Ухвала суду № 93588456, 17.12.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" грудня 2020 р. Справа № 911/3078/20

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства компанії «Ельба» про забезпечення позову

за позовом Публічного акціонерного товариства компанії “Ельба”

до Державного підприємства “Тхорівський спиртовий завод”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду державного майна України

про зобов`язання повернути майно

встановив:

23.10.2020 до Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства компанії «Ельба» (далі – позивач/заявник) надійшла позовна заява до Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод» (далі - відповідач) про зобов`язання повернути бродильні чани V=150 м. куб. в кількості двох шт загальною вартістю 1118999,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу обладнання № КП01-06/7 від 01.06.2007 щодо перерахування коштів за поставлене обладнання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2020, зокрема, прийнято до розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства компанії «Ельба», відкрито загальне позовне провадження в справі № 911/3078/20 та призначено підготовче засідання на 13.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2020, зокрема, відкладено підготовче засідання на 27.11.2020.

Надалі ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2020, зокрема, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Фонд державного майна України та відкладено підготовче засідання на 11.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2020, зокрема, відкладено підготовче засідання на 22.01.2021.

Поряд з тим 16.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення прозову шляхом:

- зупинення продажу майна, в тому числі бродильних чанів V =150 м. куб. в кількості двох шт.;

- оголошення заборони Фонду державного майна України здійснювати будь-які дії по відчуженню, розпорядженню спірним майном.

Позивачем зауважено, що з огляду на проведення Фондом державного майна України підготовки до приватизації Державного підприємства «Укрспирт» та передачі всього рухомого та нерухомо майна Фонду державного майна України, а також розміщення майна, яке належить Публічному акціонерному товариству компанії «Ельба» на сайті Фонду державного майна України, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи взагалі спричинити неможливість виконання рішення суду, так як може бути відчужено незаконним власником третім особам.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до заяви надано письмову роздруківку з сайту https://privatization.gov.ua про продаж окремого майна Тхорівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт».

Отже, на думку позивача, вказане переконливо свідчить про загрозу відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що надалі ускладнить подальше виконання судового рішення, у зв`язку із чим необхідно вжити обрані позивачем заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З системного аналізу вищевказаних процесуальних приписів слідує, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак зі змісту наданої позивачем роздруківки неможливо встановити, що продажу підлягають саме бродильні чани V=150 м. куб., інших же належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення відповідачем або третіми особами будь-яких дій щодо реалізації спірного майна, що надалі може призвести до вчинення певних реєстраційних дій стосовно цього майна позивачем не надано.

До того ж зі змісту поданої позивачем заяви слідує, що обраний заявником захід до забезпечення позову в частині зупинення продажу майна підприємства та, зокрема, бродильних чанів V=150 м. куб., стосується також неідентифікованого майна, щодо якого позивачем не заявлено позовних вимог та що ймовірно не належить останньому, тоді як заборона вчиняти дії має стосуватися лише майна безпосередньо пов`язаного з предметом спору.

Наведені ж позивачем обставини та доводи, покладені в основу обґрунтування позовних вимог, є спірним предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.

Отже, викладені у заяві доводи позивача щодо ймовірного ускладнення та/або невиконання рішення суду визнаються судом неспроможними.

З огляду наведеного, оскільки обрані позивачем заходи до забезпечення позову не обґрунтовані в розрізі наявності обставин, з якими пов`язується застосування таких видів заходів забезпечення позову, не спрямовані на забезпечення виконання та/або ефективний захист чи поновлення порушених прав заявника в розрізі відповідно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства компанії «Ельба» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 17.12.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно та може бути оскаржена у апеляційному порядку – до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 2 ст. 235, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко