Рішення № 93589459, 17.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 грудня 2020 р. Справа № 120/5030/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 01.07.2020 року, II групи інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов`язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням з 01.07.2020 року інвалідності II групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 із розрахунку 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.07.2020 року звернувся до В.о. начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та надав пакет документів, визначених законодавством.

Листом відповідача від 25.08.2020 №4/6806 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачеві, оскільки, після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 немає.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

22.10.2020 року представником Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань міністерства юстиції подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказав, що 07.08.2020 року комісією Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги складено протокол №10-20, яким відмовлено у виплаті позивачу одноразової допомоги, у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби. Підставою для відмови стали висновки, що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років, що виключає можливість призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Позивачу відповідно до довідки Вінницької обласної дирекції НАСК «Оранта» від 12.08.2020 року № 0290-01-20/229 за втрату 15% працездатності через страховий випадок, що стався 04.11.2003 згідно довідки МСНК № 223 від 13.11.2003 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 30.04.2004 р. була виплачена страхова сума 1200,00 гри та за втрату 25% працездатності через страховий випадок, що стався 20.07.2005 р. згідно довідки МСЕК №115 від 22.07.2005 за державним обов`язковим особистим страхуванням 24.10.2005 року була виплачена страхова сума 2125 грн. Виплата одноразової грошової допомоги у 2020 році (через 15 років після звільнення зі служби) за встановлення 2 групи інвалідності не передбачена, так як з моменту первинної втрати працездатності без встановлення інвалідності пройшло більш ніж 2 роки.

Враховуючи вищевикладене, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 151в-к від 01.12.2020 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 07.12.2020 року по 11.12.2020 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 63о/с від 27.07.2005 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України на підставі п. 64 «б» (через хворобу) у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до довідки HACK «Оранта» № 0290-01-20/229 від 12.08.2020 року позивачу за втрату 15% працездатності через страховий випадок, що стався 04.11.2003 року, згідно довідки МСЕК №223 від 13.11.2003 року 30.04.2004 року була виплачена страхова сума 1200 грн. та за втрату 25% працездатності через страховий випадок, що стався 20.07.2020 року згідно довідки МСЕК №115 від 22.07.2005 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 24.10.2005 року була виплачена страхова сума 2125 грн. Інші виплати не проводилися.

07.07.2020 року позивач звернувся до В.о. начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та надав пакет документів, визначених законодавством.

Листом відповідача № 4/6806 від 25.08.2020 повідомлено позивача про те, що комісія відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок) вирішила та прийняла рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги (протокол від 07.08.2020 № 10), оскільки відповідно до Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Також в листі вказано, що відповідно до наданої довідки НАСК «Оранта» від 12.08.2020 року № 0290- 01-20/229 позивачу за втрату 15% працездатності через страховий випадок, що стався 04.11.2003 року, згідно довідки МСЕК № 223 від 13.11.2003 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 30.04.2004 року виплачена страхова сума 1200 грн. та за втрату 25% працездатності через страховий випадок, що стався 20.07.2020 року згідно довідки МСЕК №115 від 22.07.2005 року за державним обов`язковим особистим страхуванням 24.10.2005 року виплачена страхова сума 2125 грн.

Оскільки після первинного огляду МСЕК минуло більше ніж два роки, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги не має відповідно до п. 4 Порядку № 850.

Тому, відповідачем відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачеві.

Позивач вважає вказану відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначають Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).

При цьому, 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Пунктом 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

Положеннями п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», зокрема ч. 6 ст. 23 цього Закону в редакції, чинній з 12.03.2015 року, і відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 4 Порядку № 850 визначено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згідно з п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Судом встановлено, що 13.11.2003 був первинний огляд позивача органами МСЕК та встановлено 15% втрати працездатності; 22.07.2005 року – повторний огляд позивача та встановлено 25% втрати працездатності.

01.07.2020 року позивачу медико-соціальною експертною комісією Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації було встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою серії 12ААБ № 827964 від 01.07.2020 року.

Суд звертає увагу на те, що з моменту встановлення первинної втрати працездатності без встановлення інвалідності у 2003 році пройшло понад 2 (два роки), тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Такий висновок суду узгоджується з позицією рішення Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2020 року у справі № 240/10153/19 в подібних правовідносинах, щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності, яка дійшла висновку про необхідність застосування зазначеного дворічного строку з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а тому особі у якої між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності минуло понад два роки, слід відмовляти в призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання покарань міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867306, вул. Брацлавська, 2 "А", м. Вінниця, 21100)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 17.12.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна