
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1192/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене Протоколом № 241670012544 від 03.05.2019 р. щодо відмови у призначенні їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплатити їй з 12 квітня 2019 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 12 квітня 2019 року.
1.2. Ухвалою суду від 12.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. Ухвалою суду від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про залишення позовної заяви без розгляду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. 12.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
2.2. Однак, згідно листа від 30.05.2019 року №841/02-14 відповідачем повідомлено позивачу про прийняте рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника.
2.3. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. Відповідно до змісту позову та доданих до нього матеріалів позиція позивача обґрунтовується наступним.
3.2. Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3.3. Як вбачається із листа Головного управління Пенсійного фонду України від 30.05.2019 р. за № 841/02-14 вона звернулась 12.04.2019 р. із заявою з наданням всіх необхідних документів щодо призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
3.4. Вказує, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому станом на 11.04. 2019 р. у 59 років досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На момент смерті чоловіка (04.11.2013 р.) не працювала. Факт припинення роботи із 05.06.1988 р. підтверджується копією трудової книжки. А також, не отримувала пенсію з причини недосягнення пенсійного віку та недостатності трудового стажу, що підтверджено відповідачем у вищезазначеному листі. Відтак зазначає, що ці обставини свідчать про одержання нею від годувальника допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до її існування.
3.5. На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у віці 55 років, її чоловік набув, що підтверджено у листі відповідача, страховий стаж 23 роки 1 місяць 1 день. Отже, на день смерті її чоловік набув, відповідно до ст. 32 Закону, страхового стажу (більш ніж 14 років), який був би необхідний йому для призначення пенсії, по III групі інвалідності.
3.6. При цьому, зауважує, що відповідач не заперечує обставину перебування її, на момент смерті чоловіка, на утриманні померлого годувальника (перебування на повному утриманні померлого годувальника або одержання від нього допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до існування), а також набуття годувальником страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
3.7. Таким чином стверджує, що з 12.04.2019 р. вона набула право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Позиція відповідача
3.8. 26.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
3.9. Так, вказує, що підстав для призначення пенсії по втраті годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не має, оскільки не виконана умова для її призначення, а саме у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. не менше 26 років.
3.10. Опрацьовуючи заяву ОСОБА_1 від 12.04.2019 та додані до неї документи, Головним управлінням розраховано страховий стаж позивача, що становить 9 років 5 місяців 11 днів.
3.11. За нормами ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік особи залежить від наявного страхового стажу. Згідно з цією статтею Закону право на призначення пенсії за віком мають, зокрема жінки, які народилися в квітні 1960 року, після досягнення віку 59 років за наявності страхового стажу з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. не менше 26 років. У разі відсутності вказаного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності, зокрема страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року – від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
3.12. На підставі викладеного, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а доводи, викладені у позові - необґрунтованими. А тому, в діях органу Пенсійного фонду не вбачається жодних протиправних дій по відношенню до позивача.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Заяв та клопотань, окрім тих, які зазначені у розділі І цього рішення, від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.02.1980 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.11.2013 року (а.с. 12-13).
5.2. З матеріалів справи та аргументів сторін судом встановлено, що позивач з 05.06.1988 року не працює, про що свідчать відомості з трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 (а.с. 16-17). Як зазначає позивач, власних доходів вона немає, пенсію не отримує та повністю була на утриманні свого чоловіка.
5.3. 12.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, листом від 30.05.2019 року №841/02-14 ГУ ПФУ в Чернівецькій області позивачу повідомлено, що в призначенні пенсії по втраті годувальника відмовлено у зв`язку з недосягненням нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Окрім цього, зазначено, що згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить 9 років 5 місяців 11 днів (а.с. 15).
5.4. Рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника оформлене протоколом №241670012544 від 03.05.2019 року (а.с. 19).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом оскарження у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене протоколом № 241670012544 від 03.05.2019 р. щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такому рішенню ГУ ПФУ в Чернівецькій області через призму верховенства права.
6.2. Спеціальним законом, яким визначаються принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
6.3. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
6.4. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
6.5. Статтею 36 Закону №1058-IV визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
Так, частиною 1 статті 36 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
6.6. Згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
6.7. Частиною 3 статті 36 Закону №1058-IV визначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
6.8. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
6.9. У відповідності до частини 1 статті 38 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
6.10. Згідно пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника); 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
6.11. Судом у цій справі встановлено, що згідно рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника, яке оформлене протоколом №241670012544 від 03.05.2019 року, підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника слугувало недосягненням нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що також зазначено у листі від 30.05.2019 року №841/02-14.
6.12. У свою чергу, у відзиві на позовну заяву позивач як на підставу відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника вказує на відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії (з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. не менше 26 років), оскільки за нормами статті 26 Закону №1058-ІУ пенсійний вік особи залежить від наявного страхового стажу.
6.13. Щодо наявності у позивача необхідного віку для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
6.14. Як зазначено судом вище, згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
6.15. Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, в якій диференційовано пенсійний вік залежно від наявного страхового стажу. Тобто, пенсійний вік особи, необхідний для призначення пенсії за віком, залежить від страхового стажу (чим менше страховий стаж, тим більший пенсійний вік).
6.16. Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
6.17. Саме на цю норму, посилається позивач обґрунтовуючи правомірність своєї позиції (оскільки вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 слідує, що в 59 років у неї виникло право на пенсію за віком).
6.18. З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV право на пенсію у 59 років мають жінки які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року та мають необхідний страховий стаж.
Наявність страхового стажу є обов`язковою передумовою для призначення пенсії за віком.
6.19. За відсутності необхідного страхового стажу, в дію вступають положення частин 2,3,4 статті 26 Закону №1058-IV відповідно до змісту яких збільшується пенсійний вік для осіб (в тому числі для жінок). Зокрема, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком виникає після досягнення віку 63 роки (за умови наявності страхового стажу) (частина 2); у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років (за умови наявності страхового стажу).
6.20. Аналізуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що чинна редакція статті 26 Закону №1058-IV не містить єдиного цифрового визначення пенсійного віку особи, оскільки останній залежиться від наявного страхового стажу.
6.21. У цій справі встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Новоселицьким РВУ МВС України в Чернівецькій області 02.02.1998 року, ОСОБА_1 родилась 11.04.1960 року, а відтак, станом на дату звернення до відповідача із заявою від 12.04.2019 року про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника їй виповнилося 59 років.
6.22. Однак, відповідно до матеріалів справи страховий стаж ОСОБА_1 складав 9 років 5 місяців 11 днів, що є меншим ніж мінімально необхідний страховий стаж передбачений частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, а тому вона не може вважатись особою яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону на момент подання нею заяву про оформлення пенсії.
6.23. Оскільки стаття 36 Закону №1058-IV як одну з обов`язкових умов для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначає досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, слідує, що ОСОБА_1 , станом на день звернення із заявою про призначення пенсії, не мала права на таку пенсію.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.
7.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
7.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника діяв правомірно, у зв`язку із чим в задоволенні позову необхідно відмовити.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Оскільки у задоволенні цього позову відмовлено у повному обсязі, суд не стягує на користь позивача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 93561835, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/1192/20-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: