Ухвала суду № 9354075, 26.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.10           Справа №6/1-10. Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Рижкова М.Б., судді Спиридонова Н.О., Левченко П.І.

при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.,

За участю представників:

Від боржника: Лялько І.В., Верьовкіна Г.Ф., Горяний В.М.

Від кредиторів: представник УПФУ в Ковпаківському районі – Лістунова Т.О.

представник ПАТ «АКПІБ» - Самбур А.В.

розглянувши матеріали справи № 6/1-10

за заявою боржника – Відкритого акціонерного товариства «SELMI» (вул. Комсомольська, 68а, м. Суми, ід. код 04799336)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Боржник – Відкрите акціонерне товариство «SELMI» звернувся до господарського суду Сумської області із заявою про порушення справи про банкрутство, відповідно до ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки на день подання заяви про банкрутство активів товариства – 39186,0 тис. грн. (балансова вартість) та дебіторської заборгованості – 3116,0 тис. грн. недостатньо для повного погашення кредиторської заборгованості, яка становить 43966,7 тис. грн.

Оскільки власник майна боржника подав заяву про банкрутство до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до ч. 4 ст. 51 цього Закону.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «SELMI», відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зобов’язано боржника подати план санації, найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника, перелік та повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості.

08.02.2010 року боржник подав до суду перелік банків, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника, баланс ВАТ «SELMI» станом на 31.12.2009 року, звіт про фінансові результати ВАТ «SELMI» за 2009 рік, довідку про заставлене майно та податкову заставу, а також план санації ВАТ «SELMI».

Ухвалами господарського суду від 08.02.2010 року, від 01.03.2010 року, від 29.03.2010 року було зобов’язано боржника надати суду докази, які підтверджують вартість всіх майнових активів боржника, які належать йому на праві власності станом на момент звернення до суду (оціночна вартість майна на момент подачі заяви); докази прийняття мір по стягненню дебіторської заборгованості.

Боржник 22.04.2010 року разом з клопотанням, в якому зазначив, що ним прийняті всі можливі міри по погашенню дебіторської заборгованості, подав висновок про ліквідаційну вартість об’єктів нерухомості, технологічного обладнання та колісних транспортних засобів.

Розглянувши даний висновок, колегія суддів зазначає, що висновок не може бути прийнятий судом, як належний доказ вартості активів боржника, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства.

Стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Згідно пункту 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити:

-          опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати;

-          дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства;

-           мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;

-           перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;

-           перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

-           виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

-           опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки;

-           висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;

-           виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна;

-           письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість;

-           висновок про вартість майна;

-           додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Крім того, п. 4 договору № 017 на проведення незалежної оцінки передбачено, що оцінювач зобов’язаний передати замовнику акт прийому-передачі робіт, який у матеріалах справи відсутній.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов’язати боржника надати суду звіт про оцінку його майна у встановленій законом формі та доданими до нього документами разом з актом прийому-передачі виконаних робіт за договором № 017 від 15.03.2010 року на проведення незалежної оцінки.

23.04.2010 року боржник подав до суду клопотання № 25/77 від 23.04.2010 року, до якого додав відомості щодо дебіторської заборгованості товариства. Згідно даних відомостей, станом на 23.04.2010 року дебіторська заборгованість ВАТ «SELMI» становить 1681 тис. грн.

Однак, в судовому засіданні представник боржника зазначив, що на даний час дебіторська заборгованість товариства практично відсутня.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зобов’язати боржника уточнити відомості щодо дебіторської заборгованості та подати відповідні уточнення до суду.

11 березня 2010 року боржник подав до суду клопотання № 25/46 від 09.03.2010 року, відповідно до якого просив суд ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядника майна, з метою збереження майнових активів товариства та подальшого відновлення платоспроможності боржника, враховуючи те, що ВАТ «SELMI» має стратегічне значення не лише для області, а й для країни, оскільки здійснює виготовлення продукції, яка використовується не лише в Україні, а й у всьому світі, аналогів даної продукції в Україні не виготовляється. Відповідно до клопотання № 25/472 від 28.12.2010 року боржник просив призначити арбітражним керуючим арбітражного керуючого Лісніченко Єлизавету Сергіївну.

Сектор з питань банкрутства у Сумській області листом від 04.02.2010 року запропонував суду призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія В’ячеславовича.

Державний департамент з питань банкрутства листом від 02.03.2010 року за № 216-30-20/793, на звернення боржника, запропонував призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лісніченко Єлизавету Сергіївну, оскільки на дії даного арбітражного керуючого не надходило скарг, відсутні випадки порушення нею ліцензійних умов.

Зазначені арбітражні керуючи надали до суду свої заяви про згоду на участь у справі в якості арбітражного керуючого, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, до суду із заявами про призначення їх розпорядниками майна боржника звернулись арбітражні керуючи: Воловик С.В. та Нагорнєва Т.В.

Колегія судді, розглянувши клопотання ВАТ «SELMI» щодо введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна, вважає його законним та обґрунтованим і керуючись ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою збереження майнових активів боржника, ефективного його використання, забезпечення інтересів кредиторів, дійшла висновку про його задоволення та введення процедури розпорядження майном боржника.

Розглянувши пропозиції розпорядників майна по справі, суд, враховуючи те, що кандидатура арбітражного керуючого Лісніченко Єлизавети Сергіївни запропонована Державним департаментом з питань банкрутства, а також те, що арбітражний керуючий Лісніченко Єлизавета Сергіївна не має за час здійснення діяльності арбітражного керуючого порушень ліцензійних умов, дії даного арбітражного керуючого жодного разу не оскаржувались, крім ліцензії арбітражних керуючих вона має свідоцтво № 039-Н від 07 червня 1999 року навчально-аналітичного центру антикризового управління, відповідно до якого вона пройшла навчання по спеціальності фахівець з питань банкрутства і успішно склала державний екзамен, має досвід роботи арбітражного керуючого майже 10 років, має досвід управління стратегічними підприємствами, великими промисловими підприємствами, підприємствами заснованими на державній власності (АКБ «Ніккомбанк», ДП «Атлантика», ДП «Севастопольське управління океанського риболовства», ДП завод «Електротяжмаш»), вважає за доцільне задовольнити клопотання боржника, прийняти пропозицію Державного департаменту з питань банкрутства та призначити розпорядником майна ВАТ «SELMI» арбітражного керуючого Лісніченко Єлизавету Сергіївну.

На підставі статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд вважає за необхідне зобов’язати розпорядника майна аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; проаналізувати становище боржника щодо ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надати господарському суду відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом з метою збереження активів боржника та ефективного його використання.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів щодо неплатоспроможності боржника, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання по даній справі.

Керуючись ст.ст. 1, 3-1, 11, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд

УХВАЛИВ:

1.          Відкласти підготовче засідання у справі № 6/1-10, призначивши його на 03 червня 2010 року о 10 год. 00 хв.

2.          Зобов’язати боржника надати суду звіт про оцінку його майна у встановленій законом формі та доданими до нього документами разом з актом прийому-передачі виконаних робіт за договором № 017 від 15.03.2010 року на проведення незалежної оцінки.

3.          Зобов’язати боржника уточнити відомості щодо дебіторської заборгованості та подати відповідні уточнення до суду.

4.          Зобов’язати боржника подати відомості щодо кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, із зазначення суми основної заборгованості та штрафних санкцій, належні докази на підтвердження кредиторської заборгованості.

5.          Зобов’язати боржника надати належні докази передачі майна боржника у заставу (копії договорів, засвідчені належним чином)

6.          Задовольнити клопотання боржника про введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна.

7.          Ввести процедуру розпорядження майном боржника.

8.          Відмовити у задоволенні заяв арбітражних керуючих: Нагорнєвої Т.В., Воловика С.В., Солдаткіна С.В. щодо призначення їх розпорядниками майна у справі про банкрутство ВАТ «SELMI».

9.          Призначити розпорядником майна боржника – ВАТ «SELMI» арбітражного керуючого Лісніченко Єлизавету Сергіївну (03186, м. Київ, вул. Антонова, 2/32, кор.. 7, кв. 27).

10.          Зобов’язати розпорядника майна виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі: аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; проаналізувати становище боржника щодо ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надати господарському суду відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом з метою збереження активів боржника та ефективного його використання.

11.          Попередити розпорядника майна, що відповідно до ч.1 статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

12.          Попередити сторін, що відповідно до п.5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

13.           Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ           (підпис) М.Б. Рижков

СУДДІ                                         (підпис)           Н.О. Спиридонова

                                                             (підпис)           П.І. Левченко