Вирок № 93556460, 15.12.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
15.12.2020
Номер справи
189/511/20
Номер документу
93556460
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

Справа № 189/511/20

1-кп/189/102/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники судового провадження:

прокурор Литвиненко В.В.,

потерпіла ОСОБА_1 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12019040540000283 від 07.06.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гаврилівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянин України, має повну середню освіту, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, групи інвалідності не має, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, державних нагород не має, раніше не судимий,

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 року, близько 20:00 години, водій ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем марки «ГАЗ - 24», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив вимоги п. п. а) п.2.9 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, рухався по другорядній дорозі, по вулиці Перемоги в напрямку до вулиці Кошового в с. Гаврилівка Покровського району Дніпропетровської області. На перехресті з вулицею Кошового ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «ГАЗ-24», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 20 км/год, враховуючи вказівки дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил Дорожнього руху України, повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Отже, при виїзді з другорядної дороги - вул. Перемоги на головну дорогу - вул. Кошового, ОСОБА_2 повинен був переконатися в безпеці руху і дати дорогу транспортному засобу - автомобілю марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що наближався до перехрестя по головній дорозі з правого від нього боку, зі швидкістю 60 км/год., однак не надав тому переваги у русі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який наближався до перехрестя проїжджих частин по головній дорозі вул. Кошового в с. Гаврилівка Покровського району з правого від нього боку, хоча повинен був і міг це зробити. При цьому у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки «ГАЗ-24», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/443 від 27.03.2020 року, дії водія автомобіля марки «ГАЗ-24», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажиру автомобіля марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта №15-2020р. Е від 24.01.2020 року заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді: закритої спинно - мозкової травми, забію спинного мозку, переломо-вивиху на рівні С4- С5, /стан після операції від 07.06.2019 року/: стабілізація переломо-вивиху. Травма утворилась верхнім паропарезом, порушенням чутливості. Тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету /предметів/ або при ударі об такий /такі/, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 06.06.2019 року при позамежному зміщенні голови. По своєму характеру виявлені тілесні ушкодження у потерпілого відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину частково, показав суду, що 06.06.2019 року, у вечірній час доби він керував автомобілем марки «ГАЗ-24» та рухався в напрямку до вулиці Кошового в с. Гаврилівка Покровського району Дніпропетровської області зі швидкістю 20 км/годину, де при виїзді з другорядної дороги - вул. Перемоги на головну дорогу - вул. Кошового не помітив автомобіль марки «Ford Transit», який рухався по головній дорозі, не пропустив його, внаслідок чого сталась ДТП. Також не заперечував того факту, що сів за кермо у стані алкогольного сп`яніння, пояснивши, що в той день вжив горілку у кількості 350 грамів десь близька 15-00 години, після чого сів за кермо.

У той же час зазначив, що якби не порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Ford Transit» Малигіним, який перевозив пасажира - потерпілого ОСОБА_4 у вантажній частині автомобіля, яка не пристосована для перевезення пасажирів, то ОСОБА_4 не отримав би важкі травми, оскільки інші - водій та пасажири, які перебували в кабіні автомобіля, не зазнали важких травм.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що її син, потерпілий ОСОБА_5 працював разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на об`єкті будівництва у с. Демурине, куди вони їздили всі разом автомобілем ОСОБА_6 марки «Форд-Транзит». Під час ДТП потерпіла присутня не була, про обставини ДТП знає тільки зі слів сина, який на досудовому слідстві стверджував, що в той день вони поверталися з роботи вп`ятьох, при цьому сам він перебував у вантажному відділенні автомобіля «Форд-Транзит», за кермом перебував ОСОБА_3 , а в салоні на двох пасажирських місцях перебувало троє пасажирів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Також пояснила суду, що витратила дуже багато коштів на лікування сина і продовжує витрачати, маючи багато кредитів. Обвинувачений добровільно сплатив тільки 40000,00 гривень, що є дуже замало, на думку потерпілої.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що він є власником автомобіля Форд-Транзит, водійські права отримав у 2004 році.

06.06.2019 року він їхав ввечері з роботи, з с. Демуріне до смт. Покровське, через с. Гаврилівка зі своїми товаришами, які також перебували в автомобілі, керував автомобілем «Форд-Транзит». У кабіні Форда перебували він (на водійському місці), на пасажирських місцях - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . У вантажному відсіку автомобіля, який не обладнаний для перевезення пасажирів, були запасне колесо та два покривала, і саме там в якості пасажира в той день під час руху перебував ОСОБА_4 .

Близька 8 години вечора автомобіль рухався по с. Гаврилівка, по добрій асфальтованій дорозі, при добрій видимості, ще у світлу пору доби, зі швидкістю біля 60 км/год. ОСОБА_3 побачив автомобіль марки «Волга» білого кольору на другорядній дорозі приблизно за 50-60 метрів до перетину доріг. Автомобіль «Волга» раптом різко виїхав з другорядної дороги, ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування, автомобіль «Волга» вдарила боковою правою стороною в передню частину автомобіля «Форд-Транзит», внаслідок чого її розгорнуло поперек дороги та викинуло в правий кювет, автомобіль «Форд-Транзит» також розгорнуло та викинуло на узбіччя.

Свідок разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 після зупинки автомобіля вилізли з кабіни автомобіля, ОСОБА_8 чи ОСОБА_7 (свідок точно не пам`ятає) відкрив вантажний відсік автомобіля «Форд-Транзит» і свідок побачив, що ОСОБА_4 лежить на спині у відсіку. ОСОБА_4 був притомний, скаржився, що не може рухатися і не відчуває ніг. Свідок викликав швидку медичну допомогу та поліцію, ОСОБА_13 не чіпали, бо не знали, яку можна надати йому допомогу, тільки дали попити води. Водій автомобіля «Волга» сидів в своєму автомобілі, не виходив з машини до приїзду поліції, комусь дзвонив.

Свідок в той день спиртне не вживав. У відношенні ОСОБА_3 був складений протокол за перевищення швидкості руху в населеному пункті і винесене попередження за перевезення пасажира у вантажному відділенні автомобіля.

Свідок також показав суду, що ОСОБА_12 повернувся в той день в смт. Покровське іншим автомобілем марки «Шевроле», який належить брату ОСОБА_14 (брату ОСОБА_15 ), який приїхав з смт. Покровське за ОСОБА_12 і вони виїхали до смт. Покровське раніше ОСОБА_6 з хлопцями на 30-40 хвилин.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що ввечері (дату точно не пам`ятає, у червні 2019 року), десь о 18-19 годині, повертався з роботи з с. Демурине до смт. Покровське, разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на належному ОСОБА_3 вантажному автомобілі «Форд-Транзит».

В кабіні автомобіля перебували ОСОБА_3 (водій), свідок і ОСОБА_10 , а ОСОБА_4 перебував під час руху у вантажному відсіку автомобіля.

Автомобіль рухався по дорозі у с. Гаврилівка, дорога була у доброму стані, їхали зі швидкістю 60-70 км/год. Раптом ОСОБА_11 побачив автомобіль білого кольору марки «Волга», яка виїзжала з другорядної дороги з лівої сторони, наблизилася до повороту, різко прискорилась і виїхала перед автомобілем «Форд-Транзит», внаслідок чого відбулося зіткнення. При цьому автомобіль марки «Форд-Транзит» розгорнуло у протилежному напрямку і викинуло в кювет, автомобіль марки «Волга» також розгорнуло і кинуло через дорогу направо, також в кювет. Свідок, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 вискочили з салону автомобіля та відкрили задні двері вантажного відсіку, де знаходився ОСОБА_5 , який лежав на спині у відсіку, не рухався, і сказав, що не чує ніг. Весь час до приїзду швидкої медичної допомоги, яка приїхала хвилин через 40 після виклику, свідок перебував поруч із потерпілими ОСОБА_5 , у вантажному відсіку автомобіля.

Також стверджував, що ОСОБА_12 не їхав в той день додому разом з ними автомобілем «Форд-Транзит».

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що у червні 2019 року, дату точно не пам`ятає, десь о 20 годині, їхав з товаришами автомобілем марки «Форд-Транзит» з с. Демурине до смт. Покровське. За кермом сидів власник автомобіля ( ОСОБА_3 ), в кабіні на пасажирських місцях - свідок і ОСОБА_11 . Потерпілий ОСОБА_4 під час руху перебував у вантажному відділенні автомобіля марки «Форд-Транзит», де вимостив собі покривала і на них їхав.

Дорога була у доброму стані, суха, автомобіль марки «Форд-Транзит» рухався зі швидкістю 60 км/год. У с. Гаврилівка свідок за 100 метрів від перехрестя побачив автомобіль марки «Волга», яка з невеликою швидкістю їхала по другорядній дорозі і раптом виїхала перед їх автомобілем.

Удар прийшовся на передню частину автомобіля «Форд» правим боком «Волги». Автомобілі розгорнуло у протилежному напрямку і викинуло на узбіччя. Після зупинки автомобіля свідок, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 вибігли з салону автомобіля і побігли відчиняти вантажний відсік. Свідок його відчинив і побачив, що ОСОБА_4 лежав вздовж відсіку, на спині, ногами до двері, був притомний, крові не було видно, одразу сказав, що не відчуває свого тіла. ОСОБА_3 викликав швидку медичну допомогу, хтось викликав поліцію. Швидка медична допомога приїхала через 30 хвилин, водій «Волги» весь цей час сидів у своєму автомобілі, не виходив, намагався завести двигун, з кимось говорив по телефону. Коли приїхала швидка, окрім ОСОБА_4 нікому медичної допомоги не надавали.

Показав суду, що ОСОБА_12 з ними не їхав, бо його раніше забрав брат свідка - ОСОБА_17 , а потім вони вже обидва приїхали на місце ДТП, щоб допомогти.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що того дня, коли скоїлося дане ДТП, разом з іншими хлопцями - ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 та ОСОБА_8 зранку приїхав на роботу у с. Демурине. Приїхали всі вп`ятьох, на належному ОСОБА_3 автомобілі марки «Форд-Транзит». Їхали до с. Демурине наступним чином: у вантажному відсіку автомобіля їхали свідок і ОСОБА_5 , інші перебували в салоні.

Працювали разом на об`єкті, потом свідок раніше за всіх поїхав звідти, окремо від інших, іншим автомобілем, для чого він попросив свого знайомого, ОСОБА_19 , за ним приїхати.

Під час скоєння ДТП в автомобілі марки «Форд-Транзит» не перебував, оскільки в цей час вже був в смт. Покровське.

В яку годину подзвонили з місця ДТП і хто саме з хлопців не пам`ятає, після дзвінка він з ОСОБА_20 одразу поїхали до с. Гаврилівка, на місце ДТП. Коли приїхав на місце ДТП, то побачив, що автомобіль марки «Волга» світлого кольору стоїть в кюветі, автомобіль марки «Форд-Транзит» розгорнуло і він також був у кюветі, автомобілі мали технічні пошкодження. ОСОБА_5 лежав у вантажному відділенні автомобіля, ногами на вихід, на спині, був притомний, казав, що не чує рук та ніг. Свідок з потерпілим не розмовляв.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що є рідним братом свідка ОСОБА_15 , його брат разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 роблять разом у будівельній бригаді.

У червні 2019 року, дату точно не пам`ятає, йому зателефонував знайомий, ОСОБА_21 та попросив забрати його з с. Демурине. Свідок забрав ОСОБА_12 на своєму автомобілі з с. Демурине десь о 07 годині вечора, коли вони дісталися смт. Покровське, подзвонив брат ( ОСОБА_10 ) та повідомив, що автомобіль «Форд-Транзіт», де перебували всі інші знайомі, у тому числі брат ОСОБА_10 , потрапив в ДТП в с. Гаврилівка. Після чого свідок разом із ОСОБА_22 поїхали до с. Гаврилівка на місце ДТП, де і перебували, поки не приїхали «швидка», поліція і поки не евакуювали «Форд». Більше по суті справи нічого не пояснив.

Відповідно до ч. 4. ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У той же час, суд не мав змоги допитати в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 , який за станом здоров`я не має фізичної можливості прибути до суду і надати показання суду, отже, суд в судовому засіданні оголосив протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 на досудового розслідуванні від 27.04.2020 року, в якому зазначається, що ОСОБА_5 дійсно перебував під час ДТП у вантажному відділенні автомобіля марки «Форд-Транзит», лежачи на долівці, відчув, що автомобіль зіткнувся в іншим ТЗ, внаслідок чого потерпілий вдарився об борт автомобіля, після чого потерпілий ОСОБА_5 не відчував своїх кінцівок і не міг рухатися, а також стверджував, що в салоні автомобіля перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с. 99-100).

Судом також досліджені письмові матеріали кримінального провадження.

У протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.06.2019 року зазначається, що під час проведення огляду встановлено, що на даній ділянці дороги встановлені дорожні знаки 1.22 «Перехрестя з другорядною дорогою», який встановлений по вул. Кошового та 2.1 «Дати дорогу», який встановлений по вул. Перемоги (а. с. 70-80).

