Рішення № 93525632, 11.12.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4026/20

Номер провадження 2/489/2276/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючий суддя Губницький Д. Г.,

при секретарі Бугаєвському В. А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом Миколаївського професійного машинобудівного ліцею до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом. Вимоги мотивовані тим, що Миколаївський професійний машинобудівний ліцей (далі - МПМЛ) 26 січня 2019 року звернувся до Інгульського відділу ГУНИ в Миколаївській області із заявою, яку було внесеною до єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 185 ч. 3 ст. КК України, таємне викрадення майна (крадіжка) поєднаної з проникненням у приміщення. Вироком Ленінського районного суду, від 22.11.2019 року, який набрав законної сили 26.12.2019 року, по справі № 489/1172/19, кримінальне провадження №1-кп/489/466/19, відповідача, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів, передбачених СТ..185 ч.3, 71 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2019 року і ст. 185 ч. 3 КК України за зазначеним вироком, остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з засудженого завдану ліцею цим злочином шкоду в розмірі 27175,00 грн., що відповідає вартості викраденого майна ліцею.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Губницького Д. Г.

Ухвалою суду від 31.08.2019 року відкрито провадження по вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності за наявними в матеріалами в справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Ленінського районного суду, від 22.11.2019 року, який набрав законної сили 26.12.2019 року, по справі № 489/1172/19, кримінальне провадження № 1-кп/489/466/19, відповідача, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів, передбачених СТ..185 ч.3, 71 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2019 року і ст. 185 ч. 3 КК України за зазначеним вироком, остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі.

Як вбачається з вказаного вироку, відповідач, ОСОБА_1 , в період часу з 11.00 год. 18.11.2018 р. по 07.45 год. 19.11.2018 р., шляхом віджиму вікна, проник до приміщення клінічної лабораторії Миколаївської обласної дитячої лікарні по вул. Миколаївській, 21 в м. Миколаєві, таємно викрав належні Миколаївській обласній дитячій лікарні електричний чайник "Elenberg", вартістю 220 грн., праску "Rowenta", вартістю 150 грн., заподіявши майнову шкоду в сумі 370 грн.

26.01.2019 р. в період часу з 00.00 год. по 07.00 год., шляхом віджиму вікна, проник до приміщення кабінету № 5 Миколаївського професійного машинобудівного ліцею по АДРЕСА_1 , повторно, таємно викрав, належні Миколаївському машинобудівному ліцею, комплект комп`ютера в зборі, а саме: монітор Founder F191WL, системний блок Founder Intetel Pentium G630 RAM 2G HDD 500G, DVD – Super Multi, загальною вартістю 4675 грн., ноутбук «Lenovo» V130-151KB SIN R9OQV90C, вартістю 22500 грн., заподіявши майнову шкоду в сумі 27175 грн., а також належні потерпілій ОСОБА_3 , акустичну систему 2.1 4U E-191, вартістю 950 грн., оптичну мишку «Defender» opera 880 USB (Black/red), вартістю 260 грн., заподіявши майнову шкоду в сумі 1210 грн.

Частиною 7 ст. 128 КПК України визначено, що особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Наведені положення цивільного законодавства повністю узгоджується з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6, згідно з яким передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З матеріалів справи вбачається, що винними діями відповідача завдано шкоду позивачу у розмірі 27175 грн 00 коп., що встановлено під час розгляду кримінального провадження та підтверджено обвинувальним вироком суду.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, вирок у кримінальному провадженні має преюдиційне значення у даній цивільній справі.

Крім того, згідно з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, цей вирок обов`язковий для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, факт завдання шкоди у сумі 27175 грн 00 коп. неправомірними діями відповідача є доведеним та не потребує додаткового доказування.

Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 11, 15, 16, 1166 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який

відбуває покарання ДУ «Казанківська ВК-93», с.Новоданилівка, Казанківський р-н,

Миколаївської обл., 56000) на користь Миколаївського професійного машинобудівного ліцею (ЄДРПОУ 02546068, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 66) 27175,00 (двадцять сім тисяч сто сімдесят п`ять гривень) у відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2102 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Суддя Д. Г. Губницький