Рішення № 9354243, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 59/73-10

вх. № 1948/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко О.Д., за довіреністю №14/20-407-09 від 25.12.2009р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", смт. Солоницівка

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Сад", м. Дергачі

про стягнення 77112,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 77112,65 грн. заборгованості, з яких 52900,94 грн. - основний борг, 3093,15 грн. - пеня за період з 27.06.2009р. по 01.01.2010р., 4105,00 грн. - інфляційні за період з 01.11.2008р. по 31.01.2010р., 1613,56 грн. - 3% річних за період з 18.10.2008р. по 31.01.2010р., 15400,00 грн. - штраф за неукладення договору страхування, що виникла на підставі неналежного виконання відповідачем вимог договору фінансового лізінгу №20-08-283 бфл/6 від 23.06.2008р. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 771,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Представник позивача 12.04.2010р. через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав супровідним листом (вх.8193) витребувані судом документи, а також заяву про внесення уточнень до позовних вимог, в якій зазначив, що уточнення полягають в уточненні структури боргу лізингового платежу відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2010р. без зміни розміру основного боргу в сумі 52900,94 грн., а саме в структурі боргу: замість боргу в сумі 33675 грн. в частині вартості техніки правильним є значення боргу в сумі 12812,81 грн. по спроку 17.01.2010р. та в частині відсотків правильним є значення боргу в сумі 40088,13 грн., в тому числі: по строку 17.04.2009р. в сумі 10635,63 грн.; по строку 17.07.2009р. в сумі 10226,56 грн.; по строку 17.10.2009р. в сумі 9817,50 грн.; по строку 17.01.2010р. в сумі 9408,44 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням наданої заяви про уточнення.

Суд, керуючись положеннями ст. 22 ГПК України приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду судом.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за належною адресою, яка підтверджується Витягом з ЄДРПОУ.

Ухвалою від 15.03.2010 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

23 червня 2008 року між ВАТ НАК "Украгролізинг" (позивач по справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Сад" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу № 20-08-283 бфл/6, відповідно до п. 1 якого позивач зобов"язався у встановлені строки передати в користування сільськогосподарську техніку, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного лізінгового фонду, а відповідач прийняти товар і сплатити його вартість.

Свої зобов"язання за договором позивач виконав, передав відповідачу в користування зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "Вектор", заводський № 03970 (державний реєстраційний № 18043 ТН), в кількості 1-ої одиниці по ціні 770000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі № 9 від 17.07.2008р.

Відповідно до п.п. 3.4.3., 3.5., 4.1., 4.2. договору відповідач зобов"язаний сплачувати лізінгові платежі в розмірі та в строки, які встановлені графіком сплати лізінгових платежів (додаток № 2 до договору) та немає права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізінгових платежів внаслідок будь-яких обставин, в т.ч. форс-мажору. Черговість сплати лізінгових платежів кратна трьом місяцям (п. 4.1.). Перший лізінговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення лізінгових платежів систематично порушував, в результаті чого у відповідача станом на 01.02.2010р. утворився борг перед позивачем в розмірі 52900,94 грн. (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог уточненні в структурі боргу лізингового платежу відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2010р.): в частині вартості техніки в сумі 12812,81 грн. по спроку 17.01.2010р. та в частині відсотків в сумі 40088,13 грн., в тому числі: по строку 17.04.2009р. в сумі 10635,63 грн.; по строку 17.07.2009р. в сумі 10226,56 грн.; по строку 17.10.2009р. в сумі 9817,50 грн.; по строку 17.01.2010р. в сумі 9408,44 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг”, договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 52900,94 грн. (в частині відшкодування вартості предмета лізингу та в частині сплати відсотків) обґрунтовані, підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1613,56 грн. та інфляційних у сумі 4105,00 грн., нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов’язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

У відповідності до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день просрочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.3. договору з моменту укладення тристороннього акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмету лізингу переходить до лізингоодержувача. Відповідно до п. 6.1. договору предмет лізингу підлягає страхуванню з обов"язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з лізингодавцем.

Згідно до п. 7.2. договору за порушення зобов"язань, визначених цим договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізінгу, що не звільняє відповідача від обов"язків по виконанню умов договору.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 27.06.2008р. по 31.01.2010р. в сумі 3093,15 грн. та штрафу за неукладення договору страхування в сумі 15400,00 грн. у відповідності до розрахунку позивача відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Сад" (62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Свердлова, 135, п/р 26001161243001 в ВАТ АБ "Приватінвест", м. Полтава, МФО 331791, код ЄДРПОУ 21215199) на користь Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 25861816, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589) 52900,94 грн. основного боргу, 3093,15 грн. пені за період з 27.06.2009р. по 01.01.2010р., 4105,00 грн. інфляційних за період з 01.11.2008р. по 31.01.2010р., 1613,56 грн. 3% річних за період з 18.10.2008р. по 31.01.2010р., 15400,00 грн. штрафу за неукладення договору страхування, 771,13 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

/Повний текст рішення підписано 15.04.2010р.

Справа № 59/73-10/