Рішення № 93536872, 08.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5628/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гринько М.О.,

представника позивача - Шведенка П.Ю.,

представника відповідача - Оніпченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "В.В.С." до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2020 року Фермерське господарство "В.В.С." (надалі - позивач; ФГ "В.В.С.") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.09.2020 №0001173203 про застосування штрафу у розмірі 500000 грн. за порушення вимог частини 1 статті 15 та абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фактична перевірка проведена з порушенням вимог законодавства України, а висновки акту від 27.08.2020 №133/16-31-32-01/40492995, оформленого за її результатами, є помилковими, оскільки за твердженням позивача фактична перевірка не проводилась, акт перевірки містить дефекти в частині не зазначення відомостей про дату закінчення перевірки, перевірка проведена у порушення вимог закону, яким встановлено мораторій на проведення таких перевірок, з квітня 2020 року позивач не здійснює зберігання пального та 06.08.2020 подав пакет документів для отримання ліцензії на зберігання пального.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5628/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:00 11 листопада 2020 року, витребувано докази від відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області.

02 листопада 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 31-39/, у якому представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем вручено керівнику позивача наказ та направлення на перевірку, перевірка проведена у строк, встановлений законом, та у відповідності до вимог чинного законодавства. Під час перевірки встановлено факт придбання позивачем пального та використання заправного комплексу, а керівником позивача надано пояснення про те, що пальне зберігалось у ємності для пального за адресою: Полтавська область, Шишицький район, с. Гоголеве та станом на 01.08.2020 залишки пального ФГ "В.В.С." становили 1 тонну, у зв`язку з чим відповідач вважає, що позивачем вчинено порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", за яке до ФГ "В.В.С." оскаржуваним податковим-повідомленням - рішенням застосовано штраф на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 17 цього Закону.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:30 01 грудня 2020 року.

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року витребувано додаткові докази від відповідача та на підставі ч. 2 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 12:00 08 грудня 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ФГ "В.В.С." (ідентифікаційний код 40492995) зареєстроване як юридична особа 19.05.2016 та перебуває на обліку як платник податку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 66-68/.

18.08.2020 начальником Головного управління ДПС у Полтавській області О. Лавровим прийнято наказ №1147 "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 20.08.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФГ "В.В.С." (код 40492995) за місцем фактичного провадження діяльності, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Гоголево, вул. Гоголя, буд. 1-А, за період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України /а.с. 40/.

Перед початком проведення перевірки керівнику ФГ "В.В.С." Скочко В. вручено копію наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №1147 від 18.08.2020 та направлення на перевірку від 18.08.2020 №1213, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом керівника ФГ "В.В.С." Скочка В. у направленні, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с. 41/.

У термін з 20.08.2020 по 28.08.2020 ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ФГ "В.В.С.", за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, що був зареєстрований 28.08.2020 за №133/16-31-32-01/40492995 /а.с. 42-44, 61-62/.

В акті перевірки від 28.08.2020 за №133/16-31-32-01/40492995 зафіксовано порушення частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме, зберігання пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії /а.с. 44/.

Примірник акту фактичної перевірки надіслано відповідачем на адресу позивача та отримано ФГ "В.В.С.", копію цього акту позивачем додано до позовної заяви /а.с. 13-15/.

12.09.2020 на підставі акту перевірки від 28.08.2020 за №133/16-31-32-01/40492995 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001173203, яким до ФГ "В.В.С." застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції " у розмірі 500000 грн. /а.с. 11/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 21.09.2020 №0001173203, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області від 21.09.2020 №0001173203, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Аналізуючи наведені норми закону суд дійшов висновку, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, а посадові особи контролюючого органу уповноважені розпочати проведення фактичної перевірки за умови пред`явлення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, до початку проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено факти здійснення реалізації дизельного пального на адресу ФГ "В.В.С." за відсутності у вказаного суб`єкта господарювання ліцензії на право зберігання пального /а.с. 58, 63,64/, у зв`язку з чим 18.08.2020 начальником Головного управління ДПС у Полтавській області О. Лавровим на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій прийнято наказ №1147 "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 20.08.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФГ "В.В.С." (код 40492995) за місцем фактичного провадження діяльності, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Гоголево, вул. Гоголя, буд. 1-А, за період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України /а.с. 40/.

Перед початком проведення фактичної перевірки керівнику ФГ "В.В.С." Скочко В. вручено копію наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №1147 від 18.08.2020 та направлення на перевірку від 18.08.2020 №1213, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом керівника ФГ "В.В.С." Скочка В. у направленні, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с. 41/.

Згідно з приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивачем допущено посадову особу контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, у ході якої надано документи та письмові пояснення /а.с. 47-67/.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту не проведення відповідачем фактичної перевірки, а виконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо організації податкового контролю, зокрема, шляхом проведення фактичної перевірки не є порушенням прав платника, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, фінансової звітності, бухгалтерського обліку, у відповідності до норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім, зокрема, фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Таким чином, з 02.04.2020 мораторій не поширювався на проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому суд відхиляє доводи позивача про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з посиланням на порушення відповідачем вимог п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Матеріалами справи підтверджено, що у термін з 20.08.2020 по 28.08.2020 ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ФГ "В.В.С.", за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, що був зареєстрований 28.08.2020 за №133/16-31-32-01/40492995 /а.с. 42-44, 61-62/.

Завідувачем сектору контролю за виробництвом та обігом пального Ю. Артюхом складено доповідну записку /а.с. 59/ про те, що працівниками управління контролю за підакцизними товарами здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства та встановлено неможливість вручення акту перевірки по причині відсутності посадових осіб, у зв`язку з чим складено акт про неможливість вручення платнику податків акту фактичної перевірки, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с. 60/.

Примірник акту фактичної перевірки надіслано відповідачем на адресу позивача, отримано ФГ "В.В.С." та копію цього акту позивачем додано до позовної заяви /а.с. 13-15/.

В акті перевірки від 28.08.2020 за №133/16-31-32-01/40492995 зафіксовано порушення ФГ "В.В.С." частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме, зберігання пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії /а.с. 44/.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) в редакції Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

За приписами п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з приписами ст. 15 Закону № 481/95-ВР імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст.16 Закону України Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 Закону України №481/95-ВР).

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень (ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР).

Частиною 22 статті 18 Закону України №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Таким чином, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального після 31 березня 2020 року без наявності ліцензії, а отже, суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати зберігання пального після 31 березня 2020 року повинен був отримати в уповноваженого органу виконавчої влади відповідну ліцензію на кожне місце зберігання пального. За відсутності ліцензії, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену ст. 17 Закону України №481/95-ВР, зокрема, у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював придбання палива дизельного ДП-Л-Євро5-Во у ТОВ "Мозир Україна" за видатковими накладними: №4265 від 22.07.2020 кількістю 5046 л /а.с. 50/, №2783 від 15.05.2020 кількістю 7000 л /а.с. 53/, №1895 від 14.04.2020 кількістю 6930 л /а.с. 54/. Зазначене у видаткових накладних паливо дизельне було поставлене позивачу та розвантажене за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Гоголеве, вул. Лева Вайнгорта, 7, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) /а.с. 51, 52, 55/.

Під час проведення перевірки головою ФГ "В.В.С." Скочко В.В. надано контролюючому органу письмові пояснення від 20.08.2020 №59, у яких самостійно зазначено про те, що фермерське господарство придбало диз. паливо у 2 кварталі 2020 року та липні 2020 року, яке використовувалося для власних потреб. Пальне зберігалося в ємності для пального за адресою в с. Гоголеве, Шишацький район, Полтавська область (біля магазину Агросервіс). Залишок пального на 01.08.2020 - 1 т /а.с. 49/.

На підтвердження наявності у позивача ємності для зберігання пального до перевірки позивачем надано копії видаткової накладної №778 від 06.11.2018 /а.с. 58/, акту здачі-приймання робіт №332 від 06.11.2018 /а.с. 59/ та паспорту резервуара тип РГС-10 №1 склад ПММ ФГ "В.В.С." Полтавська область, с. Гоголеве /а.с. 60-67/.

Таким чином, станом на 01 серпня 2020 року позивач здійснював зберігання пального у кількості 1 тони у резервуарі, призначеному для зберігання пального, про що головою ФГ "В.В.С." Скочко В.В. самостійно надано письмові пояснення контролюючому органу.

Проте, станом на 01 серпня 2020 року позивач не отримав ліцензію на право зберігання пального, натомість, подав відповідну заяву щодо отримання такої ліцензії лише 20.08.2020 за вх. №36749/10/16-31 /а.с. 68/.

У ході розгляду справи позивачем не спростовано власних письмових пояснень від 20.08.2020 №59, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, якими б спростовувався факт зберігання станом на 01 серпня 2020 року пального кількістю 1 тонна.

Таким чином, станом на 01 серпня 2020 року суб`єкт господарювання ФГ "В.В.С." зберігав пальне без наявності відповідної ліцензії, відтак, він має нести відповідальність, передбачену статтею 17 Закону №481/95-ВР.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.09.2020 №0001173203 прийняте ГУ ДПС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано.

Судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Отже, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "В.В.С." (ідентифікаційний код 40492995, вул. Гоголя, 1А, с. Гоголево, Шишацький район, Полтавська область, 38040) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 14 грудня 2020 року.

Суддя С.С. Сич