Вирок № 93526852, 14.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 Справа №607/3429/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Храпак М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000039 від 03 січня 2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заздрість Теребовлянського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні перебуває дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.194, ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сколе, Львівської області, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, одруженого, на утриманні перебувають двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимого, востаннє: вироком від 05 вересня 2019 року Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків шляхом складання покарань до покарання за цим вироком повністю приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2018 року та остаточно визначено вважати засудженим за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців і покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України та до 3400 грн. штрафу в дохід держави, які згідно ч.3 ст.72 КК України, постановлено виконувати самостійно,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

за участю: прокурора Лушкіна І.В., представника потерпілого Франків О.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , захисників адвокатів Яворівського О.Я., Кондрацького І.М., -

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2020 року о 10 годині 27 хвилині у ОСОБА_3 , який перебував у приміщенні супермаркету «Сільпо№118», що знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 3 лютого 2020 року о 10 годині 27 хвилин, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Сільпо№ 118», що знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А в м. Тернопіль, переконався, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв із полиць, де стояли горілчані вироби пляшку горілки торговельної марки «Хлібний Дар Класика», ємністю 1,75 літрів, вартістю 282 гривня 50 копійок та поклав у свої штани, в які був одягнений.

Після чого ОСОБА_3 , не маючи наміру розраховуватись за товар, вийшов із торгового залу супермаркету «Сільпо№118» повз касу, не розрахувавшись за вказаний товар.

Виконавши усі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході із приміщення супермаркету «Сільпо№118» був затриманий працівником охорони.

Допитаний в судовому засідання ОСОБА_3 вину у вчинення вищевказаного злочину визнав в повному обсязі.

Щодо обставин вчинення злочину повідомив наступне. Події відбувалися 03 січня 2020 року о 10:27 год. Зайшов у магазин «Сільпо», що в ТЦ «Орнава», при цьому з собою мав грошові кошти, проте їх не було достатньо для придбання великої пляшки горілки. Спершу мав намір взяти малу пляшку, однак передумав, та взяв велику пляшку. Надалі заховав її під куртку та виніс. Також повідомив, що його зупинила охорона, запропонували зайти до них у підсобку, погодився, віддав їм викрадену горілку. Просив, щоб не викликали поліцію, на що начальник охорони сказав оплатити вартість горілки, відповів, що грошей немає. Надалі викликали поліцію. Зауважив, що викрав горілку «Хлібний Дар», 1.75 л.

Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаного діяння доводиться і іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями представника потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» - ОСОБА_6 , який суду пояснив, що в травні 2019 року мала місце крадіжка горілки «Хлібний Дар», 1.75 л., по вул. Живова, в «Сільпо». Про вказаний факт йому повідомив підлеглий - ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 , в телефонному режимі. Вартість викраденого встановлювалася. Було повідомлено про те, що особа заховала пляшку горілки за пазуху і прямує на вихід повз каси, не оплативши його. Чоловік зайшов за межі рамок, де охоронець зупинив його. Зауважив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 немає.

Просить призначити ОСОБА_3 покарання, на розсуд суду;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , котрий повідомив, що в травні минулого року, в магазині «Сільпо», що в ТЦ «Орнава» був старшим зміни, ходив по залу і побачив невідому особу, яка взяла пляшку горілки і йшла до каси, про це повідомив ОСОБА_9 , який також перебував на роботі, щоб перевірити чи людина оплатила товар. ОСОБА_9 запитав того чоловіка чи він має чек, а він пляшку тримав в куртці. Відразу викликали ДСО і вони виявили в чоловіка неоплачену велику пляшку горілки. Зупинили його на виході з магазину. Також повідомив про те, що в магазині ведеться відео спостереження, та по камерах бачили, що особа брала горілку і це була та ж особа, яку затримали, ця особа обвинувачений, він добровільно видав горілку;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03 січня 2020 року, у ОСОБА_6 , у якому зазначено про те, що 03 січня 2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», що на вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, таємно шляхом вільного доступу викрав «Горілка Хлібний Дар класична», 1,75л., вартістю 282,50 гривень;

-протоколом огляду місця події від 3 лютого 2020 року, в якому зафіксовано огляд приміщення магазину «Сільпо №118», що знаходиться на першому поверсі ТЦ «Орнава», що розташоване за адресою: вул. Живова, 15а, м. Тернопіль;

-таблицями ілюстрацій;

-відношенням про вартість «Горілка Хлібний Дар Классика», 1.75 л., в кількості 1 шт., сума завданих збитків з ПДВ становить 339,00 грн., сума завданих збитків без ПДВ становить 282,50 грн.;

-актом прийомки товару №97851 від 01 лютого 2020 року, згідно якого вартість «Горілка Хлібний Дар Классика», 1.75 л., в кількості 1 шт., становить 339.00 грн., в тому числі НДС 56.50 грн.;

-кінцевою відомістю від 03 лютого 2020 року, згідно якої сума недостачі «В1.75 ХлібДарКлассика», 1,75 л., становить 339,00 грн.;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 3 лютого 2020 року, в якому зазначено про те, що свідок ОСОБА_8 серед наданих фотографій впізнає чоловіка, який 03 лютого 2020 року, о 10:22 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо №118», що знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А, м. Тернопіль, вчиняючи дії повторно, намагався таємно викрасти одну пляшку Горілки Хлібний Дар Класичний, ємкістю 1,75 л, вартістю 282, 50 гривень, однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від її волі, оскільки на виході з приміщення з викраденим товаром був затриманий, це особа під №4. Свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за загальними та окремими антропологічними ознаками, зовнішніми рисами обличчя, зокрема за формою обличчя, вух, брів, носу, губ, підборіддя, а саме: овальна форма обличчя, великі губи, наявна щетина, брови скошені назовні;

-довідкою до протоколу пред`явлення фотознімків від 03 лютого 2020 року, згідно якої на фотознімку під номером 4 зображений громадянин: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 лютого 2020 року, в якому зазначено про те, що свідок ОСОБА_9 серед наданих фотографій впізнає чоловіка, який 03 лютого 2020 року, о 10:20 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо №118», що знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А,м. Тернопіль, вчиняючи дії повторно, намагався таємно викрасти одну пляшку Горілки Хлібний Дар Класичний, ємкістю 1,75 л, вартістю 282,50 гривень, однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від її волі, оскільки на виході з приміщення з викраденим товаром був затриманий, це особа під №3. Свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за загальними та окремими антропологічними ознаками, зовнішніми рисами обличчя, зокрема за формою обличчя, вух, брів, носу, губ, підборіддя, а саме: великий ніс, густі брови скошені на зовні, видовжена форма обличчя;

-довідкою до протоколу пред`явлення впізнання за фотознімками, згідно якої на фотознімку під номером 3 зображений: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколом огляду предмету від 03 лютого 2020 року, в якому зафіксовано огляд магнітного носія інформації (комп`ютерного диску), DVD-R, марки «Verbatim», №CMDR47G-CFMWM05-0004 М403, на якому міститься 1 файл під назвою: «Сільпо№118». При відкритті даного файлу міститься 3 відео файли під назвою: «Відео 1.», «Відео 2.», «Відео 3.». При відкриті відеозапису «Відео 1.» з файлу «Сільпо№118» та подальшого його перегляду встановлено, що дане відео триває 3 хвилини 47 секунд та у верхньому лівому кутку є напис CAMERA 12, а у правому нижньому кутку наявний напис 03/02/2020 10:30:29. Особа візуально схожа на ОСОБА_3 , прямує по приміщенні супермаркету «Сільпо№118», що розташований за адресою: вул. Живова, 15А, м. Тернопіль. В подальшому дана особа прямує по приміщенні даного супермаркету, розглядаючи торгові стелажі, на цей момент в особи нічого не було у руках. В подальшому, він заходить за торгові стелажі, та зникає з камери відео спостереження. На 45 секунді, ОСОБА_3 , виходить із-за торгового стелажа, який знаходиться по порядку другим із кінця, та в його руках наявна одна пляшка горілки торговельної марки «Хлібний дар», ємністю 1,75 л. та з нею ж знову заходить за торгові стелажі. В подальшому, на 2 хвилині 15 секунді, ОСОБА_3 виходить із-за торгового стелажа, та вже на 02 хвилині 20 секунді, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, адже він переглядався по сторонам, на 02 хвилині 22 секунда, заховує правою рукою одну пляшку торговельної марки «Хлібний дар», ємністю 1,75 л собі у штани, в які був одягнутий. На 02 хвилині 23 секунді, дана особа повертає праворуч, заходить за торговий стелаж та зникає з камери відео спостереження. Дана особа була одягнена в купку чорного кольору, із емблемою білого кольору, в куртку темно-синього кольору, з капюшоном сірого кольору, в спортивні штани сірого кольору та кросівки чорного кольору. При відкриті відеозапису «Відео 2.» з файлу «Сільпо№118» та подальшого його перегляду встановлено, що дане відео триває 31 секунду та у верхньому лівому кутку є напис Камера 1, а нижньому лівому куті знаходиться напис 02/03/2020 10:26:57. На 11 секунді, ОСОБА_3 проходить повз касу №2 приміщення магазину «Сільпо№118», який знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А, м. Тернопіль, не розплатившись за товар. При відкриті відеозапису «Відео 3.» з файлу «Сільпо№118» та подальшого його перегляду встановлено, що дане відео триває 1 хвилину 21 секунду та у верхньому лівому кутку є напис Камера 13, а нижньому лівому куті знаходиться напис 02/03/2020 10:28:13. На 12 секунді, ОСОБА_3 виходить із приміщення супермаркету «Сільпо№118», який знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А, м. Тернопіль, та на 14 секунді був затриманий працівником охорони. В подальшому, в ході розмови із працівником охорони, ОСОБА_3 зайшов разом із працівником у приміщення супермаркету «Сільпо№118»;

- таблицями ілюстрацій до протоколу огляду відеозапису.

Таким чином, з врахуванням показань самого ОСОБА_3 , показань представника потерпілого, свідка, інших досліджених доказів, які є взаємоузгодженими, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини вчинення ним злочину, його суспільну небезпечність, дані про його особу, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, новий злочин вчинив в період дії іспитового строку за попереднім вироком, а тому приходить до переконання, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, з врахуванням пом`якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, до яких суд відносить визнання вини, відсутність претензій з боку представника потерпілого, міцність його соціальних зв`язків, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, відсутності обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про відсутність підстав призначати ОСОБА_3 покарання у максимальному розмірі, що визначений санкцією статті обвинувачення, що є найбільш суворою.

Крім цього, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 вересня 2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків шляхом складання покарань до покарання за цим вироком повністю приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2018 року та остаточно визначено, ОСОБА_3 вважати засудженим за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців і покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України та до 3400 грн. штрафу в дохід держави, які згідно ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно.

Зважаючи на те, що новий злочин ОСОБА_3 було вчинено до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання йому слід визначити за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування його під вартою, з моменту його затримання, а саме з 03 лютого 2020 року до момент звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, а саме до 11 серпня 2020 року.

Згідно повідомлення Чортківської установи виконання покарань (№26) та довідки про звільнення, ОСОБА_3 11 серпня 2020 року був звільнений з-під варти під заставу, яка була внесена 10 серпня 2020 року заставодавцем ОСОБА_12 , в сумі 16816 грн., на підставі вищевказаної ухвали суду від 04 лютого 2020 року.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

За таких обставин, заставу за підозрюваного ОСОБА_3 , що була внесена заставодавцем в сумі 16816 грн. необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_12 , після набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Окрім того, органом досудового розслідування та прокурором Лехману Андрію Петровичу та ОСОБА_3 пред`явлене обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за наступних обставин :

« ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , будучи раніше засудженими за умисні корисливі злочин, на шлях виправлення та перевиховання не стали, а знову вчинили умисні корисливі злочини за наступних обставин:

Так, 09 листопада 2019 року, близько 19 години 00 хвилин, у ОСОБА_1 , який перебував спільно із ОСОБА_3 на території залізничного вокзалу, що по вул. Привокзальна в м. Тернополі, де побачили раніше невідомого їм ОСОБА_13 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, 09 листопада 2019 року близько 19 годин 00 хвилин, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , підійшли до ОСОБА_13 та познайомились із ним, з метою розпивання алкогольних напоїв. Перебуваючи у спільній компанії, поблизу автопарковки із лівої сторони «Залізничного вокзалу», поряд із зупинкою громадського транспорту, що по вул. Б.Хмельницького, маючи на меті заволодіти чужим майном, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїй дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_13 ззаду та вдарив правою рукою в область голови, а саме в потилицю, в результаті чого ОСОБА_13 впав на землю. В цей момент ОСОБА_1 надавив коліном правої ноги на шию потерпілого, де в подальшому ОСОБА_3 відкрито викрав барсетку коричневого кольору із ременя потерпілого, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1500 гривень, паспорт громадянина України та закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_13 , пенсійне посвідчення видане на потерпілого, банківські картки «Приват Банк» та «Альфа банк» та лікарські засоби, які матеріальної шкоди для потерпілого не становлять, окрім того продовжуючи злочинну діяльність, з кишені куртки, у яку був одягнутий ОСОБА_13 , відкрито викрав мобільний телефон торговельної марки «LG» Optimus L7 модель «Р713», вартістю 212 гривень 50 копійок.

Заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_1 , спільно із ОСОБА_3 з місця події втекли, чим спричинили ОСОБА_13 майнову шкоду на суму 1712 гривень 50 копійок.

Таким чином, слідчий за погодженням з прокурором прийшли до переконання про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, слідчий за погодженням з прокурором прийшли до переконання про вчинення ОСОБА_3 , злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.»

Однак суд вважає, що обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з наступних мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, також повідомив наступне. 09 листопада 2019 року о 19 год. перебував в кафе «піца, ченахи», що на Ж/Д вокзалі, з знайомою на ім`я ОСОБА_14 . Їй надав свою куртку. Близько 20.30 год., запізнившись на поїзд, пішов на гору, на Ж/Д вокзалі, щоб переночувати до ранку. Вночі прокинувся від того, що донецький чоловік наніс удар ногою. За даними подіями спостерігав ОСОБА_3 . Там розпочалася перепалка, черговий по Ж/Д вокзалу викликав наряд поліції. По приходу наряду поліції його разом з тим чоловіком забрали у відділок поліції. Звідти відпустили за 2 години. У нього на той час нічого при собі не було, оскільки коли він спав, з його кишені викрали мобільний телефон. Після того, як його відпустили з Ж/Д вокзалу, пішов на «малий» автовокзал і 10 числа вранці о 08 год. на автобусі попрямував до с. Лісничівці Збаразького району.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вини у вчиненні інкримінованого йому злочину за ознаками ч.2 ст.186 КК України не визнав, також повідомив наступне. 09 листопада 2019 року близько 19 год., ймовірно перебував на вул. Бродівській, а в ввечері, після 22 год. перерубував на Ж/Д вокзалі, де бачив ОСОБА_15 . Водночас повідомив, що з потерпілим ОСОБА_13 не знайомий, раніше його не бачив. Свідка також вперше побачив в судовому засіданні. ОСОБА_15 побачив лише під час інциденту.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомив, що 11 жовтня минулого року після 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння йшов з с. Петрики, з другом ОСОБА_17 , де збирали гриби. Коли дійшли до автобусної станції, звідти друг поїхав додому, а в районі автовокзалу до нього підійшли двоє чоловіків, що були одягнуті в спортивні осінні куртки, на зріст такі ж як він. Ці чоловіки запропонували придбати за 150 грн. мобільний телефон марки LG, чорного кольору з тріснутим екраном. Після того, як придбав телефон, на маршрутному таксі №20 поїхав на «Бам». Через 1 чи 2 тижні до нього зателефонував друг - ОСОБА_18 , який раніше часто йому телефонував, та повідомив, що телефон засвітився, тому пішов до відділу поліції та віддав телефон, при цьому підписував документи. Пригадує, що на той час йому показували 6 фотографій, спершу нікого не впізнав. До поліції викликали кілька разів. Впізнав осіб, лише коли на них вказали. Коли надавав покази, повідомив, те що пам`ятав, бо перебував в стані алкогольного сп`яніння, а в поліції написали, що хотіли.

В судовому засіданні ствердив, що обвинувачених раніше не бачив.

Судом не здійснювався допит потерпілого ОСОБА_13 , оскільки як встановлено в ході судового розгляду кримінального провадження, останній ІНФОРМАЦІЯ_6 помер, що підтверджується актовим записом про смерть №63 від 12 травня 2020 року.

На підтвердження вини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у скоєнні, вищевказаного злочину, стороною обвинувачення надано суду виключно такі письмові докази як:

-письмову заяву ОСОБА_13 від 02 січня 2019 року, в якій останній зазначив про те, що 09 листопада 2019 року близько 19.00 години, по вулиці Б.Хмельницького, м. Тернополі, неподалік зупинки громадського транспорту «Залізничний вокзал», 2 невідомих йому чоловіків із застосуванням фізичного насильства, відкрито викрали у нього барсетку з грошовими коштами в сумі 1500 грн., документами та мобільний телефон марки LG ім. ЕІ355704054811262, чорного кольору, чим заподіяли йому матеріальну шкоду на суму 4000 грн.;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 січня 2020 року, в якому зазначено про те, що потерпілий ОСОБА_13 серед наданих фотографій впізнає чоловіка, який спільно із іншою особою, 09 листопада 2019 року, близько 20:00, перебуваючи по вул. Богдана Хмельницького, м. Тернопіль, неподалік від Залізничного вокзалу, а саме біля зупинки громадського транспорту, відкрито, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я, а саме, притиснув коліном на шию до землі, у той час як інша особа викрадала барсетку коричневого кольору в якій знаходились грошові кошти в сумі 1500 гривень, один паспорт громадянина України та закордонний паспорт потерпілого, пенсійне посвідчення видане на ОСОБА_13 , банківські картки «Приват Банк» та «Альфа банк», лікарські засоби та мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-картою з номером НОМЕР_2 , таким чином завдала потерпілому майнову шкоду на загальну суму близько 4000 гривень, це особа під № 1. Потерпілий ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за загальними та окремими антропологічними ознакам, зовнішніми рисами обличчя, зокрема за формою обличчя, вух, брів, носу, губ, підборіддя, а саме: розмір голови середній, лоб середній, брови скошені всередину форма кінчика носа заокруглена в низ; довідку до вказаного протоколу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 січня 2020 року, в якому зазначено про те, що потерпілий ОСОБА_13 серед наданих фотографій впізнає чоловіка, який спільно із іншою особою, 09 листопада 2019 року, близько 20:00, перебуваючи по вул. Богдана Хмельницького, м. Тернопіль, неподалік від Залізничного вокзалу, а саме біля зупинки громадського транспорту, відкрито, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я, а саме наніс удар ззаду, викрав барсетку коричневого кольору, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1500 гривень, один паспорт громадянина України та закордонний паспорт потерпілого, пенсійне посвідчення видане на ОСОБА_13 , банківські картки «Приват Банк» та «Альфа банк», лікарські засоби та мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-картою з номером НОМЕР_2 , таким чином завдала потерпілому майнову шкоду на загальну суму близько 4000 гривень, це особа під № 1. Потерпілий ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 за загальними та окремими антропологічними ознакам, зовнішніми рисами обличчя, зокрема за формою обличчя, вух, брів, носу, губ, підборіддя, а саме: овальне обличчя, віком 30-35 років, розмір голови середній, коротке чорне волосся, наявні залисини, брови скошені назовні, ніс широкий; довідку до вказаного протоколу;

-протокол проведення слідчого експерименту від 24 січня 2020 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_13 відтворив механізм спричинення йому фізичного насильства, які не є небезпечними для життя і здоров`я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

-таблиці ілюстрацій до протоколу слідчого експерименту;

Відповідно ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.

Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведену норму закону, суд, з врахуванням того, що потерпілий ОСОБА_13 помер та в судовому засіданні не був допитаний, суд не приймає як докази протоколи вищевказаних слідчих дій за участю останнього.

-заяву від 7 січня 2020 року ОСОБА_19 , відповідно до якої він видав працівникам поліції мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 січня 2020 року, в якому зазначено про те, що свідок ОСОБА_16 серед наданих фотографій впізнає чоловіка, який спільно із іншою особою, 10 листопада 2019 року, перебуваючи по вул. Шептицького, «Центральний ринок», м. Тернопіль, продали йому мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 150 гривень, це особа під №1. Свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за загальними та окремими антропологічними ознаками, зовнішніми рисами обличчя, зокрема за формою обличчя, вух, брів, носу, губ, підборіддя, а саме: овальне обличчя, віком 30-35 років, розмір голови середній, коротке чорне волосся, наявні залисини, брови скошені на зовні, ніс широкий; довідку до протоколу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 січня 2020 року, в якому зазначено про те, що свідок ОСОБА_16 серед наданих фотографій впізнає чоловіка, який спільно із іншою особою, 10 листопада 2019 року, перебуваючи по вул. Шептицького, «Центральний ринок», м. Тернопіль, продали йому мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 150 гривень, це особа під №2. Свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за загальними та окремими антропологічними ознакам, зовнішніми рисами обличчя, зокрема за формою обличчя, вух, брів, носу, губ, підборіддя, а саме: розмір голови середній, лоб середній, брови скошені всередину, форма кінчика носа заокруглена в низ; довідку до протоколу;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 заявив, що обвинувачених бачить вперше.

Протоколи пред`явлення підписав, за вказівкою працівників поліції.

З огляду на таку засаду кримінального провадження як безпосередність дослідження доказів, суд не бере до уваги як докази протоколи слідчих дій, проведених на досудовому розслідуванні за участю свідка ОСОБА_16

-протокол огляду від 08 січня 2020 року, в якому зафіксовано огляд мобільного телефону торговельної марки «LG» Optimus L7 модель «Р713», таблиці ілюстрацій до протоколу;

-висновок експерта від 15 січня 2019 року №6/1-25/20, згідно резолютивної частини якого ринкова вартість мобільного телефону торговельної марки «LG» Optimus L7 модель «Р713» станом на 09 листопада 2019 року, могла становити 212,50 грн.;

-акт огляду №28 спеціальної медичної комісії КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 28 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 ;

-висновок судово-психіатричного експерта №45 від 28 січня 2020 року, щодо ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вищевказаним доказам, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч.5,6 ст. 13 Закону України про «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із п.п. 21-26 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445:

«п. 21. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:

«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

п. 22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

п. 24. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

п. 25. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

п. 26. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Застосовуючи вказані норми законодавства та рішення Верховного Суду в даному кримінальному проваджені, суд відмічає наступне.

Так, за відсутності показань потерпілого, того факту, що свідок ОСОБА_16 , котрий видав працівникам поліції викрадений у потерпілого ОСОБА_13 мобільний телефон, в судовому засіданні заявив, що обвинувачених бачить вперше, за відсутності будь-яких інших доказів, які б підтверджували причетність обвинувачених до вчинення злочину, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (епізод від 09 листопада 2019 року) необхідно виправдати у зв`язку із недоведеністю вчинення ними вказаного злочину.

Судові витрати, що стосуються вказаного епізоду слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370 - 373 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинним та виправдати за ч.2 ст.186 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнати невинним та виправдати за ч.2 ст.186 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2018 року у виді 3 років 1 місця позбавлення волі та повністю приєднати покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 вересня 2019 року у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень і за сукупністю вироків визначити до остаточного відбування ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі та штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень слід виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання термін його перебування під вартою, тобто з моменту затримання, а саме з 03 лютого 2020 року до 11 серпня 2020 року.

Заставу внесену заставодавцем згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року на рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області за ОСОБА_3 , в сумі 16816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_12 , після набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон торговельної марки «LG» Optimus L7 модель «Р713», який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів в Тернопільському ВП ГУНП в Тернопільській області, - повернути спадкоємцю потерпілого ОСОБА_13

- барсетку коричневого кольору, у якій знаходились: один паспорт громадянина України та закордонний паспорт потерпілого, пенсійне посвідчення, видане на ім`я ОСОБА_13 та передані на зберігання ОСОБА_13 , - залишити в володінні останнього;

- пляшку Горілки Хлібний Дар Класичний, ємкістю 1,75 л, вартістю 282, 50 гривень, що видана працівникам ТОВ «Сільпо-Фуд», - залишити у володінні останніх;

- копії документів, а саме: відношення про вартість по товару Горілки Хлібний Дар Класичний, ємкістю 1,75 л, акт прийомки товару №97851 та кінцеву відомість перерахунку зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-DVD-R диск марки «Verbatim», №CMDR47G-CFMWM05-0004 М403, на якому міститься 1 файл під назвою: «Сільпо№118», - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 785 грн. 05 коп. компенсувати за рахунок коштів державного бюджету України.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя Гуменний П.П.