Ухвала суду № 93524557, 23.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/33710/14-ц

Провадження № 4-с/761/8/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзакової К.А.

за участі:

представник скаржника: Улибіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія ВВК», про поновлення строку; визнання дій неправомірними; скасування постанов та звіту

в с т а н о в и в:

В червні 2019р. скаржник звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просила суд:

-визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерини Валеріївни протиправними та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 березня 2019р.;

-визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерини Валеріївни протиправними та скасувати постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 06 березня 2019р.;

-визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерини Валеріївни неправомірними щодо дотримання послідовності процедури проведення незалежної оцінки нерухомого майна;

-визнати звіт про оцінку 2-к. житлової квартири АДРЕСА_1 , складеного ТОВ «Оціночна компанія ВВК» від 13 березня 2019р. неправомірним та скасувати його.

Свої вимоги сторона скаржника обґрунтовувала тим, що постановою приватного виконавця від 16 січня 2019р. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №757/33710/14-ц з примусового виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №08-038/255 від 15 травня 2007р. В рамках виконавчого провадження, приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 березня 2019р. В подальшому приватним виконавцем винесено постанову від 06 березня 2019р. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 13 березня 2019р. між приватним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності було укладено договір про надання послуг на проведення незалежної оцінки вартості майна. Звіт про оцінку було складено в день підписання договору. Враховуючи вищевикладене, сторона скаржника вважає, що дії та постанови приватного виконавця є протиправними, а звіт про оцінку майна слід визнати неправомірним та скасувати, оскільки про них не було належним чином повідомлено боржника та вказані дії вчиненні з порушенням процедури, тобто без проведення огляду (обстеження) об`єкту оцінки (що вплинуло на визначення ринкової вартості майна).

Ухвалою суду від 10 червня 2019р. призначено скаргу до розгляду.

06 вересня 2019р. приватним виконавцем подано відзив на скаргу, в якому зазначено, що вимоги скаржниці є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 13 вересня 2019р. занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ТОВ «Оціночна компанія ВВК».

03 грудня 2019р. стороною скаржника подано висновок експертизи за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи.

09 січня 2020р. стягувачем було подано до суду пояснення на скаргу.

31 січня 2020р. до суду надійшли копія матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 10 березня 2020р. занесеною до протоколу судового засідання було залучено до участі у справі правонаступника стягувача - АТ «Альфа-Банк».

17 листопада 2020р. стороною стягувача направлено до суду заперечення на скаргу.

23 листопада 2020р. стороною скаржника подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала та просила задовольнити, решта учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки неповідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржниці, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2018р. Шевченківським районним судом м. Києва видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 757/33710/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №08-038/255 від 15 травня 2007р. в розмірі 904 304,46 дол. США.

Постановою приватного виконавця від 16 січня 2019р. відкрито виконавче провадження №58100642, з примусового виконання виконавчого листа №757/33710/14-ц від 13 вересня 2018р.

Копії матеріалів виконавчого провадження містять відомості щодо вжиття передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення.

05 березня 2019р. приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої, було описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 (надалі по тексту - квартира), яка була підписана представником стягувача ОСОБА_2 та понятими ОСОБА_3 , ОСОБА_4

06 березня 2019р. приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ «Оціночна компанія ВВК».

Суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оціночна компанія ВВК» надано висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки від 13 березня 2019р. згідно якого, ринкова вартість квартири, станом на дату оцінки становить 2 794 504,0 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту - Закон), виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відтак, приватний виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні дії для виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем надсилалися копії постанов та інших документів за адресою місця проживання боржниці.

Стаття 56 Закону визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч. 5 статті 56 Закону, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Крім того, згідно з положеннями статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.

Згідно з ч. 2 статті 22 Закону, присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Суд вважає, що відсутні підстави для скасування постанови приватного виконавця про опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_2 , від 05 березня 2020р., винесену у виконавчому провадженні № 58100642, оскільки приватний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень.

Та обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, квартири, без проникнення в неї, на думку суду не є підставою для скасування постанови, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру за технічною документацією.

Також суд ставиться критично до доводів сторони скаржника щодо недотримання строків, оскільки матеріали виконавчого провадження містять лише заяву стягувача, з приводу того, що сторони не дійшли згоди щодо вартості квартири.

Частиною 5 ст. 57 Закону передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Суд прийшов до висновку, що ТОВ «Оціночна компанія ВВК» при підготовці звіту про оцінку майна від 13 березня 2019р. дотримано вимоги закону.

Проте, сторона скаржника у зв`язку з незгодою із результатами оцінки майна, мали право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

За змістом ст.ст. 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Крім того, стороною стягувача було надано до суду рецензію ВГО «Союз Експертів України» від 28 вересня 2020р. на оскаржуваний звіт, згідно якої, звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правовим актам з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

За змістом ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки приватний виконавець діяв в межах та порядку повноважень наданих йому Законом.

Керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; ст. 19 Конституції України; Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія ВВК», про поновлення строку; визнання дій неправомірними; скасування постанов та звіту - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 27 листопада 2020р.

Суддя: