Рішення № 93590982, 16.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10395/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00018 від 29.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00018 від 29.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 року.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що не погоджується з рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Так, у позовній заяві щодо тверджень контролюючого органу про ненадання до митного оформлення специфікації до контракту позивач вказує, що п. 1.1. зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2019 № 0607/1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту. Позивач вказує, що до митного оформлення разом із МД декларантом були надані інвойс № J25420-330, який і є специфікацією у відповідності до п. 1.1 контракту від 06.07.2019 № 0607/1.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що у наданому до митного оформлення інвойсі від 07.07.2020 року №J25420-330 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару, що викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки, позивач вказує, що у до п. 1.1. Контракту від 06.07.2019 № 0607/1, зазначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту. Відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2019 № 0607/1 вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Водночас, відповідно до п. 4.3. Контракту від 06.07.2019 № 0607/1 оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3.1. контракту - оплата може проводитись частинами. Пунктом 4.3.2 визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця. Як стверджує позивач, із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків. Позивач наголошує, що умови термінів та розміри оплати - безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо посилань відповідача на не надання до митного оформлення документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відсутність будь-якої інформація щодо витрат на навантаження, вивантаження та обробку, страхування оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, позивач вказує наступне. Поставка вантажу у контейнері MEDU 4470366 здійснювалась за правилами CFR англ. Cost and Freight (... named port of destination), Вартість і фрахт (... назва порту призначення) - стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Тобто за умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті фрахту покладається на Продавця і не є межею компетенції Покупця.

Щодо посилань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартості упаковки або вартості пакувальних робіт чи матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, позивач вказує наступне. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «YIWU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD» - не передбачалось.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що прайс-лист від 17.06.2020 №J25420-305/J25420-306-РR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь - якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: терміну дії комерційної пропозиції, умов платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо , позивач зазначає наступне. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Разом із тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено. Тому, зазначено у позові, твердження митного органу про те, що наданий декларантом прейскурант (прайс- лист) виробника товару №J25420-305/J25420-306-РR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей - не є вірним. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Як вказано у позові, враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, позивач вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

У позовній заяві щодо доводів відповідача про те, що в копії декларації країни відправлення наявне посилання на транспортний документ 177TSGSGS73993, який до митного оформлення не подавався, найменування товару не відповідає заявленому до митного оформлення, позивач зазначає наступне. При оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/ агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту. Позивач пояснює, що спочатку відправником був оформлений лінійний коносамент під номером 177TSGSGS73993 щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором із вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент від (Bill of lading) 245689-1 від 14.07.2020 року. Тобто, обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення. На час оформлення митної декларації країни відправлення, у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту 177TSGSGS73993, які й були зазначені останнім.

Також, позивач зазначає, що як назва судна, так і назва контейнеру та його номер НОМЕР_1 повністю співпадають із відповідними відомостями в експортній декларації та автотранспортних накладних. Щодо найменувань товару у експортній МД, точніше у її перекладі, позивач зазначає наступне. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення. При цьому, зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу №0607/1 від 06.07.2019 року визначено, що: «...В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі — «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту...». Продавцем було визначено вид, тип товару у рахунку “фактурі (інвойсі) (Commercial invoice) № J25420-330 від 07.07.2020 року — baby walkers (ходунки), і цей же товар визначений у МД поданої митному органу, у сертифікаті відповідності та в усіх інших товаросупровідних документах.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00018 від 29.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 року та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження по справі отримано відповідачем 16.10.2020 року (а.с.71).

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» зареєстровано як юридична особа 05.07.2019 (Номер запису: 15431020000004361) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Судом встановлено, що 06.07.2019 року між компанією YIWU JIAYU ІМРORT AND ЕХРJRT CO., LSMITRD (Китай) (продавець), та товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0607/1 (а.с.32), за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

Як зазначено у позові, на виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «YIWU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD» поставило Позивачу партію товару: меблі з пластмаси: ходунки дитячі пластикові на металевому каркасі, оббиті тканиною: арт. TS-05058 — 200 шт., арт. TS-06122 -175 шт., арт. СР-12388 — 200 шт., арт. СР-10477 - 200 шт., арт. 6802 — 900 шт. Торговельна марка «JOY». Виробник — YI WU JIAYTJ ІМР.&ЕХР. CO., LTD на виробничих потужностях JIA YU TOY TRADE CO., LTD.

