Рішення № 9352808, 19.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2009Справа №2-1/2265-2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримресоптторг», (95019, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 12-й км),

до відповідача фізичної особи-підприємця Мазур Олександра Олександровича, (97246, АР Крим, Советський р-н, с. Пруди, вул. Мира, 7),

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 55769,83 грн,

Суддя Л.О. Ковтун

представники:

від позивача – Романова В.Д. – представник, дов. від 02.09.2009р.,

від відповідача – Мокрухова С.А. - представник, дов. від 15.06.2009р., Мазур С.О. – представник, дов. від 15.06.2009р.,

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримресоптторг» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до підприємця Мазур Олександра Олександровича про визнання договору оренди №1, укладеного 21.02.2008р. між сторонами у справі припиненим з 01.01.2009р., зобов'язання передати приміщення площею 368 кв.м, яке розташовано за адресою: м. Сімферополь, 12-й км Московського шосе ВАТ «Кримресоптторг» згідно з актом прийому-передачі, стягнення 12 000 грн. неустойки, 24508,63 грн. заборгованості за користування електроенергією та 19261,20 грн. вартості ремонту пошкоджених приміщень

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без правових підстав після припинення договору оренди продовжує займати спірне приміщення.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що підприємцем звільнені спірні приміщення у січні 2009 року, що, в свою чергу, виключає стягнення неустойки в розмірі 12000грн. Також, відповідач звертає увагу на відсутність заборгованості за електроенергію.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінив надані докази, суд

встановив:

21.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Кримресоптторг» (орендодавець) та підприємцем Мазур О.О. (орендар) укладений договір оренди №1, (аркуш справи 8, далі - договір).

Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування підсобні складські приміщення площею 368 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, Московське шосе, 12 км.

У пункті 7.1 договору сторони обумовили строк його дії до 31.12.2008р.

09.01.2009р. позивач звернувся до підприємця із пропозицією продовжити строк дії договору оренди.

В свою чергу, листом від 12.02.2009р. відповідач повідомив про небажання продовжувати оренді правовідносини.

Вдруге позивач звернувся до підприємця Мазур О.О. 02.03.2009р. із заявою про звільнення незаконно займаних приміщень та сплату заборгованості в сумі 32508,63грн.

Підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права стало небажання відповідача звільняти орендовані приміщення та наявна заборгованість за електроенергію та орендну плату.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.4 договору, він вважається продовженим на тих самих умовах, якщо після закінчення його строку дії не надійшло інших пропозицій.

Аналіз змісту зазначеного пункту договору дозволяє зробити висновок про можливість пролонгації договірних відносин лише в разі відсутності інших пропозицій. При цьому, ані вказаним пунктом договору, ані договором у цілому не визначено ким саме можуть бути висловлені такі пропозиції, не вказаний, також, зміст та строк надання таких пропозицій.

Приймаючі до уваги закінчення строку дії спірного договору оренди 31.12.2008р. та наявність попередження відповідача про небажання продовжувати орендні відносини, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання спірного договору від 21.02.2008р., таким що припинив свою дію 31.12.2008р. не підлягають задоволенню.

В свою чергу, слід зазначити, що спеціальні правові наслідки виникають як у зв’язку з початком дії договору, так і у зв’язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України правовим наслідком припинення договору оренди є виникнення зобов'язання повернути об'єкт оренди.

У позовній заяві позивач зазначає про повернення підприємцем об’єкту оренди у березні 2009 року, тобто до звернення позивача до суду з відповідним позовом, що як наслідок тягне відмову в задоволенні позову в частині зобов’язання підприємця Мазур О.О. повернути орендовані приміщення.

Положеннями частини другої статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує свого обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати вій наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Приймаючі до уваги повернення відповідачем об’єкту оренди у березні 2009 року (через 3 місяці після закінчення строку дії договору оренди), заявлені ВАТ «Кримресоптторг» вимоги про стягнення 12000,00грн. неустойки підлягають задоволенню, (2х2000грн.х3 місяці).

Щодо вимог товариства про стягнення з відповідача 24508,63грн. заборгованості за електроенергію та 19261,20грн. вартості ремонту пошкоджених приміщень, суд зазначає наступне.

Умовами укладеного між сторонами у справі договору оренди №1 від 21.02.2008 року, зокрема пунктом 2.1 встановлено, що ціна орендованого приміщення становить 2000,00грн., крім того орендар зобов’язаний сплачувати усі послуги за додатковими рахунками, виставленими орендодавцем.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем протягом дії договору оплата за поставлену електроенергію здійснювалась у повному обсязі, про що свідчать відповідні банківські виписки, (аркуш справи 48-72).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До того ж, приписами статті 34 зазначеного кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем надані докази виконання зобов’язань за договором в частини оплати отриманої електроенергії, що також унеможливлює задоволення вимог позивача в цій частині.

Втім, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів оплати спожитої електричної енергії за період січень-березень 2009 року.

Таким чином, стягненню з підприємця підлягає заборгованість за спожиту, після закінчення строку дії договору оренди, електроенергію в сумі 2193,34грн. (рахунок за січень-лютий 2009 року).

Вимоги, позивача про стягнення з підприємця Мазур О.О. 19261,20грн. вартості ремонту пошкоджених приміщень, суд, також, вважає необґрунтованими, оскільки дефектний акт №20 від 20.02.2009р. підписаний в односторонньому порядку.

Таким чином, позовні вимоги ВАТ «Кримресоптторг» підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 82-84, 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи – підприємця Мазур Олександра Олександровича, (97246, АР Крим, Советський р-н, с. Пруди, вул. Мира, 7, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний номер 3101117254) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримресоптторг», (95019, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 12-й км, банківські реквізити: рахунок 26008301321246 у КРУ «ПІБ», м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01882255) 12000,00грн. неустойки та 2193,34грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

В іншій частині в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.