Вирок № 93573203, 16.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17441/20

провадження № 1-кп/753/1751/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

секретаря Сіваєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019100020001579 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Беженара М.Г. обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 01.03.2019 року перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в магазині «Лоток», де здійсню свою господарську діяльність TOB «ЛK-TPAHC» (код ЄДРПОУ 37470510 розташованого за адресою: м. Київ, вул. Чавдар, 1, вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами в сумі 500 грн., що належать ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману ОСОБА_1 , 01.03.2019 року, приблизно о 19 годин 39 хвилин виконуючи свої службові обов`язки, а саме працюючи на касі вказаного магазину діючи умисно з корисливих мотивів взяв грошові кошти 500 грн. однією купюрою СБ 1586243, які надала потерпіла ОСОБА_3 для розрахування за товар. Після чого, ОСОБА_1 з метою введення в оману потерпілу, для заволодіпння грошовими коштами останньої, шляхом обману, замінив вище зазначену грошову купюру, що належить ОСОБА_3 на заздалегідь приготовлену сувенірну грошову купюру 500 грн., після чого повідомив останню, що вона надала підроблені грош.і

В подальшому, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був викритий працівниками поліції.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті. Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося. Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), при якому обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлені. Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення проти власності, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України з врахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, також враховуючи відсутність цивільного позову і матеріальної шкоди суд приходить до висновку, що обвинуваченого на підставі ст.75 КК України слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановлення іспитового строку, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі. У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного прокакарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки. Згідно із ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов"язки: періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Речові докази - сувенірна купюра 500 гривень - знищити. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: