Ухвала суду № 93526838, 24.11.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

24.11.2020 Справа №607/18284/14-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Гнатенко І. В.,

представника заявника (боржника), адвоката Хлєбнікова С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 607/18284/14-ц, виданого 06 листопада 2015 року, таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про визнання виконавчого листа № 607/18284/14–ц, виданого 06 листопада 2015 року, таким, що не підлягає виконанню, стягнення з ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» безпідставно одержаних коштів від примусової реалізації автомобіля ОСОБА_1 марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2000 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 75 371 грн. 50 коп., стягнення з Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) безпідставно одержаного виконавчого збору в розмірі 8 374 грн. 61 коп. та стягнення з ДП «Сетам», безпідставно одержаної винагороди на проведені електронні торги в розмірі 4 407 грн. 69 коп.

В обґрунтування заяви зазначено, що у даній цивільній справі було прийняте судове рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 02 червня 2015 року, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 18 вересня 2015 року дане рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області було скасоване та прийнято нове рішення, згідно якого позовні вимоги задоврлені частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року №11064379000, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «УКРСИББАНК», що виникла станом на 01 грудня 2013 року, у розмірі 2 624 311 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 33 коп., що еквівалентно 117 618, 18 швейцарських франків. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 654 грн.

На підставі рішення апеляційного суду Тернопільської області, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 06 листопада 2015 року видано виконавчий лист № 607/18284/14–ц у цивільній справі № 607/18284/14–ц про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» заборгованості у розмірі 2 624 311 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 33 коп., що еквівалентно 117 618, 18 швейцарських франків та судового збору у розмірі 3654 грн.

26 вересня 2016 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Легус Т.М. було винесено постанову ВП № 52325331, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 607/18284/14–ц від 06 листопада 2015 року про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2 627 965 (два мільйони шістсот двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 33 коп. В подальшому вказаний державний виконавець винесла постанову ВП № 52325331 від 21 січня 2019 року про передачу матеріалів виконавчого провадження до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, де старшим державним виконавцем Костишин П. П. була винесена постанова ВП № 52325331 від 27 лютого 2019 року про прийняття до виконання виконавчого провадження.

Станом на момент звернення до суду з цією заявою виконавче провадження ВП № 52325331 знаходиться на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно–західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ).

23 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та Tовариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» було укладено Договір № 11064379000/733392 про припинення зобов`язання переданням відступного, на виконання якого останньою, починаючи з 24 квітня 2018 року, здійснювались платежі. За таких обставин заявник вважає, що рішення апеляційного суду Тернопільської області від 18 вересня 2015 року у цивільній справі № 607/18284/14–ц є виконаним поза межами виконавчого провадження, що є підставою для визнання виконавчого листа № 607/18284/14–ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 06 листопада 2015 року, таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника (боржника), адвокат Хлєбніков С. В. в судовому засіданні заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підтримав з підстав, викладених у ній, просив суд її задовольнити, пояснив, що рішення суду про стягнення заборгованості виконано, борг погашено, виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає до виконання у зв`язку з добровільним виконанням рішення поза межами виконавчого провадження.

Представники стягувача – товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» та Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південно–західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) не з`явилися в судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, належним чином повідомлялись про час, дату та місце судового засідання. Будь–які процесуальні документи на адресу суду від них не надходили.

Вивчивши заяву, заслухавши пояснення представника заявника (боржника), перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 18 вересня 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цивільній справі № 607/18284/14–ц було скасоване та прийняте нове рішення, згідно якого позовні вимоги позивача були частково задоволені, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року №11064379000, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «УКРСИББАНК», що виникла станом на 01 грудня 2013 року, у розмірі 2 624 311 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 33 коп., що еквівалентно 117 618, 18 швейцарських франків. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 654 грн.

На підставі рішення апеляційного суду Тернопільської області, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист № 607/18284/14–ц від 06 листопада 2015 року, по цивільній справі № 607/18284/14–ц про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ–КОЛЕКТ» заборгованості у розмірі 2 624 311 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 33 коп., що еквівалентно 117 618, 18 швейцарських франків та судового збору у розмірі 3 654 грн.

26 вересня 2016 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області Легус Тетяною Михайлівною винесено постанову у ВП № 52325331 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 607/18284/14–ц, виданого 06 листопада 2015 року, яке 21 січня 2019 року було передане у Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області. 27 лютого 2019 року старший державний виконавець Тернопільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області Костишин П. П. постановив прийняти до виконання виконавче провадження № 52325331 з примусового виконання виконавчого листа № 607/18284/14–ц, виданого 06 листопада 2015 року Тернопільським міськрайонним судом.