Згідно квитанції «Drager» 06.06.2019 року, о 21 годині 52 хвилини, гр. ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп`яніння, з застосуванням приладу Drager Alcotest 6810. Результат тесту 1,78 ‰ (а. с. 102).

Згідно квитанції «Drager» 06.06.2019 року, о 21 годині 51 хвилини, гр. ОСОБА_3 пройшов огляд на стан сп`яніння, з застосуванням приладу Drager Alcotest 6810. Результат тесту 0,00 ‰ (а. с. 103).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/141 від 21.02.2020 року, місце зіткнення транспортних засобів: автомобіля «Ford Transit» і автомобіля ГАЗ-24 в поперечному напрямку знаходилось на відстані 4,2 м від лівої границі перехрестя вул. Перемоги, якщо рухатися по вул. Кошового. В повздовжньому напрямку місце зіткнення вищевказаних транспортних засобів знаходилося в кінці сліду гальмування переднього лівого колеса автомобіля «Ford Transit» + 0,9 м (передній звіз автомобіля «Ford Transit»). 3 урахуванням пошкоджень отриманих транспортними засобами внаслідок їх взаємного контактування, механізму слідоутворення цих пошкоджень та деформацій необхідно дійти висновку, що автомобіль «Ford Transit» своєю передньою частиною контактував з правою бічною частиною автомобіля ГАЗ-24 (а. с. 113-117).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/140 від 20.02.2020 року, робоча гальмівна система автомобіля «Ford Transit» на момент проведення дослідження перебуває в непрацездатному стані, у зв`язку з пошкодженнями, які виникли під час контактування з зовнішнім об`єктом, тобто під час ДТП, оскільки подібні пошкодження під час експлуатації автомобіля не виникають. Рульове керування автомобіля «Ford Transit» на момент проведення дослідження перебуває у працездатному стані (а. с. 120-124).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/139 від 20.02.2020 року, робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля ГАЗ-24 на момент проведення дослідження перебувають в працездатному стані.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/443 від 27.03.2020 року, технічна можливість запобігти дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля ГАЗ-24 ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України і для нього не було яких- небудь перешкод технічного характеру, котрі не дозволили б йому виконати їх. При заданому механізмі, дії водія автомобіля ГАЗ-24 ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданому механізмі, водій автомобіль «Ford transit» ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткнення шляхом екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення. При заданому механізмі події, в діях водія автомобіля «Ford transit» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору могли знаходитися в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «Ford transit» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху, але дана невідповідність, з технічної точки зору, не знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП (а. с. 134-137).

Згідно довідки, виданої головним лікарем Дніпропетровської ОКЛ ім. І.І. Мечникова ОСОБА_4 , 1985 року народження, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками ІТ №1 з 17.06.2019 року, продовжує хворіти та має діагноз «Тяжка закрита хребцево-спинномозкова травма. Забій шийного відділу спинного мозку. Переломо-вивих С4-С5 хребців Frankel А. СПО(07.06.2019): Стабілізація переломо-вивиху. Корпоректомія С5, міжгіловий корпородез титановим трансплантатом та фіксація титановою пластиною (а. с. 86).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №222876 від 30.10.2019 року ОСОБА_4 має першу групу інвалідності - А, з 02.10.2019 року (а. с. 87).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №15 - 2020 р. Е від 24.01.2020 року, у потерпілого станом на 06.06.2019 року були тілесні ушкодженню у вигляді закритого спинно-мозкової травми, забію спинного мозку, переломо-вивиху на рівні С4-С5, /стан після операції від 07.06.2019 року/, стабілізація переломо-вивиху. Травма утворилась верхнім паропарезом, порушенням чутливості. Тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету/предметів/ або при ударі об такий/такі/, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.06.2019 року при позамежному зміщенні голови. По своєму характеру виявлені тілесні ушкодження у потерпілого відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя (а. с. 109-110).

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України, є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286 КК України, а його додатковим обов`язковим об`єктом - життя і здоров`я особи

Об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожних знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами).

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів, а саме, правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів.

Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 КК України наслідків.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286 ККУ).

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Відповідно до п. 33.2 ПДР України до знаків пріоритету відноситься знак «2.1 Дати дорогу», за приписами якого, водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновки експертів, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 під час керування справним ТЗ марки «ГАЗ - 24» перебував в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись зі швидкістю 20 км/год, не враховував вказівки дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не дотримався вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України та при виїзді з другорядної дороги - вул. Перемоги на головну дорогу - вул. Кошового в с. Гаврилівка не переконався в безпеці руху і не дав дорогу транспортному засобу - автомобілю марки «Ford Transit», що наближався до перехрестя по головній дорозі з правого від нього боку, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Transit», маючи технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажиру автомобіля марки «Ford Transit» ОСОБА_4 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.

