Рішення № 9354845, 12.05.2010, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-171/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф., при секретарі Москвіті Н.О., розглянувши на попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2010 року ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

В обгрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 23 квітня 2007 року був прийнятий водієм відділу логістики ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» і працював на цій посаді до 05.08.2009 року. 05 серпня 2009 року відповідач згідно з наказом № 115/к був звільнений за власним бажанням.

Під час роботи водієм у Товаристві ОСОБА_1, виконуючи виробниче завдання з перевезення вантажів, керуючи автомобілем Сканія, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Фрухауф, державний номер НОМЕР_2, 24 травня 2009 року на 31 км. + 600 м. автодороги «Київ-Чоп» в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність та бездіяльність, не обрав безпечної швидкості та дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-210990-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який зупинився перед пішохідним переходом, пропускаючи пішохода.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-210990-20», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. Водій цього автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вина відповідача ОСОБА_1 підтверджується вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року.

Під час слухання кримінальної справи з приводу цієї дорожньо-транспортної пригоди суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області були розглянуті і цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 та Центрального госпіталю МВС України.

Цивільний позов позивача ОСОБА_3 був задоволений судом в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. Позов позивача ОСОБА_2 був задоволений також в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Ці кошти було вирішено судом стягнути з ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» саме тому, що Товариство є власником транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки, яким керував підсудний ОСОБА_1 під час скоєння злочину.

Також вироком суду було задоволено позов та вирішено стягнути з ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» на користь Центрального госпіталю МВС України у відшкодування матеріальної шкоди за лікування потерпілих суму 7140,00 грн.

Вирок Києво-Святошинського районного суду набрав чинності 01.11.2009 року і 04.11.2009 року цивільним позивачам по кримінальній справі були видані виконавчі листи про стягнення вищезгаданих сум з ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія». Лише наприкінці січня 2010 року виконавчі листи по справі № 1-447/09 надійшли до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області та державний виконавець Єгоров Д. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

12.02.2010 року ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» у добровільному порядку платіжними дорученнями № 356, 357, 358 перерахувала на депозитний рахунок ВДВС Дніпропетровського РУЮ грошові кошти у загальній сумі 77140,00 грн.

Організація, яка повністю відшкодувала шкоду, завдану з вини її працівника при виконанні ним своїх трудових обовязків, має право зворотної вимоги (регресу) до цього працівника в розмірі виплаченого відшкодування.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» у відшкодування шкоди 77140,00 грн. та судові витрати по справі в сумі 891 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього слухання справи.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 даного Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» підлягають задоволенню в повному обємі, як обгрунтовані на законі та документально підтверджені.

Судом встановлено, що, під час роботи водієм у ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» ОСОБА_1, виконуючи виробниче завдання з перевезення вантажів, керуючи автомобілем Сканія, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Фрухауф, державний номер НОМЕР_2, 24 травня 2009 року на 31 км. + 600 м. автодороги «Київ-Чоп» в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність та бездіяльність, не обрав безпечної швидкості та дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-210990-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який зупинився перед пішохідним переходом, пропускаючи пішохода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-210990-20» ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. Водій цього автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Дані обставини підтверджуються копією вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року.

Під час розгляду кримінальної справи з приводу цієї дорожньо-транспортної пригоди суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області були розглянуті також цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 та Центрального госпіталю МВС України.

Цивільний позов позивача ОСОБА_3 був задоволений судом в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. Позов позивача ОСОБА_2 був задоволений також в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Ці кошти було вирішено судом стягнути з ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» саме тому, що Товариство є власником транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки, яким керував підсудний ОСОБА_1 під час скоєння злочину.

Вище вказаним вироком суду від 16 жовтня 2009 року було задоволено позов та вирішено стягнути з ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» на користь Центрального госпіталю МВС України у відшкодування матеріальної шкоди за лікування потерпілих суму 7140,00 грн.

Вирок Києво-Святошинського районного суду набрав чинності 01.11.2009 року і 04.11.2009 року цивільним позивачам по кримінальній справі були видані виконавчі листи про стягнення вищезгаданих сум з ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія». Лише наприкінці січня 2010 року виконавчі листи по справі № 1-447/09 надійшли до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області та державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

12.02.2010 року ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» у добровільному порядку платіжними дорученнями № 356, 357, 358 перерахувала на депозитний рахунок ВДВС Дніпропетровського РУЮ грошові кошти у загальній сумі 77140,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, долученими до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК україни особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підставі вище викладеного з відповідача слід стягнути на користь позивача у відшкодування шкоди 77140,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути на користь ТОВ «Торгівельно-транспортна Компанія» судові витрати по справі, які складаються зі сплати державного мита в розмірі 771,40 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, в сумі 120 грн. Загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню, становить 891 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 1191 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія» (розрахунковий рахунок 260011077401, МФО 307231, у філії ДРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», ЄДРПОУ 32723351) у відшкодування шкоди 77140,00 (сімдесят сім тисяч сто сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна Компанія» судові витрати по справі у розмірі 891 грн. 40 коп. (вісімсот девяносто одна гривня 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Л.Ф. Літвінова