Ухвала суду № 93574751, 11.12.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2-в/225/49/2020

Єдиний унікальний номер № 225/5616/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про часткове відновлення втраченого судового провадження)

11 грудня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Довженко О.В.,

за участі секретаря Пузиревської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження у справі №0532/8364/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Санамян Ольга Олегівна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 02.10.2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012 (провадження №2/0532/1935/2012), шляхом звільнення з-під арешту майна, яке належить ОСОБА_2 .

Оскільки вирішення питання щодо наявності правових підстав для задоволення зазначеної вище заяви неможливо за умов втрати судового провадження, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 30 вересня 2020 року ініційоване питання щодо можливості часткового чи/або повного відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №0532/8364/2012 (провадження №2/0532/1935/2012) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченій ухваленням рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 02.11.2012 року.

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27/0/38-14, розгляд справ, підсудних Ленінському районному суду м.Донецька, здійснюється Дзержинським міським судом Донецької області.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явились. Представником заявника суду надано письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримує у повному обсязі.

Інші учасники судового процесу до судового засідання також участі не приймали, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, а саме, шляхом направлення поштових повідомлень за офіційною адресою реєстрації (а.с. 53-55).

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

згідно зі ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

За ч.ч. 1, 2 ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Так, згідно ухвали Ленінського районного суду міста Донецька від 02 жовтня 2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012, провадження №2/0532/1935/2012 (роздрукована з ЄДРСР України заступником керівника апарату Дзержинського міського суду Донецької області 11.12.2020 року), клопотання представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково. Накладено арешт на частини квартири АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності від 10.02.1995р. р/н 1723, належить ОСОБА_3 , із забороною її відчуження.

Згідно заочного рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 02 листопада 2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012, провадження №2/0532/1935/2012 (роздруковане з ЄДРСР України заступником керівника апарату Дзержинського міського суду Донецької області 16.10.2020 року) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.01.2006 року у розмірі 27824 грн. 51 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 51 коп.).

Відповідно до ч. 5 ст. 491 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в ЄДРСР інформація щодо набрання зазначеними вище судовими рішеннями, а саме, ухвалою Ленінського районного суду міста Донецька від 02 жовтня 2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012 (провадження №2/0532/1935/2012) та рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 02 листопада 2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012 (провадження №2/0532/1935/2012) законної сили – відсутня.

В свою чергу, згідно відповіді Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26.10.2020 року № 17.15-13-50540, за даними АСВП виконавчий документ по цивільній справі №0532/8364/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором не надходив, на виконанні не перебуває. Додатково повідомлено, що вищевказаний виконавчий лист ВП №34749707 був повернутий без виконання Ленінським РВ ДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області (а.с. 47).

Будь-які інші матеріали судової справи, як і сама судова справа, після розгляду не були передані Ленінським районним судом м. Донецька до Дзержинського міського суду Донецької області, що підтверджено довідкою заступника керівника апарату Дзержинського міського суду Донецької області від 11.12.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявні у справі докази, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для відновлення втраченого судового провадження в частині повного тексту ухвали Ленінського районного суду міста Донецька від 02 жовтня 2012 року у справі №0532/8364/2012, а також, повного тексту рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 02 листопада 2012 року у справі №0532/8364/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.12, 60, 258, 259, 353, 354, 488, 489, 490, 491, 493, 494, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Частково відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №0532/8364/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме:

-в частині ухвалення 02 жовтня 2012 року Ленінським районним судом м. Донецька ухвали у цивільній справі №0532/8364/2012;

-в частині ухвалення 02 листопада 2012 року Ленінським районним судом м. Донецька рішення у цивільній справі №0532/8364/2012.

Вважати встановленим зміст ухвали Ленінського районного суду м. Донецька від 02 жовтня 2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012 (повний текст), а також, рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 02 листопада 2012 року у цивільній справі №0532/8364/2012 (повний текст) в наступній редакції: «

2/0532/1935/2012

Справа № 0532/8364/2012

УХВАЛА

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. суддя Ленінського районного суду м. Донецька Бескровна О.Л., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ “Приватбанк”, Кочев Д.І., звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачки ОСОБА_4 .

З поданою позовною заявою представник позивача надав суду заяву з клопотання забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно, яке належить відповідачці, зокрема квартиру АДРЕСА_1 із забороною будь-яким особам укладати угоди стосовно майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Крім того, обмежити відповідачку у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб видавати відповідачці паспорт (проїзний документ), а також адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо затримання та вилучення наявних у відповідачки паспортів(проїзних документів), обмежити її у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст.152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно довідки КП БТІ м.Донецька від 14.09.2012р. №23907, виданої за запитом суду, відповідачці ОСОБА_4 на праві часткової власності належить ј частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 29). Відповідно до довідки МРЕВ №1 м.Донецька, за відповідачкою зареєстрованого нерухомого майна у базі РДС ДАІ не значиться (а.с. 35).

