Рішення № 93578956, 14.12.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8125/16-ц

Провадження №2/442/1722/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Приват Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 24644,45 грн. з ОСОБА_1 . Позов мотивують тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22.10.2010 р., відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3830 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Відповідач дав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і останній, в будь-який момент, має право збільшити чи зменшити кредитний ліміт.

У порушення норм договору та закону, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач, станом на 31.10.2016р., має заборгованість – 24644,45 грн., яка складається із наступного:

- 1611,96грн. - заборгованість за кредитом;

- 18082,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3300 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500 грн. – фіксована частина штрафу;

- 1149,74 грн. – процентна складова штрафу.

А тому змушені були звернутися до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 подав письмовий відзив на позовну заяву. Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України - Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно де звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України - Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України - Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконанні зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконанні зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, ще випадково настала після прострочення.

Згідно ст.623 ЦК України - Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цин, збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються : урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України - Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1048 ЦК України - Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України - Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.1054 ЦК України - За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1056і ЦК України - Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Факт причинення позивачу шкоди – неповернення боргу згідно кредитного договору №б/н від 31.10.2016р., має заборгованість – 24644,45 грн., яка складається із наступного:

- 1611,96грн. - заборгованість за кредитом;

- 18082,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3300 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500 грн. – фіксована частина штрафу;

- 1149,74 грн. – процентна складова штрафу.

Однак судом взято до уваги той факт, що обґрунтовуючи розрахунок заборгованості, зокрема по процентам за користування кредитом, які в вересні 2014 року і в квітні 2015 року збільшуються банком одноособово, без попередження, позивачем було вказано, що позичальник надав на таке свою пряму і беззаперечну згоду, так як підписанням даної Заяви відповідач уклав Договір приєднання до вищевказаних Умов та Тарифів, але таке твердження позивача є не більше ніж припущенням, без підтвердження відповідними доказами, оскільки з такими умовами банк мене ознайомлював, в матеріалах справи відсутні підтвердження, що саме ці Тарифи та Умови я розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та ЩОДО сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду розглянувши справу № 342/180/17 у своїй постанові від 03.07.2019 року прийшла до висновку, що неможливо застосувати до подібних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору , а тому суд вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБаик» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях та з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, а тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 22.10.2010 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, а тому виходячи з наведеного, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування даним кредитом у розмірі - 18082,75 грн; 3300 грн. - заборгованість за пенею та комісією; - 500 грн. - фіксована частина штрафу; - 1149,74 грн. - процентна складова штрафу) є безпідставними та незаконними, а тому в частині стягнення відсотків за користування кредитом та комісією, фіксованої частини штрафу і процентної складової штрафу слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1611 ( одна тисяча шістсот одиннадцять ) грн. 96 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268, 280, 284 ст. ст. 509, 525-526, 534, 554, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля, Дрогобицького району, Львівської області та мешканця АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дрогобицьким РВ УМВСУ у Львівській області 31.12.1999р. (ІНД № НОМЕР_2 ) в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, кодЄДРПОУ 14360570 р/р № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості т а судових витрат), МФО 305299 - борг по кредитному договору в розмірі - 1611 ( одна тисяча шістсот одиннадцять ) грн. 96 коп. та 840,80 грн. ( вісімсот сорок вісімдесять ) понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби ( COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № 29092829003111, МФО № 305299, місцезнаходження 01001, вул.Грушевського,1Д, м.Київ, адреса для листування 49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 31.12.1999 року Дрогобицьким РВ ГУ УМВС у Львівській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча-суддя Гарасимків Л.І.