спосіб, не визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вирішальні чинники правовідносин та характер спору, беручи до уваги сукупність вищевикладених обставин, суду залишається лише підсумувати, що системний аналіз правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, свідчить про обґрунтованість оскаржуваного п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №5983 – VII від 20.08.2020 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, ОСОБА_1 .

Додатковим свідченням правомірності висновків суду у даній справі є надані позивачем пояснення з відповідними доказами щодо того, що земельна ділянка кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 в подальшому була поділена.

В той же час, надання відповідачем пріоритету чи переваг іншим громадянами при розгляду їх звернень про надання дозволів на розробку проекту землеустрою при розгляді даної адміністративної справи судом не встановлено.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241- 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 5983 - VII від 20.08.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з невідповідністю та неповним пакетом документів наступним громадянам: 1.9. ОСОБА_1 ; зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га. кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122983800:01:004:0135 - 59 га., за межами населеного пункту Коси, Подільського району, Одеської області, або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Подільського району, Одеської області – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Відповідач – Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області (вул.Куяльницька, 26 «А», с.Куяльник, Подільський район, Одеська обл., 66350, код ЄДРПОУ 04379835).

Суддя С.М. Корой

.