Згідно інформації про виконавче провадження, отриманої 08 жовтня 2020 року, ВП № 52325331 зупинено.

Згідно договору № 11064379000/733392 про припинення зобов`язання переданням відступного від 23 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей–Колект» та ОСОБА_2 (Сторони) домовилися, що зобов`язання боржника, які виникли за кредитним договором № 11064379000 від 27 жовтня 2006 року із всіма змінами та доповненнями та договором іпотеки нерухомого майна від 31 жовтня 2006 року зі всіма змінами та доповненнями припинені, а боржник у строк не пізніше наступного банківського дня з дати підписання договору зобов`язується передати кредиторові грошові кошти у розмірі 15 000 дол. США у гривневому еквіваленті та, починаючи з 01 травня 2018 року в строк до 28 липня 2019 року передати грошові кошти у гривневому еквіваленті у сумі 25 000 дол. США, що є добровільним виконанням в повному розмірі рішення суду.

24 квітня 2018 року ОСОБА_2 перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» 300 443, 87 грн., про що свідчить квитанція № 93, призначення платежу: погашення заборгованості за КД №1164379000 від 27 жовтня 2006 року, згідно договору про припинення зобов`язання переданням відступного.

Також, згідно поданих копій платіжних документів вбачається, що боржником ОСОБА_2 на погашення заборгованості за КД №1164379000 від 27 жовтня 2006 року, згідно договору про припинення зобов`язання переданням відступного № 110437900/733392 від 23 квітня 2018 року сплачено кошти, а саме:

25 квітня 2018 року згідно квитанції № 605951000477401524660466 сплачено 41 000 грн.;

02 травня 2018 року згідно квитанції № 605951000000331525262132 сплачено 22 000 грн.;

07 травня 2018 року згідно квитанції № 605951000050331525676249 сплачено 12000 грн.;

10 травня 2018 року згідно квитанції № 606951000050331525960626 сплачено 17 124 грн.;

11 липня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401531289303 сплачено 30 000 грн.;

18 липня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401531919661 сплачено 50 000 грн.;

24 липня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401532439628 сплачено 52 450 грн.;

11 жовтня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401539265530 сплачено 33 000 грн.;

17 жовтня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401539784114 сплачено 25 000 грн.;

23 жовтня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401540302630 сплачено 44 000 грн.;

26 жовтня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401540561778 сплачено 20 000 грн.;

30 жовтня 2018 року згідно квитанції № 606951000477401540910667 сплачено 19 202 грн.;

15 січня 2019 року згідно квитанції № 606951000477401547561119 сплачено 48 000 грн.;

25 січня 2019 року згідно квитанції № 606951000477401548427749 сплачено 12 000 грн.;

31 січня 2019 року згідно квитанції № 606951000477401548943589 сплачено 21 000 грн.;

06 лютого 2019 року згідно квитанції № 606951000477401549463165 сплачено 11 000 грн.;

14 лютого 2019 року згідно квитанції № 606951000477401550154849 сплачено 10 000 грн.;

27 лютого 2019 року згідно квитанції № 606951000477401551277332 сплачено 10 000 грн.;

12 березня 2019 року згідно квитанції № 606951000477401552401945 сплачено 10 000 грн.;

26 березня 2019 року згідно квитанції № 606951000477401553610914 сплачено 16 150 грн.;

02 травня 2019 року згідно квитанції № 606951000897881556804076 сплачено 51 000 грн.;

15 травня 2019 року згідно квитанції № 606951000897881557907444 сплачено 8 100 грн.;

22 травня 2019 року згідно Виписки з мобільного додатку ПАТ «УКРСИББАНК сплачено 5 900 грн.;

29 травня 2019 року згідно квитанції 606951000477401559135868 сплачено 12 000 грн.;

11 червня 2019 року згідно квитанції 606951000477401560260060 сплачено 2 100 грн.;

26 червня 2019 року згідно квитанції 606951000477401561531696 сплачено 15 000 грн.;

02 липня 2019 року згідно квитанції 606951000477401562074081 сплачено 10000 грн.;

16 липня 2019 року згідно квитанції 606951000477401563284638 сплачено 18 500 грн.;

31 липня 2019 року згідно квитанції 606951000477401564580185 сплачено 22 000 грн.;

11 червня 2019 року згідно Виписки з мобільного додатку ПАТ «УКРСИББАНК сплачено 9 900 грн.;

05 серпня 2019 року згідно квитанції 606951000477401564995876 сплачено 20 000 грн.;

23 серпня 2019 року згідно квитанції 606951000477401566547554 сплачено 10 000 грн.;

03 вересня 2019 року згідно квитанції 606951000477401567494490 сплачено 26 000 грн.;

18 вересня 2019 року згідно квитанції 606951000477401568788695 сплачено 26 000 грн.;

02 жовтня 2019 року згідно квитанції 606951000477401570022974 сплачено 11 000 грн.;

25 жовтня 2019 року згідно квитанції 606951000477401572000405 сплачено 6 000 грн.;

31 жовтня 2019 року згідно квитанції 606951000820151572527325 сплачено 5 720 грн..

