Рішення № 93550480, 09.12.2020, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/762/20

Провадження № 2/933/186/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Пліскачової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Олександрівська селищна рада Олександрівського району Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

21.10.2020 року позивач – ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є відповідальним квартиронаймачем чотирьохкімнатної, неприватизованої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується ордером №61 на вказане житлове приміщення, виданим 15.11.1990 року виконавчим комітетом Олександрівської ради депутатів сел. Олександрівка. У вказаній квартирі, яку він отримав, як голова багатодітної родини, він проживає по теперішній час. Крім того, у квартирі є зареєстрованими та фактично проживають: донька - ОСОБА_3 , 1984 року народження; онука - ОСОБА_4 , 2011 року народження; онука - ОСОБА_5 , 2014 року народження, онука - ОСОБА_6 , 2016 року народження, онук – ОСОБА_7 , 2003 року народження, онука - ОСОБА_8 , 2005 року народження.

Крім того, в квартирі є зареєстрованою, але, починаючи з 2010 року, не проживає його донька – ОСОБА_2 , 1993 року народження, яка, з моменту виїзду на постійне місце проживання – до м. Донецька Донецької області, що на теперішній час є тимчасово окупованою територією, жодного разу за місцем своєї реєстрації не з`явилася, спільним з ним житлом не користується, не виконує обов`язки члена сім`ї, пов`язаних з утриманням, оплатою житлового приміщення, та комунальних послуг, будь-яке майно відповідача у квартирі відсутнє. Хоча, відповідачу – ОСОБА_2 , ніколи не чинились перешкоди в користуванні квартирою.

У добровільному порядку знятись з реєстрації відповідач не встигла, оскільки, у 2015 році, проживаючи у м. Донецьку, донька вийшла заміж, та з цього часу телефонний зв`язок з нею різко обірвався, і по теперішній час місце проживання її невідоме. Позивач зазначає, що він є людиною похилого віку, а факт реєстрації відповідача у квартирі примушує його нести додаткові витрати на утримання житла, а також, він позбавлений можливості оформити субсидію. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 26 листопада 2020 року.

26.11.2020 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було призначено справу до розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 09 грудня 2020 року

Позивач в судове засідання, 09.12.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Проте, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та наполягає на їх задоволенні. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошення на веб-сайті судової влади. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, поважних причин неможливості явки в судове засідання суду остання не повідомила. Відзив на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день та час слухання справи. Проте, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу, за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач – ОСОБА_1 , є наймачем квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордера № 61, виданого 15.11.1990 року виконавчим комітетом Олександрівської Ради депутатів трудящих смт Олександрівка (а.с.9)

Згідно довідки про склад сім`ї, виданої Олександрівською селищною радою Олександрівського району Донецької області №02-31/1231 від 13.10.2020 року, у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: позивач – ОСОБА_1 , 1955 року народження, а також: донька - ОСОБА_3 , 1984 року народження; донька – ОСОБА_2 , 1993 року народження; онука - ОСОБА_4 , 2011 року народження; онука - ОСОБА_5 , 2014 року народження, онука - ОСОБА_6 , 2016 року народження, онук – ОСОБА_7 , 2003 року народження, онука - ОСОБА_8 , 2005 року народження ( а.с. 11).

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 16.10.2020 року, складеного депутатом Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, за участю сусідів, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_2 , яка, починаючи з 2010 року, у вказаній квартирі не проживає (а.с. 12).

Місцезнаходження відповідача – ОСОБА_2 , на даний час позивачу не відомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Частина третя вказаної статті встановлює винятки з цього правила, коли жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Згідно з ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 107 ЖК УРСР, у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття; якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

В оцінці законності та обґрунтованості суд вважає, що у справі про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача.

Також, відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п.11 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до ст. 107 ЖК України наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_2 , не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з 2010 року, тобто, більше одного року. Також, в квартирі відсутні її особисті речі, хоча перешкод щодо проживання в квартирі їй ніхто не чинив.

Отже, суд приходить до висновку, що позов про визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом, є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишити за позивачем.

На підставі викладеного,та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Олександрівська селищна рада Олександрівського району Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Олександрівська селищна рада Олександрівського району Донецької області, адреса: вул. Центральна, 15-А, смт Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, ЄДРПОУ 04341519.

Повний текст рішення буде складено до 18 грудня 2020 року.

Суддя А.І. Шинкаренко