Рішення № 9352767, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-15/4954-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Ріелті» (99011, АР Крим, м. Севастополь, вул. Ак. Крилова, 5а, ідентифікаційний номер 34393952 ).

До відповідача Кредитної спілки «Профіт СВК» (98603, АР Крим, м. Ялта , вул. Свердлова ,32 , ідентифікаційний код 34733073).

Про стягнення 7874,46 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Войцеховський А.Є., довіреність б/н від 07.09.2009р. у справі.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим Ріелті» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кредитної спілки «Профіт СВК» про стягнення 7874,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань за договором суборенди № 28 від 01.11.2007р. в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 979,5 грн. за січень 2008р., 979,5 грн. – за лютий 2008р., 979, 5грн. – за квітень 2008р., 979, 5 грн. за травень 2008р., 979, 5 грн. – за червень 2008р., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 48, 47 грн. 3% річних та 369, 82 грн. пені за січень 2008р., 45,97 грн. – 3% річних та 353, 22 грн. пені – за лютий 2008р., 321,11 грн. пені та 41,14грн. 3% річних – за квітень 2008р., 304,94 грн. пені та 38,72 грн. 3% річних за травень 2008р., 285,03 грн. пені та 36,23 грн. 3% річних – за червень 2008р.

У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просить суд стягнути з відповідача 4897,5 грн. – суми основного боргу, 1132, 31 грн. – інфляційних втрат та 210, 53 грн. пені та прийняти відмову від позову в частині стягнення пені.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим Ріелті» (Орендар) ( позивач) та Кредитною спілкою «Профіт СВК» ( Суборендар) ( відповідач) був укладений Договір суборенди № 28 (а.с. 13-14).

Згідно з пунктом 1 Договору Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 65,3 кв.м. та оплачує таке користування.

Відповідно до пункту 5.1 Договору орендна плата становить 15 грн. за кв.м в місяць.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що орендна плата здійснюється шляхом безготівкових платежів не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного після укладення договору.

Строк дії Договору становить з 01.11.2007р. по 01.11.2008р. ( пункт 4.1 Договору).

Приміщення, що орендується передається в строк два дня з моменту підписання договору по акту приймання – передачі, що встановлено пунктом 3.1 Договору.

У виконання пункту 3.1 Договору 01.11.2007р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщення. (а.с. 15).

Відповідачем були підписані двосторонні акт здачі приймання виконаних робіт, послуг на суму орендної плати за січень 2008р., лютий 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р. ( а.с 17-21).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 4877,5 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті орендної плати не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Отже, сума заборгованості в розмірі 4897,5 грн. належним чином підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 1132,31 грн., 3% річних у розмірі 210,53 грн.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки пунктом 5.2 Договору встановлено, що орендна плата здійснюється шляхом безготівкових платежів не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного після укладення договору, право вимоги орендної плати за січень 2008р. у позивача наступає 05.02.2008р.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з лютого 2008р. по вересень 2009р. повинна обраховуватися наступним чином:

102,7х 103,8х 103,1х 101,3х 100,8х 99,5х 99,9х 101,1х 101,7х 101,5х 102,1 х 102,9х 101,5х 101,4х 100,9 х 100,5х 101,1х 99,9х 99,8 = 128,668633

інфляційні втрати за прострочення платежу за січень 2008р. = ( (979,5 грн. х 128,668633) / 100 ) – 979,5 грн. = 280,81 грн.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з березня 2008р. по вересень 2009р. повинна обраховуватися наступним чином:

103,8х 103,1х 101,3х 100,8х 99,5х 99,9х 101,1х 101,7х 101,5х 102,1 х 102,9х 101,5х 101,4х 100,9 х 100,5х 101,1х 99,9х 99,8 = 125,285913

інфляційні втрати за прострочення платежу за лютий 2008р. = ( (979,5 грн. х 125,285913) / 100 ) – 979,5 грн. = 247,67 грн.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з травня 2008р. по вересень 2009р. повинна обраховуватися наступним чином:

101,3х 100,8х 99,5х 99,9х 101,1х 101,7х 101,5х 102,1 х 102,9х 101,5х 101,4х 100,9 х 100,5х 101,1х 99,9х 99,8 = 117, 070163

інфляційні втрати за прострочення платежу за квітень 2008р. = ( (979,5 грн. х 117, 070163) / 100 ) – 979,5 грн. = 167,2 грн.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з червня 2008р. по вересень 2009р. повинна обраховуватися наступним чином:

100,8х 99,5х 99,9х 101,1х 101,7х 101,5х 102,1 х 102,9х 101,5х 101,4х 100,9 х 100,5х 101,1х 99,9х 99,8 = 115,567781

інфляційні втрати за прострочення платежу за травень 2008р. = ( (979,5 грн. х 115,567781) / 100 ) – 979,5 грн. = 152,48 грн.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з липня 2008р. по вересень 2009р. повинна обраховуватися наступним чином:

99,5х 99,9х 101,1х 101,7х 101,5х 102,1 х 102,9х 101,5х 101,4х 100,9 х 100,5х 101,1х 99,9х 99,8 = 114,650576

інфляційні втрати за прострочення платежу за червень 2008р. = ( (979,5 грн. х 114,650576) / 100 ) – 979,5 грн. = 143,5 грн.

Отже, сума інфляційних втрат за період з лютого 2008р. по вересень 2009р. становить 991,66 грн., підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за період з 05.02. 2008р. по 24.08.2009р. повинна бути розрахована наступним чином : 979,5 грн. х 567 днів прострочення х 3% / 365 днів = 45,65 грн.

Сума 3% річних за період з 05.03. 2008р. по 24.08.2009р. повинна бути розрахована наступним чином : 979,5 грн. х 538 днів прострочення х 3% / 365 днів = 43,31 грн.

Сума 3% річних за період з 05.05. 2008р. по 24.08.2009р. повинна бути розрахована наступним чином : 979,5 грн. х 477 днів прострочення х 3% / 365 днів = 38, 4 грн.

Сума 3% річних за період з 05.06. 2008р. по 24.08.2009р. повинна бути розрахована наступним чином : 979,5 грн. х 446 днів прострочення х 3% / 365 днів = 35,91 грн.

Сума 3% річних за період з 05.07. 2008р. по 24.08.2009р. повинна бути розрахована наступним чином : 979,5 грн. х 416 днів прострочення х 3% / 365 днів = 33,49 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 196,76 грн. за період з 05.02.2008р. по 24.08.2009р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про відмову від стягнення пені.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову в частині стягнення пені не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Ріелті» Войцеховському А.Є. дозволяють відмовитися від позову.

Таким чином, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Ріелті» підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22.12.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кредитної спілки «Профіт СВК» (98603, АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 32 , ідентифікаційний код 34733073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Ріелті» (99011, АР Крим, м. Севастополь, вул. Ак. Крилова, 5а, ідентифікаційний номер 34393952 ) 4897,5 грн. заборгованості, 196,76 грн. 3% річних, 991,66 грн. інфляційних втрат, 78,83 грн. державного мита та 182,39 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 1634,12 грн. пені провадження у справі припинити у зв’язку із відмовою від позову.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.