Ухвала суду № 93560212, 14.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 грудня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/5564/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомФізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького (вул. Тараса Карпи, 68, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 02498694)провизнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємць ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконною відмову відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень та зобов`язати відповідача їх видати.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Позовну заяву підписано представником К.К. Піщенковим.

На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано копії договору про надання правової допомоги від 15.10.2020 року укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Шерман" в особі президента Бондаря Іллі Леонідовича, додаткової угоди та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Піщенкова Костянтина Костянтиновича.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Частинами 1, 2 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, виходячи з наведених обставин, суд доходить висновку, що до позовної заяви не долучено належних доказів на підтвердження повноважень Піщенкова К.К. на подання та підписання позовної заяви в інтересах ФОП ОСОБА_1 .

Більш того, у суду відсутня процесуальна можливості пересвідчитись у наявності в особи, яка підписала позовну заяву повноважень на представництво з інших доступних джерел, окрім поданих до суду документів.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, суд зазначає, що дані наслідки не є надмірним формалізом, оскільки дані вимоги та наслідки їх не виконання встановлені законодавцем, у процесуальному Законі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні справи «Дія 97» проти України» (заява № 19161/04) від 21 жовтня 2010 року зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів.

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Враховуючи те, що належним чином оформлений документ, який би підтверджував повноваження Піщенкова К.К. на підписання та подання даної позовної заяви від імені ФОП ОСОБА_1 відсутній, позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві разом із доданими до неї матеріалами.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук