Постанова № 93564849, 14.12.2020, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/760/20

Номер провадження: 3/156/379/20

Рядок статзвіту 289

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора Гончара Б.С. розглянувши об`єднані справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,-

за ст. 172-6 ч.1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи водієм відділення забезпечення Іваничівського військового комісаріату, відповідно до п.п. «г», п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення»

Також встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до п.п. «г», п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування «перед звільненням»

Відповідно до наказу військового комісара Волинського обласного військового комісаріату №58 від 26.09.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду водія відділення забезпечення Іваничівського військового комісаріату.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої ст.3 зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч.1 статті порядку декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 45 особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону, подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.

Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздрукування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону, інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п`яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.

За таких обставин ОСОБА_1 був зобов`язаний подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» до 00 год.00хв. 01.06.2020 року наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, а саме до 01.06.2020 року та будучи звільненим з військової служби 25.09.2019 року був зобов`язаний подати декларацію «перед звільненням» до 25.09.2020 року. В ході опрацювання відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларація особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» подана несвоєчасно, а саме 03.07.2020 року та декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «перед звільненням» подана несвоєчасно, а саме 11.06.2020 року.

Подальшою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 мав реальну можливість своєчасно подати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку з відсутністю будь-яких поважних причин несвоєчасності подання декларацій.

ОСОБА_1 належним чином був ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно подав без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що не подав вчасно декларації у зв`язку із неопізнаністю. Просить суворо не карати.

Прокурор Гончар Б.С. в судовому засіданні пояснив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, тому просить визнати його винуватим у вчиненні даного правопорушення та у зв`язку із щирим каяттям просив накласти мінімальне стягнення передбачене санкцією статті.

Заслухавши пояснення правопорушника, прокурора, дослідивши всі докази в сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», вказані особи зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Витягом із Єдиного державного реєстру декларацій підтверджується, що він подав електронну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з порушенням вимог ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Оскільки ОСОБА_1 без поважних причин несвоєчасно подав електронні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, тому приходжу до висновку, що в його діях є склад корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Наведені ним причини несвоєчасного подання декларації не є поважними.

У відповідності до ч.2 ст. 33 КУпАП суд при обранні виду та розміру адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, що вперше притягається до адміністративної відповідальності, його щире каяття, як пом`якшуючі обставині, відсутність обставин, котрі обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не мав умислу на неподання декларацій і такі декларації були подані ним із запізненням, враховуючи що дане правопорушення не заподіяло істотної шкоди суспільним та державним інтересам, іншим особам, відтак приходжу до висновку про доцільність призначення мінімального стягнення щодо нього.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 221, 284 КУпАП, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-6 ч.1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу у порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд.

Суддя М. О. Федечко