Рішення № 93588620, 14.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 Справа №914/2677/20

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр», с. Черляни, Городоцький р-н, Львівська обл.до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630», м. Львівпро:стягнення боргу, пені, 3% річних та штрафу за договором поставки №541595 від 05.01.2015р. Суддя – Крупник Р.В. Секретар – Пришляк Ю.-М.В.Представники сторін:від позивача:Венгелевський Б.Б. – представник від відповідача:не з`явився

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «КПП Центр» до ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство-14630» про стягнення боргу, пені, 3% річних та штрафу за договором поставки №541595 від 05.01.2015р.

Ухвалою суду від 19.10.2020р. залишено позовну заяву без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

У строк, встановлений судом, від ТОВ «КПП Центр» надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 05.11.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 23.11.2020р.

Ухвалою суду від 23.11.2020р. розгляд справи було відкладено на 14.12.2020р., викликано відповідача в судове засідання.

На адресу суду від ТОВ «КПП Центр» надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу (вх. №32874/20 від 16.11.2020р.), клопотання про долучення документів (вх. №33597/20 від 23.11.2020р.), заява про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу (вх. №33601/20 від 23.11.2020р.).

Представник позивача в судове засідання 14.12.2020р. з`явився.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 14.12.2020р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтований тим, що 05.01.2015р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №541595, на виконання якого відповідачеві було поставлено товар загальною вартістю 43000,00 грн. За умовами договору відповідач зобов`язувався розрахуватися за одержаний товар протягом 7 календарних днів з моменту його отримання. Оскільки у строк, встановлений договором товар оплачений покупцем не був, ТОВ «КПП Центр» звернулося з позовом до суду про стягнення з ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство-14630» 43000,00 грн. боргу, 3194,93 грн. пені, 749,26 грн. 3% річних та 8600,00 грн. штрафу. Оскільки після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено основну суму боргу, позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, натомість решту позовних вимог задовольнити повністю, а також стягнути понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

05.01.2015р. між ТОВ «КПП Центр» (постачальником) та ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство-14630» (покупцем) укладено договір поставки №541595 (надалі – Договір).

За умовами п. 1.1.-1.2. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Предметом договору є поставка запасних частин до транспортних засобів за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури.

Відповідно до п. 1.3.Договору,передача товару оформляється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачеві товар загальною вартістю 43000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №FTM00031302/20 від 13.02.2020р. на суму 22000,00 грн., № FTM00046221/20 від 02.03.2020р. на суму 21000,00 грн.

Згідно п. 5.5. Договору, покупець здійснює оплату протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.

Так як у строк, встановлений в Договорі, відповідач не розрахувався за поставлений йому товар, позивач звернувся до відповідача з претензією №513 від 09.09.2020р. про погашення заборгованості. Оскільки надіслана претензія залишилася без задоволення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Разом з тим, після подання позовної заяви по справі та відкриття провадження у справі основна сума боргу була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем заявлених до стягнення пені, 3% річних та штрафу, в матеріалах справи відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами Договору відповідач зобов`язувався розрахуватися за товар протягом 7 календарних днів з моменту його отримання, однак взятих на себе зобов`язань не виконав, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Попри це, після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі покупцем сплачено заборгованість повністю.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведе, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення 43000,00 грн. боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 6.1.Договору сторонами передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває, до моменту звернення постачальника до суду.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 2.5. постанови від 17.12.2013р. №14, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені (3194,93 грн.), зазначає, що пеня підлягає стягненню з відповідача повністю.

Так, п. 6.2. Договору визначено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів, покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Зважаючи на те, що прострочення оплати за поставлений товар за Договором тривало понад 30 календарних днів, позов у частині стягнення 8600,00 грн. є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши заявлені до стягнення 3% річних (749,26 грн.), суд зазначає, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 747,21 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведене, після набрання рішенням у справі законної сили, позивач вправі звернутися до суду з письмовим клопотання про повернення йому з Державного бюджету України 1627,37 грн. сплаченого судового збору. Натомість судовий збір у розмірі 474,53 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а решта судового збору – 0,10 грн. залишається за позивачем з огляду на часткову відмову в позові.

Крім судових витрат у вигляді судового збору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7357,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (положення ч. 1 ст. 56 ГПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (положення п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження факту надання позивачеві професійної правничої допомоги адвокатом (у зв`язку з розглядом цієї справи), ТОВ «КПП Центр» додано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №19/5 від 27.12.2019р., укладений між АО «ЛЮРЦ» та ТОВ «КПП Центр», Додаткову угоду №37 від 06.10.2020р. до Договору про надання правової допомоги №19/5 від 27.12.2019р., ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2020р. серії ВС №1025548, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000686 від 08.09.2017р., Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.11.2020р.

Як вбачається з матеріалів справи, надана адвокатом професійна правнича допомога включає в себе:

- аналіз документів по справі про стягнення заборгованості (1 год.) 1051,00 грн.;

- опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики зі спірного питання (1 год.) 1051,00 грн.;

- консультування клієнта щодо перспектив позасудового врегулювання спору та розгляду справи судом, порядку примусового виконання рішення суду (1 год.) 1051,00 грн.;

- підготовка позовної заяви та розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат (2,5 год.) 2627,50 грн.;

- участь (представництво) в судовому засіданні 23.11.2020р. по слуханню справи Господарським судом Львівської області (1,5 год.) 1576,50 грн.

Частиною 1-2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вказала об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Положеннями ч. 5-6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи те, що факт надання позивачеві професійної правничої допомоги адвокатом Венгелевським Б.Б. підтверджується документально, відповідачем клопотання про зменшення розміру витрату порядку ч. 5-6 ст. 126 ГПК України подано не було, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на косить позивача, пропорційно задоволеним вимогам (з урахуванням сум, які були сплачені відповідачем після підготовки та подання позовної заяви в цій справі), у розмірі 7356,26 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 231, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630» (79019, м. Львів, вул. Городницька, буд. 47; код ЄДРПОУ 03114744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Черляни, вул. Польова, буд. 97; код ЄДРПОУ 38169102) 3194,93 грн. пені, 747,21 грн. 3% річних, 8600,00 грн. штрафу, 474,53 грн. судового збору та 7356,26 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство-14630» на користь ТОВ «КПП Центр» 43000,00 грн. боргу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2020р.

Суддя Р.В. Крупник