Ухвала суду № 93550339, 25.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11577/13-ц

Провадження № 4-с/234/23/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Максимова В.В.,

справа № 234/11577/13-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання неправомірної бездіяльності Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії,-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

16.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося в суд із скаргою про визнання неправомірної бездіяльності Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії.

Скаргу обґрунтував тим, що заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23.10.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитом у розмірі 151 029,26 грн., судовий збір у розмірі 1 510,30 грн.

23.08.2018 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

14.07.2020 року заступником начальника відділу Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Василенко В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62570394.

У зв`язку з тим, що у боржника наявне іпотечне майно: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до відділу державної виконавчої служби з проханням вжити невідкладних заходів відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо реалізації на електронних торгах нерухомого майна боржника.

24.09.2020 року державним виконавцем відмовлено в зверненні стягнення на предмет іпотеки з посиленням на ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» вважає неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів в частині реалізації на прилюдних електронних торгах нерухомого майна, оскільки посилення державного виконавця на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень КМУ» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки даними нормативними актами не визначено, що обставини проведення антитерористичної операції виключають здійснення виконавчих дій, зокрема, в м. Краматорську. Відповідних змін щодо неможливості не проведення виконавчих дій державною виконавчою службою внаслідок проведення антитерористичної операції до Закону «Про виконавче провадження» не внесено.

Отже, через бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) рішення Краматорського міського суду від 23.10.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не виконується, а стягувач в свою чергу позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.

Просить визнати бездіяльність Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо реалізації заставного майна у межах процедури виконавчого провадження № 62570394 неправомірною. Зобов`язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути порушення та реалізувати заставлене майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 шляхом електронних торгів у межах процедури виконавчого провадження № 62570394.

24.11.2020 року начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області надано заперечення на скаргу, згідно яких зазначено, що Управління не вчиняє виконавчі дії з примусового виконання виконавчих документів, виконавчі документи не перебувають на виконанні в останньому, тому є недоцільним залучати начальника Управління ні в якості відповідача, ні в якості заінтересованої особи. У даному випадку є доцільним залучити до справи безпосередньо відділ державної виконавчої служби, на виконанні в якому перебуває виконавче провадження № 62570394.

25.11.2020 року представником Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до суду надано заперечення на скаргу, в якій зазначено, що на примусове виконання до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) пред`явлено виконавчий лист № 2/234/4143/2013, виданий 05.11.2013 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованості по кредитному договору в розмірі 151029,26 грн.

Закон України «Про виконавче провадження» спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

14.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62570394 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/234/4143/2013 виданого 05.11.2013 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованості по кредитному договору в розмірі 151029,26 грн..

14.07.2020 винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження.

14.07.2020 винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

14.07.2020 винесено постанову про арешт майна боржника.

14.07.2020 в зв`язку з відсутністю у матеріалах виконавчого провадження реєстраційного номеру платника податків боржника державним виконавцем зроблено запит до ДФС.

Згідно відповіді ДФС за даними надісланими у запиті неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу.

Державним виконавцем, в ході примусового виконання виконавчого провадження були зроблені запити до обліково-реєстраційних установ, але відповідно до відповіді Управління Пенсійного Фонду України боржник не перебуває на обліку в базі отримувачів пенсії.

За даними Регіонального сервісного центру МВС України за боржником зареєстровано рухоме майно. 27.08.2020 постановою державного виконавця транспортні засоби належні боржнику оголошено у розшук.

29.07.2020 державним виконавцем у присутності понятих здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . На момент перевірки двері вищевказаної квартири ніхто не відчинив, боржника або членів його родини вдома не було. Боржнику залишено виклик до відділу ДВС на 31.07.2020, але боржник на прийом до державного виконавця не з`явився.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка з 12.09.2005 року перебуває в іпотеці згідно договору ВСМ 641019, 641020, р. 502 та обтяжена Краматорським міським відділом ДВС 20.07.2015 року.

Нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , яке перебуває в іпотеці, знаходиться у м. Краматорську Донецької області, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тому на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», які на теперішній час є чинними.

Те, що м. Краматорськ Донецької області не значиться в переліку тимчасово окупованих територій, а тому дія частини 1 статті 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо зупинення дії статей 41,43-47 Закону України «Про іпотеку» не поширюється на порядок виконання спірного судового рішення, не має правового значення, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» певні обмеження застосовуються щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, яка є відмінною від тимчасово окупованої території. Перелік населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція визначено розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275 р. та у п. 13 зазначено м. Краматорськ, як населений пункт на території якого провадилась антитерористична операція. На даний час Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є чинним.

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, вважаємо безпідставною вимогу стягувача про визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Василенко В.О. щодо нездійснення дій для звернення стягнення на майно боржника, оскільки враховуючи норми ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», які цілеспрямовано введені державою з метою захисту прав громадян, які проживають на території України, на якій проводилась антитерористична операція, - звернення стягнення на предмет іпотеки, не може здійснюватися до закінчення дії цього Закону, навіть у рамках виконавчого провадження з примусового стягнення суми боргу, оскільки за ст.48,51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на майно боржника відбувається на підставі постанови державного виконавця, а примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Положення Закону України «Про виконавче провадження» підлягають застосуванню виключно у поєднані із положеннями ст.9, ч. 3 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якими зупинена реалізація предмета іпотеки на період дії такого Закону.

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення, дії або бездіяльність заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в частині відмови звернення стягнення на предмет іпотеки по виконавчому провадженню № 62570394 відмовити у повному обсязі.

У судове засідання заявник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим повідомленням.

Представник Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на скаргу з додатками.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджають її розгляду.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Стаття 450 ЦПК України не містить заборони розглядати справу у відсутності стягувача, тому суд розглядає справу за наявними в матеріалами справи доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2020 року на підставі виконавчого листа № 2/234/4143/2013, виданого 05.11.2013 року Краматорським міським судом Донецької області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 151029,26 грн. (а.с. 3, 36)

Постановою заступника начальника відділу Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Василенко В.О. від 14.07.2020 року накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 37)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , яка з 12.09.2005 року перебуває в іпотеці (а.с. 38-40)

14.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулася з заявою до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 4)

24.09.2020 року Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37, ст. 38, ст. 40, ст.ст. 41, 43-47 Закону України «Про іпотеку». М. Краматорськ включено до переліку населених пунктів на території чких здійснювалась антитерористична операція, який затверджений розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р. (а.с. 5)

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

За ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст. 26 цього Закону, за якою, зокрема, в разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; а також у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Згідно із ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Так за ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно із п. 10 Розділу VIII «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року № 512/5 (в редакції наказу Мінюсту від 29 вересня 2016 року № 2832/5), після виявлення майна боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

Суд при цьому вказує, що за положеннями ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», чинного з 15 жовтня 2014 року, протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), ст. 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. ( ч. 4 даного закону)

Суд зауважує, що за ч. 1 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» такий Закон втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону слід: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1275-р, яким було затверджено «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», згідно якого місто Краматорськ Донецької області входить до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно Наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 7 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

На теперішній час нормативно-правовий акт про закінчення антитерористичної операції на території Донецької області не прийнято.

З матеріалів справи вбачається, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 та перебуває в іпотеці заявника, розташована в м. Краматорськ, тому на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», які досі є чинними.

В той же час представник заявника, обґрунтовуючи наявність бездіяльності у діях державного виконавця посилався на те, що постановою Верховного Суду від 3 березня 2018 року по справі № 908/1245/15-г було зроблено правовий висновок, за яким вказано, що оскільки рішенням суду стягнуто суму заборгованості, то не розповсюджуються на правовідносини з реалізації спірного іпотечного майна боржника обмеження, встановлені ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», бо примусове виконання судового рішення у цій справі повинно здійснюватися у порядку норм Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначав, що за ст. 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або за договором про задоволення вимог іпотекодержателя за ч. 3ст. 33 Закону України «Про іпотеку», а нормами ст.36,37,38 якого також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 7 якої примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином Верховним Суд вказав, що передбачений розділом V Закону України «Про іпотеку» та ч. 7ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.39,41 Закону України «Про іпотеку»). У той же час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами Закону України «Про іпотеку».

Натомість, суд зауважує, що за ч. 3 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що враховуючи норми ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», цілеспрямовано введені державою з метою захисту прав громадян, які проживають на території України, на якій проводилась антитерористична операція, - звернення стягнення на предмет іпотеки, не може здійснюватися до закінчення дії цього Закону, навіть у рамках виконавчого провадження з примусового стягнення суми боргу, бо за ст. 48, 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на майно боржника відбувається на підставі постанови державного виконавця, а примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Суд враховує у цьому сенсі, що положення Закону України «Про виконавче провадження» підлягають до застосування виключно у поєднані із положеннями ст. 9, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якими зупинена реалізація предмета іпотеки на період дії такого Закону.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року по справі № 265/4748/16-ц.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Згідно з частиною другою статті 61 цього Закону порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України 29.09.2016 за № 2831/5, реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснюється відповідно до указаного Порядку, згідно з яким реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною (пункт 2 розділу I Порядку).

У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через вебсайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Отже, відчуження майна боржника в порядку виконання виконавчого провадження на електронних торгах є примусовим відчуженням майна іпотекодавця за ініціативою державного виконавця у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої саме Законом України "Про виконавче провадження", та дані норми закону мають узгоджуватись зі ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та це не суперечить судовій практиці, на яку посилається скаржник.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Внаслідок наведеного обґрунтування, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення скарги представника ТОВ «Фінансова комранія «Довіра та Гарантія» немає, оскільки дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження, відкритого з метою примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь заявника за договором кредитування на загальну суму 151 029,26 грн., відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про виконавче провадження» , ст. ст. 247, 353, 449, 450, 451, 452, 453 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання неправомірної бездіяльності Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя А.О. Чернобай