Вирок № 9353876, 10.03.2010, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 1-26/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області

під головуванням: судді Труша В.О.,

за участю секретаря Ковальчук О.І.,

прокурора Комзюк Н.Н.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу № 1-8/10 про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_3 Волинської області та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, з професійно-технічною освітою, працюючої офіціантом кафе-бару «Скіф» в м.Луцьк, по вул.Данила Галицького, 14, неодруженої, несудимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 23 листопада 2009 року близько 11-ї год., перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_1, що розташований в АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу, таємно викрала з шафи спальної кімнати гроші в сумі 300 євро, а саме три купюри номіналом по 100 євро, які належали господарю, спричинивши матеріальні збитки останньому на суму 3551, 15 грн.

Вона ж 17 грудня 2009 року близько 11 год., перебуваючи у цьому ж будинку, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрала з шафи спальної кімнати гроші в сумі 800 доларів США, а саме вісім купюр номіналом по 100 доларів, що належали власнику будинку ОСОБА_1, спричинивши матеріальні збитки останньому на суму 6376, 16 грн.

22 грудня 2009 року ОСОБА_2 добровільно повернула ОСОБА_1 300 євро.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_2, з урахуванням повернутих грошей, спричинила ОСОБА_1 збитки на суму 6376,16 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненому визнала повністю, показала, що в лютому 2009 року вона познайомилася з ОСОБА_3, з яким невдовзі почала зустрічатися, а згодом співмешкати у будинку його батька ОСОБА_1, що розташований в АДРЕСА_2. Дізнавшись, що в господаря будинку є гроші, 23.11.2009 року близько 11 години вона, скориставшись тим, що нікого вдома немає, обшукала шафу в його спальній кімнаті, де у фотоальбомі виявила долари США та євро, з яких взяла 300 євро. 17.12.2009 року приблизно об 11 год. вона повторно, скориставшись тим, що нікого в будинку немає, викрала з шафи 800 доларів США, а саме вісім купюр номіналом по 100 доларів США. Замість них поклала 8 сувенірних 100 доларових купюр. Через декілька днів викрадені долари обміняла у відділенні «ПриватБанку» на 6400 грн. За частину цих грошей у відділенні «Райффайзен Банк Аваль» придбала 300 євро, 1600 грн. витратила на монітор до компютера, 300 грн. дала завдатку за системний блок в магазині «Техноплюс», а решту витратила на ліки, ялинку з полімерного матеріалу та інші побутові речі. Прийшовши додому близько 13 год., вона повернула ОСОБА_1 300 євро. Тоді ж потерпілий виявив заміну доларів на сувенірні і запропонував їй зізнатися у крадіжці грошей, але вона на його пропозицію не погодилась, тому ОСОБА_1 звернувся із заявою в Любешівський РВ УМВС.

Аналогічні показання про обставини скоєного злочину ОСОБА_2 дала також на досудовому слідстві під час допиту в якості підозрюваної (а.с.51-52) та обвинуваченої (а.с.56-57).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 30.01.2010 року ОСОБА_2 розповіла та показала, яким чином вчинила крадіжки грошей у будинку ОСОБА_1 в листопаді та грудні 2009 року (а.с. 39-40).

Крім визнання своєї винуватості самою підсудною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину доводиться також показаннями потерпілого ОСОБА_1 та доказами, зібраними по справі на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, які є допустимими, об”єктивними і не оспорюються в суді, які одержані законним шляхом без порушення прав людини і громадянина у відповідності до ст. 62 Конституції України та Кримінально-процесуального кодексу України.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що проживає у власному житловому будинку в АДРЕСА_2. Ствердив, що в листопаді 2009 року він виявив відсутність 300 євро, які зберігались у шафі його спальної кімнати в фотоальбомі. 22 грудня 2009 року близько 12 години там же він виявив, що викрадено 800 доларів США( 8 купюр номіналом по 100 доларів), а замість них підкладено 8 сувенірних 100 доларових купюр. У звязку з цим він звернувся із заявою в Любешівський РВ УМВС України. Працівниками міліції було зясовано, що крадіжку грошей вчинила ОСОБА_2, яка в той період тимчасово проживала у їх сімї. ОСОБА_2 300 євро повернула добровільно.

Із заяв ОСОБА_1 в Любешівський РВ УМВС слідує, що він просить розслідувати справу по факту крадіжки грошей з його житлового будинку в сумі 300 євро, які зникли в кінці листопада 2009 року (а.с.7) та 800 доларів США, відсутність яких він виявив 22.12.2009 року (а.с.6).

Згідно рапорту начальника СКР Любешівського РВ УМВС України Петрика О.В. слідує, що в ході проведення оперативних заходів встановлено, що крадіжку грошей у гр. ОСОБА_1 скоїла ОСОБА_2, жителька АДРЕСА_3 (а.с.8).

Довідкою Управління національного банку України у Волинській області стверджується наступний офіційний курс гривні до іноземних валют: 23.11.2009 року 100 євро становило 1183,7185 грн. та 17.12.2009 року 100 доларів США 797,0200 грн. (а.с.38).

З протоколу огляду восьми сувенірних купюр номіналом по 100 доларів США, добровільно виданих потерпілим ОСОБА_1, слідує що на одній стороні у них є надпис російською «На сувенир», на звороті всі купюри мають надпис російською «Не является платежным средством». (а.с.44).

Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно аналізуючи зібрані по справі та дослідженні в ході судового розгляду докази, приходить до висновку про доведеність винуватості підсудної в умисному таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, а тому дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

Обставинами, які помякшують покарання підсудної є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудної у справі відсутні.

При призначенні покарання підсудній суд враховує також характер і ступінь тяжкості скоєного нею злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про її особу, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, враховує думку потерпілого ОСОБА_1, який не наполягає на суворому покаранні, а тому приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і обирає покарання в межах санкції статті, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Потерпілий ОСОБА_1 заявив по справі цивільний позов до підсудної ОСОБА_2. про відшкодування 6376,16 грн. матеріальної та 3000 грн. моральної шкоди, завданої злочином внаслідок крадіжки грошей.

Позов підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав.

З аналізу норми ст. 1166 ЦК України слідує, що шкода, заподіяна особі або майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що заподіяла шкоду.

Також в ст. 1167 ЦК України зазначається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні позов про відшкодування майнової шкоди визнала повністю. Заподіяна ОСОБА_2 шкода ОСОБА_1 в сумі 6376,16 грн. внаслідок крадіжки грошей доводиться також матеріалами справи, а тому позов потерпілого в цій частині підлягає до задоволення повністю.

В суді також доведено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка полягає у створенні йому певних фінансових незручностей, які спричинили негативні емоції та переживання, що певним чином обмежило реалізацію його життєвих намірів, тому він має право на її відшкодування.

ОСОБА_2 вимогу про відшкодування немайнової шкоди визнала, однак вважає її надто великою.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину перенесених потерпілим страждань, ступінь вини підсудної, вимоги розумності і справедливості, а тому приходить до висновку, що її слід задовольнити частково від заявленої потерпілим суми, а саме в розмірі 1000 грн.

Судові витрати по справі становлять 150 грн. 24 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи, які слід стягнути на користь НДКЦ при УМВС України у Волинській області з підсудної ОСОБА_2.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України .

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов»язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6376 (шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 16 коп. майнової та 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області на р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908 150 грн. (сто п»ятдесят) гривень 24 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи.

Речові докази по справі: вісім сувенірних купюр номіналом по 100 доларів США та ялинку з полімерного матеріалу повернути власнику ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: /підпис/ Труш В.О.

Оригіналу відповідає:

СУДДЯ ЛЮБЕШІВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ В.О. ТРУШ