Рішення № 93559470, 15.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 р. Справа№200/9390/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні призначеної пенсії та скасувати рішення - лист 262-262/П-02/8-0572/20 від 16.09.2020

Зобов`язати відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.07.2020, з врахуванням заробітної плати за період з 01.04.2018 по 31.07.2020.

Зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018- 31.07.2020.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пільгової пенсії та відповідачем прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії, у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Позивач вважає, що надав всі належні документи для підтвердження періодів роботи, які підтверджуються записами у трудовій книжці та довідками для підтвердження пільгового стажу, та відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому повністю не погоджується з вимогами позову, просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі та зазначає, що неможливо зарахувати: до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року в ДП “Селідіввугілля” ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська”, так як відсутні відомості про сплату страхових внесків. На підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану позивач має загальний трудовий стаж 28 років 09 місяців 18 днів, пільговий стаж за списком - 16 роки, коефіцієнт – 0,44750. Просив в задоволенні позову відмовити, з підстав відсутності сплати страхових внесків підприємством ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 11 липня 2020 року перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду Донецької області, як отримувач пенсії на пільгових умовах.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідача, ОСОБА_1 звернувся до Селидовського об`єднаного управління ПФУ з заявою про перерахунок призначеної пенсії.

16 вересня 2020 року відповідачем надано відповідь на звернення позивача, в якому позивачу повідомлено, що при призначенні пенсії позивачу не враховано період до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 31.07.2020 через відсутність сплати страхових внесків.

До матеріалів справи додано:

- довідку від 29 вересня 2020 року № 224-09р про нараховану та сплачену заробітну плату позивачу, нарахованого ЄСВ за період 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року.;

- трудову книжку позивача № НОМЕР_2 від 20 грудня 1988 року.

Не погодившись з висновком відповідача щодо відсутності підстав для зарахування періоду період роботи позивача на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 31.07.2020, останній звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2014 №280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до положень ст.5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV, у редакції, що діяла на час звернення за призначенням пенсії (далі - Закон №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абз.1 ч.2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.26 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 абз.2 п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються положення Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До набрання чинності №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII.

Відповідно до ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України

В той же час, відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (Далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Судом з копії трудової книжки позивача встановлено, що останній працював у ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”, з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року.

Отже, позивачем у період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року здійснювались роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з листа відповідача період роботи з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року не зараховані до страхового стажу позивача, оскільки за вказаний період не здійснювалось відрахування ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску.

Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки згідно довідки наданої ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” № 224-09р від 29 вересня 2020 року встановлено, що позивач дійсно працював на ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” та йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано єдиний соціальний внесок і перераховано в ДФС за період 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного соціального внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні йому страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Враховуючи положення частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд приходить висновку, що Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахувало до страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта 1-3 “Новогродівська” Державного підприємства “Селидіввугілля” з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року, оскільки підприємство, де працював позивач, не сплачував єдиний внесок.

Отже позовні вимоги позивача в частині зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018- 31.07.2020 року підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивач щодо скасування рішення - листа 262-262/П-02/8-0572/20 від 16.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

В той же час, лист відповідача, яким роз`яснено позивачу щодо періодів роботи, які були враховані до страхового та пільгового стажу, не є ані нормативно-правовим актом, ані індивідуальним актом, ані рішенням та не породжує у позивача прав та обов`язків, тому позовні вимоги щодо скасування рішення - лист 262-262/П-02/8-0572/20 від 16.09.2020 року, не підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи положення частини другої статті 9 КАС України та статтю 13 Конвенції суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та обрати інший спосіб захисту, який є необхідним для відновлення порушеного права позивача, а саме, визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування під час призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи позивача у Відокремленому підрозділі “Шахта 1-3 “Новогродівська” Державного підприємства “Селидіввугілля” з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року; зобов`язати відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.07.2020 року, з врахуванням заробітної плати за період з 01.04.2018 року по 31.07.2020 року.; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 року по 31.07.2020 року.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 02 жовтня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні призначеної пенсії та скасувати рішення - лист 262-262/П-02/8-0572/20 від 16.09.2020; зобов`язання відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.07.2020, з врахуванням заробітної плати за період з 01.04.2018 по 31.07.2020.; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018- 31.07.2020. – частково задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування під час призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи позивача у Відокремленому підрозділі “Шахта 1-3 “Новогродівська” Державного підприємства “Селидіввугілля” з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11 липня 2020 року, з врахуванням заробітної плати за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на ВП Шахта «1-3 № Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року.

В інший частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 15 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В. Шинкарьова