Отже, суд доходить висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд відхиляє твердження обвинуваченого, що саме винні дії водія ОСОБА_3 , який допустив перевезення пасажира в необладнаному для цього місці, призвели до ДТП, внаслідок якого ОСОБА_5 отримав важкі травми, оскільки згідно висновку експерта №19/104-9/2/443 від 27.03.2020 «при заданому механізмі водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткнення шляхом екстреного гальмування із зупинкою автомобіля після зіткнення. При заданому механізмі події, в діях водія автомобіля «Ford transit» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору могли знаходитися в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «Ford transit» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху, але дана невідповідність, з технічної точки зору, не знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП» (а. с. 137).

Суд також дійшов висновку, що для кваліфікації дій обвинуваченого та встановлення його вини не мають значення такі другорядні обставини як от - два чи три пасажири перебували в салоні під час скоєння ДТП, оскільки їх місце розташування та поведінка жодним чином не впливали на обставини скоєння ДТП і наслідки цього ДТП. Тому суд не вважає це істотною обставиною, а також зазначає, що всі допитані свідки попереджені судом про кримінальну відповідальність за неправдиві показання і надали суду досить детальні, несуперечливі пояснення, які узгоджуються між собою, у тому числі, в частині того, скільки осіб перебувало в автомобілі «Форд-Транзит» під час ДТП.

Суд, керуючись положенням ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, що виразилося у порушенні ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_2 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином.

Судом не встановлено обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому.

Згідно ст. 67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, слід віднести вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 інвалідом не являється, раніше не судимий, з місця проживання характеризується позитивно, пенсіонер, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті чи звільнення від відбування покарання, судом не встановлено.

Прокурор Литвиненко В.В. заявив цивільний позов в інтересах держави, яким просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 164085,18 грн (а. с. 7-9).

Цивільний позов обґрунтований тим, що потерпілий ОСОБА_4 в період з 07.06.2019 року по 30.12.2019 року перебував на лікуванні у відділенні анастезіології з ліжками інтенсивної терапії №1 загального профілю КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР». На лікування ОСОБА_4 комунальне підприємство, згідно калькуляції кошторисної вартості лікування витрачено 164085,18 грн.

В судовому засіданні прокурор Литвиненко В.В. підтримав позов у повному обсязі, просив задовольнити.

В судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений ОСОБА_2 заявлений позов визнав.

Потерпіла ОСОБА_1 проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Прокурором надано суду належні та допустимі докази (довідка калькуляція) щодо понесених КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» витрат на лікування ОСОБА_4 на загальну суму 164085,18 грн., тому позов підлягає задоволенню (а. с. 10-11).

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Цивільний позов прокурора Литвиненка Віталія Валентиновича до обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. 1.1. Мечникова» ДОР» кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 164085,18 грн. (сто шістдесят чотири тисячі вісімдесят п`ять гривень вісімнадцять копійок), зарахувавши стягнену суму на р/р UА 578201720344330005000027258, МФО 805012, ОКПО 01985423, 820172 ДСУ м. Київ, БАНК ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220 одержувач - комунальне підприємство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. 1.1. Мечникова» ДОР», 49005, м. Дніпро пл. Соборна, 14.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу №19/104-9/2/139 від 20.02.2020 року, в розмірі 1256,08 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу №19/104-9/2/140 від 20.02.2020 року, в розмірі 1256,08 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової транспортно-трасологічної експертизи №19/104-9/2/141 від 21.02.2020 року, в розмірі 1256,08 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи №19/104-9/2/443 від 27.03.2020 року, в розмірі 1256,08 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень вісім копійок).

Речові докази по справі: автомобіль марки «ГАЗ-24» держ. номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_2 - передати за належністю ОСОБА_2 ; автомобіль марки «Ford transit» держ. номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_3 - передати за належністю ОСОБА_3 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В. Чорна

Часті запитання

Який тип судового документу № 93556460 ?

Документ № 93556460 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 93556460 ?

Дата ухвалення - 15.12.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93556460 ?

Форма судочинства - Кримінальне

В якому cуді було засідання по документу № 93556460 ?

В Покровський районний суд Дніпропетровської області
Попередній документ : 93510399
Наступний документ : 93566584