Ухвала суду № 93551414, 15.12.2020, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/127/20

Провадження № 1-кп/327/46/2020

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.12.2020 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.,

за участю секретарі судового засідання Літвінової Т.А.,

за участю прокурора Лося О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Курлапової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Розівського районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12020081270000031, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2020 року до Розівського районного суду Запорізької області з Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020081270000031, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на новий розгляд вказаного кримінального провадження після скасування вироку Розівського районного суду Запорізької області від 21.05.2020 року.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2020 року було призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ухвали Розівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжних захід у вигляді тримання під вартою до 08 січня 2021 року включно, вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

Зазначена ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою була оскаржена захисником обвинуваченого – адвокатом Курлаповою С.В. до Запорізького апеляційного суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.12.2020 року залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, ухвала Розівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року в частині продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 залишена без змін.

В судове засідання був доставлений обвинувачений, також з`явились прокурор Лось О.М., захисник обвинуваченого - адвокат Курлапова С.В.

Експерт Гук В.О. в судове засідання, призначене на 15 грудня 2020 року, не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, до суду 15.12.2020 року надійшла заява від начальника КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» ЗОР № 02.2-05/12307 від 14.12.2020 року про неможливість участі експерта Гука В.О. в даному судовому засіданні, через те, що останній з 11.12.2020 року перебуває на лікарняному з діагнозом Коронавірусна хвороба (COVID - 19).

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, термін дії якого закінчується 08 січня 2021 року, посилаючись на те, що на теперішній час наявні ризики, передбачені п.п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і послідуючого покарання, знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та експерта в кримінальному провадженні, оскільки останнє відоме місце проживання обвинуваченого співпадає з місцем проживання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що, враховуючи його характер, дає підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність вказаних ризиків підтверджується також тим, що обвинувачений ніде не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння поводиться агресивно з оточуючими, що нерідко закінчується бійками. Це підтверджується свідченнями співмешканки обвинуваченого ОСОБА_3 , та обставинами спричинення ним тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за спричинення яких ОСОБА_1 був засуджений, і на теперішній час судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Тому, є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може знову в стані алкогольного сп`яніння вчинити інше кримінальне правопорушення насильницького характеру. Окрім цього, сторона обвинувачення в клопотанні посилається на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23.09.2020 року, в якій зазначено про необхідність допиту експерта у вказаному кримінальному провадженні, що дає підстави вважати про існування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_1 , в разі зміни останньому запобіжного заходу, на вказаного експерта. Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків та застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник обвинуваченого адвокат Курлапова С.В. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та просила змінити йому запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, посилаючись на те, що сторона обвинувачення не зазначила, в чому саме полягає ризик з боку обвинуваченого здійснення тиску на свідків та експерта, враховуючи місце мешкання експерта: м. Запоріжжя, а підзахисного – смт. Розівка. Окрім цього, звертає увагу суду на той факт, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – це цивільна дружина та мати обвинуваченого, які дійсно мешкають із ним в одному домоволодінні, проте казати про можливий на них тиск з боку обвинуваченого недоречно, оскільки саме вони викликали швидку потерпілому 20.02.2020 року та під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 розповіли про події, які мали місце 20.02.2020 року, нічого не приховуючи. Окрім цього, захисник зазначає, що її підзахисний не одразу ж після подій 20.02.2020 року був затриманий працівниками поліції, продовжував перебувати у своєму домоволодінні ще добу, та навіть не намагався зникнути та переховуватися від органів поліції, що спростовує доводи сторони обвинувачення про намагання обвинуваченого переховуватися від органів слідства та суду. Отже вважає клопотання прокурора безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою та підтримав клопотання свого захисника і просив змінити йому запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений тримається під вартою з 21 лютого 2020 року. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23.09.2020 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляд тримання під вартою на 60 днів до 21 листопада 2020 року включно. Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 10.11.2020 року, яка залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.12.2020 року, строк тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 був продовжений до 08.01.2021 року включно.

На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд бере до уваги, що прокурором доведено, що обвинуваченому обґрунтовано оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, останній не мав офіційного місця роботи, за місцем мешкання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, після чого веде себе агресивно, саме в стані алкогольного сп`яніння останнім вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, має непогашені та не зняті судимості, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Окрім цього, по даному провадженню потерпіла, свідки та експерт ще не допитані, під час судового розгляду 15.12.2020 року були досліджені письмові докази та відео диски, отже ризики можливого впливу обвинуваченого на свідків та експерта, враховуючи, що безпосередні свідки подій – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають разом із обвинуваченим ОСОБА_1 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , - не відпали та є наявними.

Посилання захисника обвинуваченого на те, що свідки не звертались в правоохоронні органи із заявами або скаргами щодо вчинення стосовно них тиску чи насильства, що свідчить про відсутність ризику можливого впливу обвинуваченого на свідків, суд вважає безпідставним, оскільки обвинувачений з 21.02.2020 року тримається під вартою, що виключало можливість у нього навіть спроби впливати на свідків.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, наявні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування, є реальними та об`єктивними, тому є достатні підстави вважати, що з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню. При цьому, обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на певний тривалий строк, відсутність офіційного місця роботи, наявність судимості за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, може викликати загрозу втечі обвинуваченого, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Також суд вважає за доцільне наголосити на тому, що під час дослідження письмових доказів по справі, обвинувачений плутався у своїх показаннях, зазначав про розбіжності у його показаннях під час досудового слідства та судового розгляду справи, що пояснював сподіваннями, на той час, на більш м`яке покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).

Згідно вимог діючого законодавства тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ст.183 КПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим незаконний вплив на свідків, експерта, ухилення від суду та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.

На думку суду, конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є й забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров`я.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Посилання сторони обвинувачення на ухвалу Запорізького апеляційного суду, яким вирок Розівського районного суду Запорізької області від 21.05.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України скасовано, призначено новий розгляд провадження в суді першої інстанції, суд вважає обґрунтованим з огляду на наступне.

В мотивувальній частині ухвали Запорізького апеляційного суду, зокрема зазначено, що під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, ретельно перевірити усі докази кримінального провадження, з належною мотивацією, в тому числі, взяти до уваги інші доводи, які зазначалися в апеляційних скаргах обвинуваченим та його захисником, та ухвалити законне/, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. ст. 370, 374 КПК України.

Отже, на теперішній час проводиться судовий розгляд даного кримінального провадження, досліджені письмові докази та відео матеріали.

Проте, свідки, експерт та сам обвинувачений ще не допитані, наявність або відсутність підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на даний час не встановлена.

Враховуючи вищевикладене, на даному етапі розгляду кримінального провадження, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого на більш м`який у вигляді домашнього арешту, а клопотання прокурора про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 371, 372, 177, 181, 194 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Курлапової С.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Клопотання прокурора Куйбишевського відділу Бердянської місцевої прокуратури Лося О.М. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 лютого 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Розівський районний суд Запорізької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Т.А. Антіпова