Рішення № 9353456, 29.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.10 р.                     Справа № 1/309                               

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”

м. Дніпропетровськ в особі Краматорської філії

до відповідачів: 1. Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея”

м. Донецьк

           2. Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія”

м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 265 813 грн. 17 коп.

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідачів: 1. не з’явився

2. Синельников Р.О. представник

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 22.04.2010р.

          оголошено перерву для виготов-

лення та оголошення процесуаль-

           ного документа

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк”

м. Дніпропетровськ в особі Краматорської філії звернулось з позовом до Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея”, Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 242 561 грн. 67 коп., пені у сумі 23 251 грн. 50 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір про проведення факторингу № 07-1062 від 28.11.2007р., договір постачання № 980 від 09.01.2007р. та додаткову угоду від 26.11.2007р. до нього, договір поруки від 28.11.2007р., повідомлення про погашення боргу №№ 6128 від 26.12.2008р., 5499/1 від 21.11.2008р., розрахунок позову.

Разом з позовною заявою позивач заявив клопотання про прийняття заходів щодо забезпечення позову, яке залишено без задоволення, оскільки в його обґрунтування не надані будь-які докази.

В судове засідання 05.01.2010р. позивач не з’явився, надіслав телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи. Клопотання судом задоволено.

Відповідач Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.

Відповідач Приватне підприємство “Донецьк-Торг-Бакалея” в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав. Поштовий конверт з ухвалою повернувся на адресу суду з позначкою “за адресою не значиться”, тому суд зобов’язав позивача надати довідки державної статистики про державну реєстрацію відповідачів.

В наступне судове засідання сторони не з’явилися, але відповідач Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.

В судовому засіданні 08.02.2010р. сторони заявили клопотання в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи з продовженням строку вирішення спору на два місяця. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.

В судове засідання 03.03.2010р. відповідачі не з’явилися. Відповідач Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” надіслав пояснення, в яких зазначив, що відповідно до пункту 6 договору поруки від 28.12.2007р. поручитель зобов’язаний виконати зобов’язання впродовж п’яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 договору. Проте, вимога від позивача не надходила. Розгляд справи був відкладений для надання додаткових доказів.

10.03.2010р. надійшов зустрічний позов Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія” про визнання недійсним договору поруки від 28.11.2007р., укладеного в забезпечення виконання зобов’язань за договором про проведення факторингу № 07-1062. Ухвалою від 12.03.2010р. вказаний зустрічний позов був прийнятий та призначений до розгляду.

В судове засідання 22.03.2010р. сторони не з’явилися, тому розгляд справи був відкладений. В наступному судовому засіданні відповідач Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” надав додаткові пояснення з посиланням на пункт 1 договору поруки, в якому визначено, що предметом договору є надання поруки поручителем (відповідачем 2) перед кредитором (позивачем) за виконання Приватним підприємством “Донецьк-Торг-Бакалея” (відповідачем 1) своїх обов’язків за договором № 980 від 09.01.2007р. Проте, вказане підприємство взагалі не брало участі в будь-яких узгодженнях з приводу забезпечення порукою його зобов’язань за вказаним договором. Цей договір не містив зазначення, що зобов’язання за ним забезпечуються порукою. Приватне підприємство “Донецьк-Торг-Бакалея” участі в укладенні договору поруки не брало. Крім того, у вказаному договорі не узгоджений строк поруки. Частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачає, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Позивач пропустив строк пред’явлення вимоги до поручителя, заявивши вимогу за припиненою порукою.

Позивач надав заперечення на зустрічну позовну заяву та довідку про державну реєстрацію відповідача Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея”, з якої вбачається, що він не знаходиться за вказаною у позовній заяві адресою. За новою адресою підприємство не реєструвалось, зміни до державної реєстрації не внесені, тому спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 28.11.2007р. між позивачем (фактором) та відповідачем 2 (клієнтом) був укладений договір № 07-1062 про проведення факторингу, згідно з яким позивач (фактор) при наявності вільних грошових коштів зобов’язався передати у розпорядження відповідачу 2 (клієнту) за плату грошові кошти, а клієнт (відповідач 2) зобов’язався поступитися позивачу (фактору) правом грошової вимоги, яке виникне у майбутньому до боржника: Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея” (відповідача 1) за зобов’язаннями по поставкам товару, які витікають із укладеного між відповідачем 2 (клієнтом) та відповідачем 1 (боржником) додатковим договором до договору поставки № 980 від 09.01.2007р. і вказаними у реєстрах поставок товарів. Додатковою угодою від 26.11.2007р. до договору поставки № 980 від 09.01.2007. сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 28.11.2008р.

За приписами статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до божника з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.

Пунктом 1.3 договору № 07-1062 про проведення факторингу передбачено, що фактор (позивач) надає за плату клієнту (відповідачу 2) грошові кошти у розмірі сум рахунків-фактур за здійсненими поставками, вказаними у реєстрі, у строк та на рахунок згідно з п. 2.2, але не більше ліміту равного 250 000 грн. 00 коп. Вищевказаним пунктом договору визначено, що фактор (банк) надає в розпорядження клієнта (відповідача 2) грошові кошти в сумі, яка підлягає оплаті боржником (відповідачем 1) за здійснення поставки, але не більше ліміту, вказаного в п. 1.3 на рахунок клієнта (відповідача2) у строк до 3 трьох календарних днів від дати передачі фактору (позивачу) документів, вказаних у пункті 2.3.1 за актом прийому-передачі. Вказаним пунктом встановлено, що клієнт (відповідач 2) зобов’язується передати фактору (відповідачу 2) за актами прийому-передачі документи, які посвідчують права вимоги клієнта (відповідача 2) до боржника (відповідача 1): оригінал договору поставки, оригінал рахунку-фактури; копію податкової накладної, копії документів, які підтверджують відвантаження товару, інші документи по вимозі фактору (позивача), які підтверджують відвантаження товару клієнта (відповідача 2) на адресу боржника (відповідача 1) та отримання товару боржником (відповідачем 1) на умовах договору поставки. Вказані у даному пункті документи передаються фактору (позивачу) у строк не пізніше трьох календарних днів від дати підписання документу.

Відповідно до пункту 2.3.4 клієнт (відповідач 2) зобов’язаний сплатити фактору (позивачу) винагороду у розмірі, передбаченому пунктом 3.1 на рахунок, вказаний в п. 2.4.4 та не пізніше строку, вказаного в пункті 3.2.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за надання фактором (позивачем) у розпорядження клієнта (відповідача 2) грошових коштів відповідно п. 2.4.3 фактор (позивач) нараховує винагороду згідно з пунктом 2.3.4 в розмірі 3,25 % від кожної суми грошових коштів, перерахованих фактором (позивачем) на поточний рахунок клієнта (відповідача 2) в порядку, встановленому пунктом 3.2, в якому зазначено, що сплата винагороди згідно з пунктом 3.1 здійснюється клієнтом (відповідачем 2) щомісячно не пізніше 28 числа та у сумі, вказаної у вимозі, переданої фактором (позивачем) клієнту (відповідачу 2) або поштою, або врученою під розписку уповноваженим особам клієнта за адресою, вказаною у реквізитах договору. Сума винагороди, яка підлягає оплаті і вказана у вимозі розраховується фактором (позивачем) за період з 20-го числа попереднього місяця (включно) до 20-го числа поточного (звітного) місяця. Пунктом 3.3 договору встановлено, що за кредитне обслуговування клієнт (відповідач 2) сплачує фактору (позивачу) винагороду на рахунок, вказаний у п. 2.4.4.3 у сумі 0,1% від суми встановленого ліміту, вказаного в п. 1.3 у день укладення договору, далі щомісячно у строк до 10-го числа кожного місяця від суми ліміту на дату уплати.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

