Рішення № 9353037, 28.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 квітня 2010 р.           Справа 9/190-09

за позовом: Об'єднаної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", код ЄДРПОУ 34001908 (вул. Артема,60 м.Київ, 04050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар", код ЄДРПОУ 32697290 (вул. Заводська, 15, м.Бар, Вінницька обл. 23000)

про стягнення 4000000 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача:Якименко Ю.В. - представник за довіреністю;

відповідача:, не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Агропродукт - Бар" товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" на користь Об'єднаної профспілкової організацієї відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" 4000000грн.

10.09.2009 господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/190-09 та призначено її до розгляду на 06.10.2009 року.

Напередодні судового засідання 02.10.2009 від відповідача надійшла телеграма (вх. № 148) про перенесення розгляду справи в зв'язку з хворобою уповноваженого представника, враховуючи викладене, ухвалою суду від 06.10.09р. розгляд справи відкладено на 03.11.09р.

У зв"язку з неявкою необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи ухвалою суду від 03.11.09р. відкладено на 17.12.09р.

17.12.09р. представник відповідача подав клопотання про перенесення судового засідання на більш тривалий термін, з метою надання витребуваних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Представник позивача не заперечував проти ймовірності відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою суду від 17.12.09р. справу призначено до розгляду на 17.02.10р.

Однак, враховуючи ту обставину, що суддя Балтак О.О., в провадженні якого знаходиться справа № 9/190-09, з 16.02.10р. по 12.03.10р. перебував у щорічній додатковій відпустці, ухвалою суду від 08.02.2010 року розгляд справи призначено на 24.03.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.10р. подав заяву (вх. 3312 від 24.03.10р.) про перенесення судового засідання, у зв"язку заявленим клопотання відповідача про подання додаткових доказів та відсутністю представника відповідача.

Представник позивача подав витяг з ЄДРПОУ Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, з якого вбачається, що Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат"- "Агропродукт - Бар" відповідно до реєстраційних дій 22.06.2009р. було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар".

Ухвалою суду від 24.03.10р. розгляд справи призначено на 28.04.10р.

В судовому засіданні 28.04.10р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 28.04.2010 року не з"явився, витребуваних ухвалами суду від 06.10.09р., 03.11.09, 17.12.09р., 08.02.10р. та 24.03.2010 року доказів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, оскільки ухвалу від 24.03.2010 року було надіслано рекомендованим листом, за тією ж адресою, що і ухвалу про порушення провадження у справі від 10.09.2009 року - вул. Заводська, 15, м.Бар, Барський район, Вінницька обл. 23000, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 398270 від 17.09.09р.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 24.03.2010 року про відкладення розгляду справи, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26 грудня 2008 року між Об"єднаною профспілковою організацією ВАТ "Укртранснафта" та Дочірнім підприємством "Агропродукт-Бар" товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" був укладений договір доручення, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов"язання за винагороду від імені та за рахунок позивача без переходу права власності виконати такі юридичні дії, зокрема укласти договір на:

- оформлення та подачу документів на отримання земельної ділянки у розмірі 8-10га під ведення садівництва, городництва, будівництва садових або дачних будинків та створення інфраструктури;

- отримання державного акта на земельну ділянку у розмірі 8-10 га від ведення садівництва, городництва, будівництва садових або дачних будинків та створення інфраструктури;

- виготовлення проектно-кошторисної документації на дачні будиночки;

- отримання дозвільних документів на будівництво та створення інфраструктури.

В розділі 3 договору сторони передбачили строки виконання кожного етапу доручення, зокрема в п. 3.1.1 договору зазначено, що оформлення та подання документів на отримання земельної ділянки у розмірі 8-10га під ведення садівництва, городництва, будівництва садових або дачних ділянок та створення інфраструктури впродовж 6-х місяців з моменту укладання договору.

Відповідно до п. 4.2.2. договору довіритель зобов"язаний перерахувати суму передоплати у розмірі 30% від суми договору визначеної в п. 1.2. договору, впродовж 3-х днів з моменту надання повіреним рахунку-фактури.

26.12.2008р. позивач отримав рахунок-фактуру № АП-00000038 від 26.12.2008р. від відповідача на сплату авансового платежу згідно договору.

На виконання п. 4.2.2. договору позивач перерахував грошові кошти у розмірі 4000000грн. на розрахунковий рахунок відповідача, що стверджується платіжним дорученням № 17 від 26.12.2008р.(а.с. 8).

Оскільки відповідач свої обов"язки, передбачені п. 3.1.1. станом на 14.07.09р. не виконав, позивач направив відповідачу лист № 64-00/62 від 14.07.09р. про повернення грошових коштів, перерахованих як аванс по договору, у зв"язку з тим, що питання про пошуки земельної ділянки втратило актуальність.

У відповідь на адресу позивача надійшов лист, в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Бар" позбавлено можливості повернути авансовий платіж, у зв"язку з кризовою ситуацією, що негативно вплинула на фінансовий стан останнього.(а.с. 14, 38).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № б/н від 26.12.2008 року є договором доручення.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1009 ЦК України якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач листом № 64-00/62 від 14.07.09р. повідомив відповідача про відмову від договору. Станом на час повідомлення повіреного про припинення договору доручення відповідач взяті на себе зобов"язання згідно розділу 3 договору доручення від 26.12.2008р. не виконав.

В п. 3.2.2 договору зазначено, що у разі невиконання або у разі припинення цього договору повірений зобов"язаний негайно (впродовж 3 днів) повернути довірителеві сплачену передоплату, видану повіреному довіреність, строк дійсності якої не закінчився, і надати звіт у письмовій формі про виконання доручення разом із виправдними документами.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 06.10.09р., 03.11.09, 17.12.09р., 08.02.10р. та 24.03.2010р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення передоплати за укладеним договором доручення, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

          Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар", код ЄДРПОУ 32697290, вул. Заводська, 15, м.Бар, Барський район, Вінницька обл. 23000 (р/р 26006206024001 в Вінницькій дирекції "Індекс-банк" м. Вінниця, МФО 302537) на користь Об'єднаної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", код ЄДРПОУ 34001908, юр. адреса: вул. Артема,60 м.Київ, 04050, факт. адреса: вул. Кутузова, 18/7, м. Київ, 01133 (р/р 26008030000885 в Київській філії АКБ "Індустріалбанк", МФО 320962) 4000000 (чотири мільйони) грн. 00 коп. - передоплати, 25500 (двадцять п"ять тисяч п"ятсот) грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 квітня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Кутузова, 18/7, м. Київ, 01133)

3 - відповідачу (вул. Заводська, 15, м.Бар, Вінницька обл. 23000)