Ухвала суду № 93560025, 14.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 року справа № 320/12802/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.09.2020 №2/5/2194, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4790,00 грн.; оклад за військовим званням - 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3065,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (88%) - 8091,60 грн.; надбавка за кваліфікацію особам 1 кл. (7%) - 335,30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) (15%) - 718,50 грн.; премія (40%) - 1916,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.09.2020 №2/5/2194, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4790,00 грн.; оклад за військовим званням - 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3065,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (88%) - 8091,60 грн.; надбавка за кваліфікацію особам 1 кл. (7%) - 335,30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) (15%) - 718,50 грн.; премія (40%) - 1916,00 грн., з урахуванням 100% суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З`ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам щодо дотримання правил підсудності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Поняття "підсудність" розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та визначається останнім, як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані положеннями статей 25-30 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу зазначених правових норм випливає, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність. Таким чином, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Крім того, законодавець, надаючи право позивачу альтернативної підсудності на подачу до суду позову, пов`язує таке право вибору з урахуванням зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, перебування чи знаходження цієї особи-позивача.

Суд звертає увагу на те, що до позовної заяви позивачем додано копію паспорту громадянина України позивача у вигляді картки, проте до такої форми паспортного документу не вносяться відомості про місце проживання.

Слід також зазначити, що механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають "Правила реєстрації місця проживання", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (далі за текстом – Правила №207).

Пунктом 3 Правил №207 визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно з пунктом 4 Правил №207, реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до пункту 9 Правил №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Додатком №13 до Правил №207 затверджено форму довідки про реєстрацію місця проживання особи, в якій зазначається інформація про місце проживання.

Також суд зазначає, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи врегульовані Законом України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 5492-VI ).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 14 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься така інформація про особу: додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №5492-VІ довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи складається у формі витягу з Реєстру. Порядок видачі довідки та її форма встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм формування та ведення Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), надання інформації з Реєстру, видачі довідки про внесення інформації до Реєстру та про видані документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі - документи), взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також процедуру здійснення ідентифікації та верифікації осіб визначає Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 784 (далі - Порядок №784).

Відповідно до положень пункту 9 Порядку №784 у разі коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Заявник для внесення інформації до Реєстру за власним бажанням звертається до територіального органу / територіального підрозділу розпорядника Реєстру за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до приписів пунктів 24, 25 Порядку №784 кожна особа, персональні дані якої (інформація про яку) внесені до Реєстру, має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру та видані документи (далі - довідка), а також від уповноважених суб`єктів повідомлення про кожен випадок звернення щодо передачі інформації про неї з Реєстру.

Довідка формується засобами Реєстру у формі витягу з Реєстру згідно з додатком.

Згідно форми Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, що є додатком до Порядку №784, дана довідка з-поміж іншого містить інформацію про місце проживання.

Отже, інформація про місце проживання громадянина України вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру та міститься у довідці про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, що є додатком до Порядку №784.

Підсумовуючи, суд зазначає, що в якості надання суду належного доказу, що підтверджує зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 позивачем мають бути надані або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, форма якої є додатком до Порядку №784, яка містить інформацію про місце проживання, або довідка про реєстрацію місця проживання особи, форма якої є додатком 13 до Правил №207, в якій зазначається інформація про місце проживання.

Жодного з названих документів позивачем не надано.

Відтак позивачу, в порядку усунення недоліків позовної заяви, до позовної заяви необхідно надати докази, що підтверджують зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , а саме довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, форма якої є додатком до Порядку №784, яка містить інформацію про місце проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання особи, форма якої є додатком 13 до Правил №207, в якій зазначається інформація про місце проживання.

Відсутність документу, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача, не дозволяє визначити територіальну підсудність даної справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, форма якої є додатком до Порядку №784, яка містить інформацію про місце проживання або

- довідку про реєстрацію місця проживання особи, форма якої є додатком 13 до Правил №207, в якій зазначається інформація про місце проживання.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу (представнику позивача), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.