28.08.2020 року декларантом позивача було подана митна декларація № UA500490/2020/501419, ціну задекларованого товару в якій було визначено за першим методом (ціна договору) (а.с.56-57).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № UA500490/2020/501419 відомостей, до митної декларації було надано нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) J25420-330-PL від 07.07.2020 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J25420-330 від 07.07.2020 року;

- коносамент (Вill of lading) 245689-1 від 14.07.2020 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 040349 від 27.08.2020 року;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) ССРІТ620 2005367308 від 11.07.2020 року;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів UA500490/2020/501395 від 28.08.2020 року;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару J25420-3З0-PR від 07.07,2020 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 06.07.2019 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 4 від 10.08.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0607/1 від 09.07.2019

- некласифікований внутрішній договір (контракт) № б/н від 05.03.2018 року;

- договір про надання послуг митного брокера 310719/1 від 31.07.2019 року;

- акт зважування №115100 від 27.08.2020 року;

- копія митної декларації країни відправлення 220120200000027454 від 11.07.2020 року.

Позивачем визначено вартість товару за ціною договору.

Як вказує позивач, 28.08.2020 року митним органом було ініційовано процедуру консультацій із Декларантом, оскільки на думку митного органу пакет документів, який було подано Декларантом не давав митному органу можливості здійснити оцінювання задекларованого товару за методом, який було обрано Позивачем (ціна договору).

Позивачем були надані додаткові документи та надані пояснення, у відповідності до вимог митного органу, викладених у електронних консультаціях.

Листом № 2 від 29.08.2020 року Декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів, і про те, що усі можливі документи було подано разом із МД №UA 500490/2020/501419.

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 (а.с.11-12) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00018 від 29.08.2020 року (а.с.13-14).

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.п.3.1, 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2019 року №0607/1 «вартість кожної партії товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», «умови поставки до кожної партії товару визначаються в Специфікації» до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надано;

2) у наданому до митного оформлення інвойсі від 07.07.2020 J25420-330 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;

3) до митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відсутня будь-яка інформація щодо витрат на навантаження, вивантаження та обробку, страхування оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних Із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

5) прайс-лист від 17.06.2020 №J25420-305/J25420-306-РR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь - якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії комерційної пропозиції, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо;

6) у копії декларації країни відправлення наявне посилання на транспортний документ 177TSGSGS73993, який до митного оформлення не подавався, найменування товару не відповідає заявленому до митного оформлення.

У рішенні вказано, що зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки на здійснення платежів із третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 №599;

5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) висновки про якість та всі характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно спірного рішення, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що стосовно товару № 1 у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, але наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами з описом - «ходунки дитячі пластикові на металевому каркасі, оббиті тканиною», країною виробництва - Китай, торгівельною маркою - «JOY» та часом експорту максимально наближеним до експорту оцінюваних товарів (митна декларація від 21.05.2020 № UA5000030/2020/205132).

Як стверджу позивач, товар декларантом було вивільнено за МД № UA500490/2020/501479.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею Держмитслужби рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на наступне.

Так, щодо посилань відповідача на те, що відповідно до п.п.3.1, 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2019 року №0607/1 «вартість кожної партії товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», «умови поставки до кожної партії товару визначаються в Специфікації», однак до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надано, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.3.1 контракту від 06.07.2019 року №0607/1 (в редакції додаткової угоди №4, яка подавалась до митного оформлення) поставка товару продавцем покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації та/або інвойсі, відповідно до «Інкотермс-2010».

Згідно п.4.2 контракту від 06.07.2019 року №0607/1 (в редакції додаткової угоди №4, яка подавалась до митного оформлення) вартість кожної поставки товару визначається відповідно до специфікації (інвойсу), що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього контракту.

Судом встановлено, що до митного оформлення разом із МД декларантом було надані інвойс № J25420-330, як це передбачено умовами договору, в якому міститься інформація щодо товару, який поставляється, зокрема про його ціну, умов поставки, а відтак вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими та спростовуються наданими до суду доказами.

Крім того, безпосередньо в інвойсі міститься посилання на контракт №0607/1 від 06.07.2019 року, яким передбачаються умови оплати товару та вказана загальна вартість товару, що дозволяє митному органу встановити належність товару, на який постачальником було видано інвойс, до конкретної поставки.

Щодо посилань відповідача на те, що у наданому до митного оформлення інвойсі від 07.07.2020 J25420-330 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару, що викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1.1. Контракту від 06.07.2019 № 0607/1 в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві Покупець зобов`язується купити товари (далі — «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

Як вже вказано вище, відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2019 № 0607/1 вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту.

Водночас, відповідно до п. 4.3. Контракту від 06.07.2019 № 0607/1 оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3.1. контракту - оплата може проводитись частинами.

Пунктом 4.3.2 визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Тобто, з вказаних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків.

Суд зазначає, що умови термінів та розміри оплати — безпосередньо ціни товару не стосуються.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Так, щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відсутня будь-яка інформація щодо витрат на навантаження, вивантаження та обробку, страхування оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що поставка вантажу у контейнері MEDU 4470366 здійснювалась за правилами CFR англ. Cost and Freight (... named port of destination), Вартість і фрахт (... назва порту призначення) - стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно й сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Тобто за умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті фрахту покладається на Продавця і не є межею компетенції Покупця.

Щодо посилань відповідача на те у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартості упаковки або вартості пакувальних робіт чи матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.6 контракту від 06.07.2019 року №0607/1 (в редакції додаткової угоди №4, яка подавалась до митного оформлення) визначено, що сторони погодили, що товар поставляється покупцю в безповоротній упаковці.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «YIWU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD» - не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Щодо посилань відповідача на те, що прайс-лист від 17.06.2020 №J25420-305/J25420-306-РR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь - якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії комерційної пропозиції, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо, суд зазначає наступне.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів Митного кодексу України прайс-лист не документом, що підтверджує числові значення митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що у копії декларації країни відправлення наявне посилання на транспортний документ 177TSGSGS73993, який до митного оформлення не подавався, найменування товару не відповідає заявленому до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Як зазначено позивачем, при оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/ агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту. Позивач пояснює, що спочатку відправником був оформлений лінійний коносамент під номером 177TSGSGS73993 щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент від (Bill of lading) 245689-1 від 14.07.2020 року. Тобто, обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення. На час оформлення митної декларації країни відправлення, у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту 177TSGSGS73993, які й були зазначені останнім.

Також, позивач зазначає, що як назва судна, так і назва контейнеру та його номер НОМЕР_1 повністю співпадає із відповідними відомостями в експортній декларації та автотранспортних накладних. Щодо найменувань товару у експортній МД, точніше у її перекладі, позивач зазначає наступне. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення. При цьому, зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу №0607/1 від 06.07.2019 року визначено, що: «...В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі — «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту...». Продавцем було визначено вид, тип товару у рахунку “фактурі (інвойсі) (Commercial invoice) № J25420-330 від 07.07,2020 року — baby walkers (ходунки), і цей же товар визначений у МД поданої митному органу, у сертифікаті відповідності та в усіх інших товаросупровідних документах.

Суд погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки вони підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо посилання відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає наступне: відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, №815/2013/15.

Суд вказує на те, що згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно було прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00018 від 29.08.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 року.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №308 від 07.10.2020 року, позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 4204,00 грн.

З урахуванням задоволення позовної заяви, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 4204,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500490/2020/00018 від 29.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 року – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA 500490/2020/500007/2 від 29.08.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2020/00018 від 29.08.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» судовий збір у розмірі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047);

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя С.М. Корой

.