Рішення № 93542901, 30.11.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2621/17

Провадження № 2/202/39/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності в поряду спадкування за законом та за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року законний представник, опікун неповнолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Дніпровської міської ради, треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла прабабуся позивача ОСОБА_8 , після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, в тому числі і на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 19.08.2002 року. Позивач наразі є єдиною спадкоємицею, оскільки після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями першої черги були: її чоловік – ОСОБА_9 , який відмовився від прийняття спадщини на користь спільного сина – ОСОБА_10 ; син – ОСОБА_10 , який у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_8 , але не оформив спадщину належним чином оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; правнучка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за правом представлення на підставі ст.1266 ЦК України, оскільки її дід та син Спадкодавця – ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому вона вважається такою, що прийняла спадщину, на підставі п.4 ст.1268 ЦК України, так як на момент смерті прабаби ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , була малолітньою дитиною, а також подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Позивач звернулася до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті прабабусі ОСОБА_8 , проте Постановою від 28.02.2017 року, що була постановлена державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонською Т.О., позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 . Обґрунтована постанова тим, що квартира АДРЕСА_2 , яка входить до складу спадщини та не охоплена заповітом, набута спадкоємцем під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Чоловік спадкодавця ОСОБА_9 за життя не звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Чинним законодавством України не передбачена видача Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя щодо особи, яка на час звернення спадкоємців померла та правоздатність якої припинено, тому Свідоцтво про право власності на спадщину за законом спадкоємцю ОСОБА_6 на майно померлої ОСОБА_8 не може бути видано. Також роз`яснено право звернення до суду для встановлення права власності на спадщину за законом після смерті спадкодавця та факту належності майна. Просила суд: визнати, що квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ; встановити факт того, що ОСОБА_9 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 на момент смерті належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв.м., жилою площею 45,7 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2017 року, справа розподілена судді Волошину Є.В., провадження у справі було відкрито ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошина Є.В. від 13.04.2017 року.

15.05.2017 року представником неповнолітньої ОСОБА_6 – опікуном ОСОБА_7 подано уточнену позовну заяву в якій замінено відповідача Дніпровську міську раду на ОСОБА_12 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2017 року замінено первісного неналежного відповідача Дніпровську міську раду на належного відповідача - ОСОБА_12 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2017 року задоволено клопотання законного представника позивача про витребування доказів.

12 липня 2017 року опікуном неповнолітньої подано уточнену позовну заяву, в якій вказала, що квартира АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_8 в період шлюбу з ОСОБА_9 , та відповідно є спільним сумісним майном подружжя та кожному із подружжя належить по 1/2 частині вказаної квартири. Відповідно, після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири, і спадщина розподілилися наступним чином: 2/6 частину успадкував ОСОБА_10 , 1/6 частину успадкувала ОСОБА_13 . ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_13 , після смерті якої прийняла спадщину її малолітня донька ОСОБА_6 на підставі заповіту від 19.09.2002 року. Мати позивача ОСОБА_13 на час відкриття спадщини ОСОБА_8 була недієздатною особою та відповідно такою, що прийняла спадщину, тому суд має визнати її недієздатною з дати встановлення їй ІІ групи інвалідності 20.02.2007 року.

ОСОБА_9 (прадід позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири, спадкоємцями якого є: ОСОБА_6 , як правнучка, ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка спадкує за правом представлення, оскільки її дід ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (син спадкодавця), мати ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , та була малолітньою особою на день відкриття спадщини. ОСОБА_10 (син спадкодавця), який був зареєстрований за місцем проживання спадкодавця. Відповідно, після смерті ОСОБА_9 , спадщину прийняла ОСОБА_6 та ОСОБА_14 по 1/4 частині квартири. Просила суд: визнати, що квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ; визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рівними по 1/2 частці кожного; визнати недієздатною ОСОБА_13 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_11 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ) з 20.02.2007 року; визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв.м., жилою площею 45,7 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13 ; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв.м., житловою площею 45,7 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

25 липня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 від свого імені і за довіреністю від ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 , третя особа Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя і про визнання права власності на 3/16 частки квартири за кожним в порядку спадкування першої черги за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 (прізвище в першому шлюбі ОСОБА_15 ) перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 . Позивачі ОСОБА_16 , ОСОБА_4 і ОСОБА_12 – їх діти.

Батьки ОСОБА_10 – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували в зареєстрованому шлюбі з 13 грудня 1959 року. В період шлюбу вони придбали квартиру АДРЕСА_2 , та кожному із подружжя на праві спільної сумісної власності належало по 1/2 частини квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 та після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 були її чоловік ОСОБА_9 , син ОСОБА_10 , а також за правом представлення онука ОСОБА_13 , яка повинна була спадкувати частку спадщини, яка належала по закону її батьку ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Спадкоємець ОСОБА_10 прийняв спадщину, звернувшись з заявою про прийняття спадщини до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, спадкоємець ОСОБА_9 відмовився від прийняття спадщини.

Спадкоємець за правом представлення ОСОБА_13 , яка в установленому законом порядку недієздатною визнана не була, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась, зі спадкодавцем ОСОБА_8 на момент її смерті не проживала і не була зареєстрована з нею за одним місцем проживання і, таким чином, спадщину не прийняла. Її донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не є спадкоємцем за правом представлення після смерті прабаби ОСОБА_8 , оскільки на момент смерті ОСОБА_8 була жива мати ОСОБА_12 – ОСОБА_13 , яка і призивалась до спадкування, але спадщину не прийняла.

Таким чином ОСОБА_10 успадкував в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за життя у встановленому законом порядку не отримав.

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_9 , після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 . Він не залишив заповіту на спірну квартиру. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_9 в рівних частках по 1/4 частці був його син ОСОБА_10 , а також за правом представлення правнука ОСОБА_6 , яка успадкувала частку спадщини, що належала б по закону її діду ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , який є сином ОСОБА_9 . Її мати ОСОБА_13 , дочка ОСОБА_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_13 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_10 , після його смерті відкрилася спадщина на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 . Спадкоємцями першої перги в рівних частках по 3/16 частки є позивачі по справі.

В червні 2017 року позивачі звернулися до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , однак Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонської Т.О. від 10 липня 2017 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10 у зв`язку з тим, що частка ОСОБА_9 в праві власності на спірну квартиру не виділена. Просили суд: визнати, що квартира АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ; визначити, що ОСОБА_9 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_8 , належала 1\2 частина квартири АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв. м., житловою площею 45,7 кв.м., яка складається з житлової кімнати площею 17,4 кв. м., житлової кімнати площею 17,5 кв. м., житлової кімнати площею 10,8 кв. м., кухні площею 5,9 кв. м., вбиральні площею 1,1 кв. м., ванної кімнати площею 2,0 кв. м., коридору площею 7,2 кв.м., балкона площею 0,7 кв.м. в порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ; визнати за ОСОБА_5 , право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв. м., житловою площею 45,7 кв.м., яка складається з житлової кімнати площею 17,4 кв. м., житлової кімнати площею 17,5 кв. м., житлової кімнати площею 10,8 кв. м., кухні площею 5,9 кв. м., вбиральні площею 1,1 кв. м., ванної кімнати площею 2,0 кв. м., коридору площею 7,2 кв.м., балкона площею 0,7 кв.м. в порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ; визнати за ОСОБА_4 , право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв. м., житловою площею 45,7 кв.м., яка складається з житлової кімнати площею 17,4 кв. м., житлової кімнати площею 17,5 кв. м., житлової кімнати площею 10,8 кв. м., кухні площею 5,9 кв. м., вбиральні площею 1,1 кв. м., ванної кімнати площею 2,0 кв. м., коридору площею 7,2 кв.м., балкона площею 0,7 кв.м. в порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ; визнати за ОСОБА_12 , право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв. метрів, житловою площею 45,7 кв.метрів, яка складається з житлової кімнати площею 17,4 кв.м., житлової кімнати площею 17,5 кв. м., житлової кімнати площею 10,8 кв. м., кухні площею 5,9 кв. м., вбиральні площею 1,1 кв. м., ванної кімнати площею 10 кв. м., коридору площею 7,2 кв.м., балкона площею 0,7 кв.м. в порядку спадкування за законом першої черги після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2017 року, цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 була розподілена судді ОСОБА_17 . Провадження у справі було відкрито ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошина Є.В. від 09.08.2017 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , в інтересах якої діє опікун ОСОБА_7 , третя особа: Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності в порядку спадкування за законом та позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_12 , треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом, об`єднано в одне провадження під головуванням судді ОСОБА_17 .

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_17 призначеного на посаду судді строком на п`ять років, відповідно до Указу Президента України від 18жовтня 2013 року №571/2013 «Про призначення судді» та у якого, станом на 18жовтня 2018 року закінчилися повноваження судді.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 року, справа розподілена судді Слюсар Л.П., ухвалою якої від 26 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_2 про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи у відношенні до ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 та призупинено провадження у справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2019 року поновлено провадження у справі.

27.08.2020 року та 29.09.2020 року ОСОБА_6 подано уточнену позовну заяву, відповідно просила суд: визнати, що квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ; визнати, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 є рівними по 1/2 частці кожного; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,6 кв.м., житловою площею 45,7 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, посилався на обставини, які викладені в позовній заяві. Щодо позовної заяви ОСОБА_6 просила суд ухвалити рішення відповідно до закону.

Позивачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відповідно до заяв від 30.11.2020 року просили суд розглядати справу за їх відсутності та задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог за основним позовом та просив суд задовольнити позов ОСОБА_6 .

Представник третьої особи Шостої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. Відповідно до листів просив суд розглядати справу без представника третьої особи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги за основним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позовом ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за №415 та записано в реєстрову книгу №516п за реєстровим №1585-234, ОСОБА_8 купила квартиру АДРЕСА_2 (згідно з Постановою Верховної Ради України від 19.05.2016 року №1375-VII місто Дніпропетровськ перейменовано на місто Дніпро).

ОСОБА_8 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 13 грудня 1959 року з ОСОБА_9 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, який сформовано Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою, державний нотаріус Гайворонська Т.О., 09.03.2017 року за №00017750764 ( т.2, а.с.32).

Згідно зі Свідоцтвом про смерть, виданого Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, виданого 30 березня 2007 року, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис 500 та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно (т.2 а.с.103).

Відповідно до спадкової справи №843/2007, заведеної 20.09.2007 року Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори звернулися 20.09.2007 року - син ОСОБА_10 . Чоловік ОСОБА_9 , спадкоємець по закону на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_8 заявою від 18 вересня 2007 року відмовився від належної йому частки в спадщині на користь сина ОСОБА_10 . 28 жовтня 2016 року із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_6 , на день смерті була малолітньою дитиною, вказане майно приймає згідно ст.1266 ЦК України, оскільки її дід – син померлої ОСОБА_11 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та мати – онука померлої ОСОБА_13 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ), померли до відкриття спадщини (т.2 а.с. 98-128).

Отже спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 були її чоловік ОСОБА_9 , син ОСОБА_10 .

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 28 лютого 2017 року ОСОБА_6 відмовлено у вчинені нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна, а саме квартиру АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю ОСОБА_8 .

Встановлено наступне: чоловік спадкодавця – ОСОБА_9 , спадкоємець першої черги за законом, на підставі ст.1261 ЦК України, протягом строку, який встановлений законом для прийняття спадщини подав заяву до нотаріальної контори 18.09.2007 року за реєстровим №1565 із відмовою від прийняття спадщини на користь сина спадкодавця ОСОБА_10 ; син спадкодавця – ОСОБА_10 , спадкоємець за заповітом, у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори; правнука спадкодавця – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємець за правом представлення, оскільки її дід та син спадкодавця – ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважається такою, що прийняла спадщину на підставі п.4 ст.1268 ЦК України, так як на момент смерті прабаби ОСОБА_8 була малолітньою дитиною, а також подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори 20.10.2016 року за №1565; до складу спадщини входить квартира АДРЕСА_2 , яка набута спадкодавцем під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю ОСОБА_6 на майно померлої ОСОБА_8 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , нотаріусом можуть бути видані лише після визнання права власності за померлим чоловіком спадкодавиці – ОСОБА_9 – частки у майні, яке набуте подружжям в період зареєстрованого шлюбу.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть, виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, виданого 05 липня 2011 року ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис 805 та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно (т.1 а.с.36).

Відповідно до спадкової справи №674/2016, заведеної Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 , з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_6 .

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 09 березня 2017 року ОСОБА_6 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна, а саме квартиру АДРЕСА_2 , що належала дружині спадкодавця - ОСОБА_8 – та права власності на частку в спільному майні подружжя щодо якої за спадкодавцем ОСОБА_9 за його життя не виділено ( т.2 а.с.63-97).

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_10 , актовий запис №78 від 17 січня 2012 року, що підтверджується повторною копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 06 червня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (т.2 а.с.42).

Спадкоємцем першої черги за законом є дружина ОСОБА_1 ( т.1 а.с.27,28), син ОСОБА_4 (т.1 а.с.34), дочка ОСОБА_18 ( т.1, а.с.30,31,32,33), дочка ОСОБА_19 ( т.1 а.с.29).

Відповідно до спадкової справи №521/2012, заведеної Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_10 , з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 .

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Гайворонської Т.О. від 10 липня 2017 року ОСОБА_4 (який діє особисто від свого імені та в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ), ОСОБА_12 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна, а саме квартиру номер АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_8 , відмовлено, оскільки на теперішній час неможливо встановити обсяг спадкового майна ( т.1 а.с.41-42).

Щодо заявлених позовних вимог позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позовних вимог ОСОБА_6 в частині визнання квартири АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнання, що їх частки є рівними по 1/2 частці кожного, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих положень Сімейний кодекс України може регулювати відносини, які виникнуть починаючи з дня набрання ним чинності.

У сімейному законодавстві передбачено два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя, та спільна сумісна власність подружжя.

Згідно зі ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ст.24 КпШС України , майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є

власністю кожного з них.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набутеподружжям за час шлюбу, належитьдружині та чоловікові на правіспільноїсумісноївласності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, веденнядомашньогогосподарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійногозаробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як встановлено в судовому засіданні квартира АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_8 в період шлюбу з ОСОБА_9 , тому виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя та кожному з подружжя належало по 1/2 частці, отже позовні вимоги позивачів в цій частині позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 3/16 частки квартири за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_9 та позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/4 частки квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , то суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Як передбачено ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповіднодо п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Гайворонської Т.О. від 10 липня 2017 року ОСОБА_4 (який діє особисто від свого імені та в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ), ОСОБА_12 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна, а саме квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_8 , оскільки на теперішній час неможливо встановити обсяг спадкового майна. Також Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Гайворонською Т.О. від 09 березня 2017 року ОСОБА_6 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна, а саме квартиру АДРЕСА_2 , що належала дружині спадкодавця - ОСОБА_8 – та права власності на частку в спільному майні подружжя щодо якої за спадкодавцем ОСОБА_9 за його життя не виділено.

Оскільки судом визнано, що квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та кожному із подружжя за життя належало по 1/2 частці, та у позивачів відсутні перешкоди щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на свої частки в нотаріальній конторі, та як вбачається із матеріалів справи в цій частині позовних вимог відсутній спір між сторонами, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цих частинах позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати не перерозподіляються та покладаються на сторони.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 ст.ст. 15,16 Закону України «Про власність», ст. ст. 15,16,1218,1258,1261,1268,1269, 1270 ЦК України, , ст.ст. 4, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора (49000, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.8), про визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності в поряду спадкування за законом - задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ,РНОКПП: НОМЕР_5 ), треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора (49000, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.8), Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд.5), про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити частково.

Визнати, що квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рівними по 1/2 частці кожного.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 3/16 частки квартири за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_9 - відмовити.

В частині позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/4 частки квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 10 грудня 2020 року.

Суддя Л.П. Слюсар