Ч. 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суддя, перевіривши аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, вважає, що вказаний позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на ј частини квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частити вимог заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності реальної небезпеки, що невжиття заходів забезпечення позову в частині обмеження відповідачки у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, заборони відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб видавати відповідачці паспорт (проїзний документ), а також адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо затримання та вилучення наявних у відповідачки паспортів(проїзних документів), обмеження її у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Крім того, заявником не надано докази, які б свідчили про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 152,153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” задовольнити частково.

Накласти арешт на ј частини квартири АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності від 10.02.1995р. р/н 1723, належить ОСОБА_3 , із забороною її відчуження

Копію даної ухвали суду для негайного виконання направити до відділу державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Донецька, Сьомій Донецькій державній нотаріальній конторі м.Донецька, КП БТІ м.Донецька

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в п`ятиденний строк з дня винесення, апеляційної скарги.

Суддя О.Л. Бескровна

Провадження у справі

2/0532/1935/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Бескровної О.Л.,

при секретарі: Стрижак О.О.,

за участю:

представника позивача Кочева Д.І.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтуванні позову зазначивши, що відповідно до укладеного договору №б/н від 05.01.2006 року відповідачка, прізвище якої на той час було ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 4300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Відповідачка своїм підписом у заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір. Також, при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Однак, у порушення умов договору та норм Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання не виконувала, а тому станом на 31.07.2012 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 27824,51 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 8641,79 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом складає 17381,55 грн., а також нараховані відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи - 500 грн. (фіксована частина), 1301,17 грн. (процентна складова). У зв`язку із чим, просили стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 27824,51 грн. та судовий збір у розмірі 278,25 грн., що сплачений ними при зверненні з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_5 , позовні вимоги підтримав у повному обсязі, крім того вказав, що 24.09.2012р. ПАО КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт. У зв`язку із чим сторони домовилися про зменшення розміру заборгованості, виниклої за період з дати надання кредиту відповідачці, а також позивач надав відповідачці строковий кредит у сумі 22316,41 на строк 24 місяці з 24.09.2012р. по 30.09.2012р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту для споживчих цілей в обмін на зобов`язання відповідачки повернути кредит, сплатити відсотки у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Так, сплата заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 1116,71 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, процентів, а також інших витрат відповідно до умов і правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 30.09.2014 року.

Сторони також досягли згоди, що строком повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушень. Заборгованість за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою, а тому позичальник сплачує банку штраф у розмірі 10274,06 грн. Крім того зазначив, що вказана генеральна угода є гарантією сплати відповідачкою боргу за кредитним договором, а тому на час її виконання ОСОБА_1 банк не буде стягувати з неї заборгованість у розмірі 27824,51 грн. за рішенням суду.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала з посиланням на те, що нараховану їй позивачем заборгованість згодна сплатити, але з додержанням умов договору обома сторонами, оскільки у іншому випадку з неї може бути здійснено подвійне стягнення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

05.01.2006 року сторони уклали договір №б/н, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 , прізвище якої на той час було « ОСОБА_6 від позивача кредит у розмірі 4300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти Відповідачка своїм підписом у заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір (а.с. 7, 9-12). Також, при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Крім того, у судовому засіданні також встановлено, що 24.09.2012р. ПАО КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт з метою створення сприятливих умов для виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором (а.с. 43-44).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться”, а відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у порушення умов договору та норм Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання не виконувала, а тому станом на 31.07.2012 року має заборгованість за кредитним договором перед позивачем у розмірі 27824,51 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 8641,79 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом складає 17381,55 грн., а також нараховані відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи - 500 грн. (фіксована частина), 1301,17 грн. (процентна складова), про що свідчить довідка-розрахунок заборгованості за кредитом (а.с. 4-6).

Відповідно до ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки. Умовами кредитного договору за прострочення строків сплати процентів та строків повернення кредиту передбачена пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення (п.5.2 кредитного договору).

За таких підстав суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 05.01.2006р. №б/н у розмірі 27824,51 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 8641,79 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом складає 17381,55 грн., а також нараховані відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи - 500 грн. (фіксована частина), 1301,17 грн. (процентна складова).

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв`язку із зверненням до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті судового збору у розмірі 278 грн. 25 коп. (а.с.18), що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанціями долученими до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 526, 611 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,88, 209,212,214,215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у м.Донецьку 29 серпня 2008 року, ІНН НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_3 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.01.2006 року у розмірі 27824 грн. 51 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 51 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у м.Донецьку 29 серпня 2008 року, ІНН НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_4 , МФО №305299) судовий збір у розмірі 278 грн. 25 коп. (двісті сімдесят вісім грн. 25 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Довженко