Курси продажу валют на відповідну дату підтверджені довідками, виданими АТ КБ «Приватбанк» від 08 жовтня 2020 року.

Відповідно до протоколу № 265159 про проведення електронних торгів пасажирський автомобіль марки Фолькваґен Транспортер, 2000 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 проданий 21 червня 2017 року, ціна продажу – 88 153, грн. 80 коп.

24 листопада 2020 року судом зареєстровано клопотання адвоката Хлєбнікова С. В. про приєднання до матеріалів справи копії довідки № 05/11/20/733392 від 05 листопада 2020 року, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей–Колект», якою стягувач підтвердив, що станом на 05 листопада 2020 року зобов`язання ОСОБА_2 по Договору про надання споживчого кредиту № 11064379000 від 27 жовтня 2006 року припинені, заборгованість по зазначеному кредиту відсутня.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, – ухвала суду є виконавчими документами.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, суд повинен враховувати права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, виходячи з конкретних обставин справи та дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

На необхідність врахування вищевикладених обставин при розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, звертав увагу Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2–4671/11.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально–правові та процесуально–правові.

Підстави припинення цивільно–правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь–яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально–правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, встановивши факт добровільного виконання обов`язку солідарним боржником ОСОБА_2 поза межами виконавчого провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого листа № 607/18284/14–ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 06 листопада 2015 року по цивільній справі № 607/18284/14–ц в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей–Колект» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 11064379000, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», що виникла станом на 01 грудня 2013 року, у розмірі 2 624 311 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 33 коп., що еквівалентно 117 618,18 швейцарських франків, та понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3654 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Суд не вирішував питання про зупинення виконання за виконавчим документом до розгляду заяви, оскільки на час звернення ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчого листа № 607/18284/14–ц, виданого 06 листопада 2015 року, таким, що не підлягає виконанню, ВП № 52325331 зупинено, що слідує з інформації про виконавче провадження від 08 жовтня 2020 року.

Щодо вимог заявника про стягнення з ТОВ «Кей Колект» безпідставно одержаних коштів від примусової реалізації автомобіля ОСОБА_1 марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2000 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 75 371 грн. 50 коп., стягнення з Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) безпідставно одержаного виконавчого збору в розмірі 8 374 грн. 61 коп. та стягнення з ДП «Сетам», безпідставно одержаної винагороди на проведені електронні торги в розмірі 4 407 грн. 69 коп., то суд вважає, що такі вимоги заявника не підлягають до задоволення та звертає увагу на наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є солідарними боржниками, що вбачається з виконавчого документу по справі № 607/18284/14–ц. Станом на 05 листопада 2020 року заборгованість ОСОБА_2 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 11064379000 відсутня. Разом з тим, примусова реалізація транспортного засобу ОСОБА_1 та вчинення інших дій в межах виконавчого провадження відбувалися до 05 листопада 2020 року. Тобто, право кредитора стягнути заборгованість із солідарного боржника було реалізоване в процесі виконання рішення суду, до отримання довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором. Відтак, в суду немає підстав вважати, що стягувач безпідставно отримав кошти від реалізації автомобіля, належного на той час солідарному боржнику ОСОБА_1 , як і немає підстав стягувати виконавчий збір та винагороду на проведені електронні торги, оскільки всі ці дії охоплені виконанням рішення суду на підставі виконавчого документа, і на час їх вчинення борг за кредитним договором існував.

На підставі наведеного, керуючись статтями 259, 260, 261, 352-354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 607/18284/14-ц, виданого 06 листопада 2015 року, таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню - виконавчий лист № 607/18284/14-ц, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 06 листопада 2015 року по цивільній справі № 607/18284/14-ц в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 11064379000, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», що виникла станом на 01 грудня 2013 року, у розмірі 2624311 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 33 коп., що еквівалентно 117618,18 швейцарських франків, та понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3654 грн.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали суду вручити або надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська