Постанова № 93546818, 15.12.2020, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1011/20

Провадження № 3/692/574/20

15.12.2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року смт. Драбів

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О. розглянувши матеріали, що надійшли від Драбівського ВП Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 04.10.2020р. року о 21 год. 50 хв. в смт. Драбів, провул. Фізкультурний, 4, керував автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

Справа неодноразово призначалася до розгляду, а саме 27.10.2020р., 17.11.2020р., 02.12.2020р. та 11.12.2020р.

У судовому засіданні 27.10.2020р. ОСОБА_1 винним себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння заперечив. Зазначив, що 04.10.2020р. року о 21 год. 50 хв. в смт. Драбів, провул. Фізкультурний, 4, дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння та проходив тест на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків, однак за кермом належного йому автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 не перебував та не керував ним, знаходився на місці пасажира. Перевірку на стан сп`яніння пройшов тому, що це було запропоновано працівниками поліції. За кермом автомобіля перебував водій ОСОБА_2 , у якого працівники поліції документів не вимагали, а тому вважає притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірним.

Заявив клопотання, у якому просив відкласти судове засідання та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи та надати час для вивчення матеріалів та формування правової позиції. Крім того, заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , явку якого зобов?язався забезпечити.

Клопотання були задоволені, судове засідання було відкладено на 09 год. 00 хв. 17.11.2020р. та ОСОБА_1 27.10.2020р. особисто ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, про що мається його власноручний підпис.

Крім цього, судом було здійснено виклик зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення свідків; виклик працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення та витребувано запис з його камери нагрудного відео реєстратора.

У судове засідання 17.11.2020р. ОСОБА_1 не з`явився, натомість надіслав на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи вх. № ЕП-924/20Вх від 16.11.2020р., у якій зазначив, що 17.11.2020р. не може прибути на судове засідання, так як є контактним з особою, що має захворювання на COVID-19. Явку свідка ОСОБА_2 не забезпечив. Викликані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також працівник поліції в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, запис з камери нагрудного відео реєстратора наданий не був.

До початку наступного судового засідання ОСОБА_1 засобами електронної пошти надіслав клопотання вх. №ЕП-979/20 Вх від 01.12.2020р. про проведення судового засідання в режимі відео конференції, у якому клопотав про відкладення судового засідання, призначеного на 02.12.2020р. о 10.00 год. на іншу дату та проведення наступного в режимі відео конференції з його захисником - адвокатом Морозовим Вадимом Юрійовичем з Дніпровським апеляційним судом (м. Кривий Ріг) або за допомогою онлайн сервісу відеозв?язку «EASYCON» з користувачем ОСОБА_5 , так як останній здійснює свою діяльність у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. На підтвердження повноважень адвоката до клопотання було додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4636 від 23.01.2020р. та копію Договору б/н про надання юридичних послуг від 01 листопада 2020р.

У судовому засіданні 02.12.2020р. ОСОБА_1 надав клопотання щодо відкладення судового засідання та проведення наступного в режимі відеоконференції за власним підписом з зазначенням іншої дати підписання – 02.12.2020р. та копію договору про надання юридичних послуг з адвокатом Морозовим В.Ю. за іншою датою укладення - 01.12.2020р. На задоволенні клопотання та відкладенні судового засідання наполягав, мотивуючи його тим, що договір з представником ОСОБА_5 укладений лише 01.12.2020р. та останній не встиг ознайомитися з матеріалами справи. З приводу розбіжності в даті укладення договору про надання юридичних послуг терміном один місяць пояснив, що 01.12.2020р. був укладений додатковий договір. Клопотання було задоволено та призначено судове засідання на 11.12.2020р. з участю адвоката Морозова В.Ю. за допомогою онлайн сервісу відеозвязку ЕАSYCON з використанням стороною власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Під час судового засідання 11.12.2020р. о 09 год. 20 хв. в режимі відеоконференції адвокат Морозов В.Ю. на зв`язок не вийшов, явка свідка ОСОБА_2 також забезпечена не була. Натомість ОСОБА_1 заявив чергове клопотання про відкладення судового засідання та виклик свідків, зазначених у протоколі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при цьому доцільності їх виклику з огляду на те, що ним не заперечується факт перебування в стані алкогольного сп?яніння та проходження процедури освідування в присутності даних свідків, а заперечується факт керування автомобілем, аргументувати не зміг, тому судом було відмовлено у даному клопотанні, крім зазначеного з огляду на те, що вказані свідки викликалися в судове засідання 17.11.2020р., однак не прибули. Крім того, наполягав на допиті свідка ОСОБА_2 , однак адресу його проживання суду не повідомив, неприбуття його в судове засідання аргументував причинами, визнаними судом неповажними. У зв`язку з викладеним, суд відмовив у задоволенні клопотання про чергове відкладення судового засідання.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Суддею відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, ознайомившись із матеріалами справи у суді, надавши усні пояснення по суті матеріалів справи, скориставшись правовою допомогою та маючи достатній час для формування правовою позиції та надання заявлених ним доказів (прибуття свідка ОСОБА_2 , явку якого ОСОБА_1 зобов`язався забезпечити самостійно), будучи обізнаним про строки розгляду адміністративних матеріалів та неодноразово попереджений в судових засіданнях про неприпустимість затягування строку розгляду цих матеріалів, просив знову відкласти розгляд справи, не вжив заходів для явки до суду свідка, клопотав про виклик свідків, які засвідчили факт проходження ним огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», хоча даний факт жодного разу ОСОБА_1 не оспорювався, а тому, враховуючи та оцінюючи підстави, зазначені у клопотанні та їх обґрунтованість, яка вирішується у судовому засіданні суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

З огляду на наведене суд вбачає в діях ОСОБА_1 зловживання наданими йому процесуальними правами та намір затягування судового процесу з метою уникнення відповідальності, адже, судом тричі відкладався розгляд справи з урахуванням наданих ОСОБА_1 клопотань, в т.ч. можливості детально вивчити складені відносно нього матеріали та надання суду вмотивованих заперечень з приводу складених відносно нього матеріалів та доказів невинуватості у інкримінованому діянні.

Як зазначалося вище, судом було заслухано пояснення ОСОБА_1 та досліджено письмові докази.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 стверджується зібраними по справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 065448 від 04.10.2020 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатами тестування на алкоголь до протоколу серії ОБ № 0654498;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- рапортом поліцейського СРПП № 4 Драбівського ВП ст. сержанта поліції К. Богославця від 04.10.2020р.

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 058553 від 04.10.2020р.

Так, відповідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 04.10.2020р. року о 21 год. 50 хв. в смт. Драбів, провул. Фізкультурний, 4, керував автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager № 6810, результат огляду позитивний – 1,75 проміле, ОСОБА_1 з результатом погодився, що засвідчив своїм підписом. Даний огляд проводився в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які надали письмові пояснення.

Відповідно рапорту поліцейського СРПП № 4 Драбівського ВП ст. сержанта поліції К. Богославця, 04.10.2020р. під час патрулювання на службовому автомобілі DAEWOO LANOS в смт. Драбів, провул. Фізкультурний, 4 було зупинено автомобіль Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки стали непрацюючі задній лівий габаритний ліхтар та підсвітка заднього номерного знаку, яка в темну пору доби працювала частково, що унеможливлювало ідентифікацію номерного знаку на відстані 20 м в темну пору доби. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, нестійка хода. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», на що той погодився. За результатами огляду виявлено стан алкогольного сп`яніння з результатом 1,75 проміле, а тому відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП та постанову за ст. 121 ч. 1 КУпАП.

Відповідно постанови про накладення адміністративного стягнення БАА № 058553 від 04.10.2020р. за ст. 121 ч. 1 КУпАП, водій ОСОБА_1 04.10.2020р. року о 21 год. 50 хв. в смт. Драбів, провул. Фізкультурний, 4, керував автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 в якого не працював задній габаритний ліхтар номерний знак був недостатньо освітлений в темну пору доби. З даною постановою водій ознайомився, що засвідчив власним підписом, матеріали справи не містять відомостей про її оскарження. Враховуючи, що дана постанова не була оскаржена та вступила в законну силу, факт керування ОСОБА_1 автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 04.10.2020р. року о 21 год. 50 хв. в смт. Драбів, провул. Фізкультурний, 4, з технічними несправностями є доведений. Обставини правопорушення, викладені в постанові серії БАА № 058553 від 04.10.2020р. за ст. 121 ч. 1 КУпАП (дата, час, місце, особа) повністю збігаються з обставинами правопорушення, викладеними у фабулі протоколу серії ОБ № 065448 від 04.10.2020 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, що

свідчить про скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП в той самий час, а тому його доводи щодо перебування за кермом автомобіля іншої особи суд визнає неспроможними.

Також в матеріалах наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , дані ним власноручно 04.10.2020р., однак дані пояснення дослідженню не піддаються в зв`язку з особливостями почерку – написано нерозбірливо.

Зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об`єктивного їх дослідження, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи наведені ОСОБА_1 у судовому засіданні, щодо того, що він не керував транспортним засобом, та про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, наявність іншої особи, яка перебувала за кермом автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , в момент зупинки транспортного засобу, спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищезазначеними доказами та розцінюються судом як позиція захисту та намагання особи уникнути адміністративної відповідальності.

При призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який дане правопорушення вчинив вперше, оскільки даних про повторність суду не надано.

Приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить – 420,40 грн.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір» суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн., які необхідно сплатити на рахунок: ГУК у Черк.обл./Черкаська обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37930566, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп., який зарахувати на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UА908999980313111256000026001; код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом 10 днів.

Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2020 року.

Суддя Л.О. Левченко