Рішення № 93565444, 15.12.2020, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/346/20

п/с № 2/174/175/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря – Волинець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі –АТ КБ «ПриватБанк»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором б/н від 07.10.2013 року, в сумі 6509,86 гривень та витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що 07.10.2013 року між банком та ОСОБА_3 , було укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 , помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть. Посилаючись на те, що за життя ОСОБА_3 , свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, станом на день смерті у нього виникла заборгованість у розмірі 6509,86 грн. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно повідомлення державної нотаріальної контори, спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена лише на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Проте, відповідно до відміток про реєстрацію у паспорті ОСОБА_1 , проживав за однією адресою із спадкодавцем, а тому вважається такими, що прийняв спадщину. Тому до спадкоємця ОСОБА_1 банком було направлено лист-претензію, у якому було заявлено про його вимоги, проте, цей лист відповідачем був залишений поза увагою, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в розмірі 6509,86 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою від 03.06.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування довідки про склад сім`ї та відомостей від приватного нотаріуса Савельєвої Г.В.

За клопотанням представника позивача до матеріалів справи долучені письмові докази, зокрема, виписка по картковому рахунку, довідка про видачу картки клієнту та інші докази.

Ухвалою від 12.10.2020 року задоволено клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Відповідачі відзив не надали.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги позивача підтримує і просить задовольнити їх в повному обсязі. Справу просив розглянути без участі представника позивача і зазначив, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви б/н від 07.10.2013 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов Договору (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.07.2017р. ( а.с. 50).

За життя ОСОБА_3 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на день смерті у нього виникла заборгованість у розмірі 6509,86 грн. за простроченим тілом кредиту (а.с. 8-11).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2019 року АТ КБ «Приватбанк» направив претензію кредитора до Вільногірскої державної нотаріальної контори. Відповідно до відповіді, претензію переслано до приватного нотаріуса. Претензія кредитора надійшла на адресу приватного нотаріуса 19.11.2015 року (а.с. 52).

Згідно листа приватного нотаріуса Савельєвої Г.В. від 25.03.2019 року №47/01-16 повідомлено наступне, що претензію кредитора долучено до спадкової справи № 49/2017 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 53).

На підставі спадкової справи №49/2017 року заведеної після померлого ОСОБА_3 встановлено, що 22.08.2017 року до приватного нотаріуса звернулися Гіматов М.Ю., ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини (а.с. 90, 91).

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями померлого ОСОБА_3 .

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України щодо договірних правовідносин та спадкування. А правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст. 1282 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки, позичальник ОСОБА_3 помер, то відповідати перед позивачем на підставі ст.ст. 1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна одержаного у спадщину.

Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Доказів того, що вимоги позивача є не співмірними суду сторонами не надано.

Позивач звернувся до Вільногірської державної нотаріальної контори в порядку ст. 1281 ЦК України з претензією кредитора.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися в наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Одразу після того, як кредитор дізнався, що його боржник помер, він зобов`язаний звернутись з претензією кредитора до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа. Якщо спадкова справа у жодного нотаріуса на момент звернення не відкрита, кредитор вправі звернутись до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини, тобто до нотаріуса нотаріального округу за останнім місцем проживання померлого. В такому випадку нотаріус відкриває спадщину за заявою кредитора, адже Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви спадкоємця про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, претензії кредитора та інше.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину позбавляється права вимоги.

Зі смертю позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст. ст.1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, ознайомившись, зокрема, зі змістом заяв про прийняття спадщини, які подані відповідачами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме стягнення заборгованості за вказаним договором в розмірі 6509,86 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредита) зі спадкоємцев померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Отже, за наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні, однак в даному випадку заявами про прийняття спадщини від 22.08.2017 року підтверджується, що до спадкоємців перейшли ідеальні (у дробах) частки у спадщині, хоча відомості про отримання ними свідоцтва про право на спадщину відсутні, однак на думку суду це не перешкоджає вирішенню питання про стягнення боргу до того ж законодавством не встановлено строк для отримання свідоцтва про право на спадщину. Тому слід дійти висновку, що відповідальність спадкоємців буде солідарною (ст. 543 ЦКУ) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору з кожного в розмірі по 1 051 грн. 00 коп. (2101, 00 грн./ 2 =1 051, 00 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 274-279ЦПК України, ст.ст.608,1054, 1218,1219,1268-1270,1273,1282,1296 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.10.2013 року, у розмірі 6509 (шість тисяч п`ятсот дев`ять гривень ) 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051 гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051 гривень 00 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А.Ілюшик