Рішення № 93496032, 14.12.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1964/20 провадження №2/489/1700/20

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У травні 2020 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача, як спадкоємця після смерті позичальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.09.2013 в розмірі 5764,08 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог ПриватБанк вказав, що ОСОБА_2 звернувся до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 06.09.2013. Згідно вказаної заяви отримав кредит у розмірі 4800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 21.07.2017 позичальник помер та станом на 11.11.2019 утворилася заборгованість перед ПриватБанком в сумі 5764,08 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредита 5764,08 грн. На момент відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживав відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується даними паспортів позичальника та відповідача. На виконання вимог частини другої статті 1281 ЦК України Приват Банк 15.02.2019 направив претензію кредитора до приватного нотаріуса Димова О.С., відповідь на яку отримав 03.04.2019. 01.10.2019 ПриватБанк направив претензію спадкоємцю ОСОБА_1 , відповіді на яку надано не було.

Враховуючи, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять і непогашені кредитні зобов`язання померлого позичальника, ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості з спадкоємця.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи та витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Димова О.С. спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 18.06.2020 продовжено розгляд справи та повторно направлено відповідачу копію ухвали про відкритті провадження у справі з позовною заявою.

Ухвалою від 22.07.2020 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 06.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 30.11.2020, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У поданій до суду письмовій заяві представник ПриватБанку просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач причину неявки в судове засіданні не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України та не заперечення позивачем проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 06.09.2013 між ПриватБанком та ОСОБА_2 укладено договір у вигляді анкети-заяви заяву № б/н, згідно якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Інших умов анкета-заява не містить.

Підписавши заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком становить договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Позивач додав до позовної заяви копію Умов та правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслугована кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які не містять підпису позивальника.

Факт руху грошових коштів по основному картковому рахунку позичальника ПриватБанк підтвердив випискою по особовому рахунку за період з 20.06.2014 по 14.09.2017, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу.

Також на підтвердження наявності між кредитних правовідносин з позичальником позивач надав довідки про зміну кредитного ліміту та видані позичальнику кредитні картки (перевипуск останньої картки здійснено 16.05.2014, термін дії якої до жовтня 2017 року).

Розрахунком заборгованості позивач підтвердив, що станом на 11.11.2019 заборгованість за тілом кредитом складає 5764,08 грн., що відповідає розміру заборгованості дату смерті позичальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Матеріалами спадкової справи № 23/2017, заведеної приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.О. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , підтверджується, що спадщина після смерті позичальника прийнята тільки відповідачем ОСОБА_1 який є сином спадкодавця.

Інший спадкоємець - дружина померлого, відмовилася від спадщини, яка складається із Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , на користь сина померлого - ОСОБА_1 .

Матеріали справи також містять претензію кредитора від 24.10.2017 на суму 5764,08 грн., що була направлена відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України ПриватБанком до Другої миколаївської державної нотаріальної контори.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно підтверджується, що спадкові права ОСОБА_1 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 оформлено свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер: 2121, 01.09.2020 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно із статтею 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 306/2000/16-ц.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, прийняття спадщини відповідачем, яка складається із Ѕ частки нерухомого майна, та не погашення ним в добровільному порядку заборгованості позичальника, а також своєчасне пред`явлення ПриватБанком претензії кредитора, а також незначний розмір заборгованості, який є меншим вартості спадкового майна, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, яка утворилася на момент смерті позичальника.

Так як позовні вимоги задоволено, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2021,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06.09.2013, яка складається із тіла кредиту в сумі 5764,08 грн., а також 2021,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 14.12.2020.

Суддя І.В.Коваленко