На виконання умов договору про проведення факторингу № 07-1062 від 28.11.2007р. клієнт (відповідач 2) передав, а позивач банк (фактор) прийняв за договором документи, передбачені пунктом 2.3.1 вказаного договору та передав йому грошові кошти в сумі 250 000 грн. 00 коп., за які він повинен сплачувати винагороду у розмірі 3,25% згідно розрахунку, що передбачено пунктом 3.1 договору. А грошові кошти за договором поставки сплачуються боржником на рахунок банка, оскільки реєстром № 1 до договору поставки боржник був повідомлений про укладення договору факторингу, що підтверджується його підписом.

В силу пункту 1 статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Проте, боржник (відповідач 1), не виконав свої зобов’язання за договором поставки № 980 від 09.01.2007р. належним чином, не здійснив перерахування грошових коштів у повному обсязі, заборгованість за кредитом склала 242 561 грн. 67 коп., тому позовні вимоги до нього пред’явлені правомірно і підлягають задоволенню.

В забезпечення виконання договору поставки № 980 від 09.01.2007р. банк (кредитор) та Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” (поручитель) 28.11.2007р. уклали договір поруки, згідно з яким Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” (поручитель) зобов’язався солідарно відповідати перед банком (кредитором) у повному обсязі за виконання боржником (відповідачем 1) зобов’язань за договором поставки № 980 від 09.01.2007р., укладеному між боржником (відповідачем 1) та Приватним підприємством “Краматорськ-Торг-Бакалія”, права вимоги за яким відступлені поручителем (відповідачем 2) згідно з договором № 07-1062 від 28.11.2007р. про проведення факторингу, а саме: здійснення платежів за поставками, визначеними у реєстрах по договору про проведення факторингу, відповідно до умов договору поставки на загальну суму 250 000 грн. 00 коп. на користь кредитора (позивача), у зв’язку з укладенням договору факторингу; сплати неустойки, відшкодування збитків у порядку та розмірі, визначених договором поставки.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4 договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором поставки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з пунктом 5 у випадку невиконання боржником якого-небудь із зобов’язань, передбачених п.1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов’язань. Поручитель зобов’язаний виконати заявлені вимоги продовж п’яти календарних днів з моменту отримання вимоги (пункт 6 договору).

На виконання вказаних умов договору позивач направив поручителю (відповідачу 2) вимоги №№ 5499/1 від 21.11.2008р., 6128 від 26.12.2008р. про погашення заборгованості та сплати пені.

Банк вважає, що вказані вимоги отримані поручителем, але з огляду на вказані листи вбачається, що про отримання листів є позначка з підписом особи, посадове становище та прізвище якої невідомі і не скріплені печаткою. Тому суд не має підстав вважати, що повідомлення було отримано поручителем.

Крім того, позивач, вважаючи, що заборгованість не погашена, пред’явив позов до поручителя. Однак, для звернення з позовним вимогами до поручителя позивач не врахував, що відповідно до пункту 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого

в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як встановлено матеріалами справи, договір поруки був укладений 28.11.2007р. і пунктом 6 вказаного договору сторони встановили строк виконання зобов’язання поручителем. З позовом позивач звернувся 10.12.2009р., тобто за межами встановлених строків. А відтак позовні вимоги, заявлені до відповідача 2 - Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія”, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 23 251 грн. 50 коп., то позивач нарахував її згідно п. 4.6 договору про проведення факторингу, яким передбачено, що у разі порушення клієнтом зобов’язань за п.п. 2.3.4., 2.3.5, клієнт сплачує фактору пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Вказаним пунктами передбачені зобов’язання клієнта (відповідача 2) сплачувати винагороду. Але з розрахунку нарахованої пені вбачається, що вказаний відповідач заборгованості ні за відсотками, ні за комісійною винагородою не має. Фактично позивачем пеня нарахована за несвоєчасну сплату заборгованості боржником. Така відповідальність договором про проведення факторингу сторонами не передбачена, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” звернулось з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”

м. Дніпропетровськ в особі Краматорської філії про визнання недійсним договору поруки від 28.11.2007р.

В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність домовленості про забезпечення зобов’язань сторін за договором поставки, договором про надання факторингу не передбачено надання поруки.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” м. Дніпропетровськ в особі Краматорської філії надав відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на пункт 6 договору про надання факторингу, яким передбачено укладення договору поруки банком з Приватним підприємством “Краматорськ-Торг-Бакалія” в забезпечення виконання зобов’язань Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея”. Отже на момент укладення договорів вказане підприємство не заперечувало проти додаткових зобов’язань за договором поруки. Договір поставки № 980 від 09.01.2007р. не передбачав укладення договору поруки, але це волевиявлення Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея” та Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія”. Поставка – це окреме зобов’язання, право грошової вимоги, за яким було відступлено банку за договором про проведення факторингу. Факторинг та поставка – це два окремих зобов’язання, а порука – вид забезпечення зобов’язання, яка була укладена в забезпечення виконання факторингу, що не суперечить законодавству.

Розглянувши зустрічний позов, надані докази, господарський суд встановив, що 28.11.2007р. Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” уклало договір поруки з Закритим акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” м. Дніпропетровськ в особі Краматорської філії, згідно з яким Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” (поручитель) зобов’язався солідарно відповідати перед банком (кредитором) у повному обсязі за виконання боржником (відповідачем 1) зобов’язань за договором поставки № 980 від 09.01.2007р., укладеному між боржником (відповідачем 1) та Приватним підприємством “Краматорськ-Торг-Бакалія”, права вимоги за яким відступлені поручителем (відповідачем 2) згідно з договором № 07-1062 від 28.11.2007р. про проведення факторингу, а саме: здійснення платежів за поставками, визначеними у реєстрах по договору про проведення факторингу, відповідно до умов договору поставки на загальну суму 250 000 грн. 00 коп. на користь кредитора (позивача), у зв’язку з укладенням договору факторингу; сплати неустойки, відшкодування збитків у порядку та розмірі, визначених договором поставки.

Відповідач - Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалія” вважає вказаний договір недійсним. Проте, в силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Тобто, відповідно до вказаної статті порука – це договір, за яким до зобов’язання основного боржника додатково приєднується зобов’язання іншої особи, що за нього поручається.

З оспорюваного договору вбачається, що предметом договору поруки є надання поруки Приватним підприємством “Краматорськ-Торг-Бакалія” перед банком за виконання зобов’язань Приватним підприємством “Донецьк-Торг-Бакалея” своїх обов’язків за договором поставки № 980 від 09.01.2007р. Вказаний предмет відповідає діючому законодавству і в тому числі статті 548 Цивільного кодексу України.

Крім того, статті 546 вказаного кодексу передбачає, що виконання зобов’язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. У розглядаємому договорі передбачені всі умови поруки за виконання зобов’язань за договором поставки з врахуванням договору про проведення факторингу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав для виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, за своєю правовою природою який є правочином.

Згідно зі статтею 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими пов’язується визнання договору недійсним. Позивач не довів позовні вимоги за зустрічним позовом і він не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 60, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” м. Дніпропетровськ в особі Краматорської філії задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Донецьк-Торг-Бакалея”(83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 70, ЄДРПОУ 32001927, р/р 26007301001364 в ВАТ ВТБ банк м. Донецьк, МФО 335571, р/р 26000038001100 в АКІБ “УкрСіббанк”

м. Харків, МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299, в особі Краматорської філії (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринина, 16) заборгованість у сумі 242 561 грн. 67 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 2 425 грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 215 грн. 36 коп.

В іншій частині відмовити.

У відношенні відповідача 2 - Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія” в задоволенні позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія” відмовити.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя