Ухвала суду № 93523395, 14.12.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/66/20

Справа № 754/4549/19

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2020 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шаманаєвої А.Д.

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та заміну сторони у зобов`язанні, договору відступлення прав вимоги за договорами застави, -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2020р. до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В., в якій останній просив передати справу за позовом ТОВ «Цемлайн» на розгляд Господарського суду Київської області в межах справи №911/3730/16 про банкрутство ТОВ «Цемлайн», посилаючись на те, що товариство має спеціальний правовий статус, зважаючи на те, що відносно цього суб`єкта порушено провадження у справі про банкрутство.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області, у провадження якого перебуває справа №911/3730/16 про банкрутство ТОВ «Цемлайн».

В судовому засіданні ліквідатор ТОВ «Цемлайн» арбітражний керуючий Ігнатченко Ю.В. та представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримали вищезазначені заяву та клопотання за викладених в них обставинах.

Представник АТ «Про Кредит Банк» залишила розгляд даного питання на розсуд суду, однак зазначила, що відсутні підстави для передачі справи за підсудністю.

Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2020 р., ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» призначено арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича (а.с.235-238).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (прийнятого 18.10.2018 року, діє з 21.10.2019 року, в редакції від 01.02.2020 року) визначено, що установлення з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 7 цього Кодексу, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 року (справа №607/6254/15-ц), зазначено, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що закриття провадження у цивільній справі неможливе, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Оскільки суд має застосовувати норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії розгляду справи, то суд застосовує норми Кодексу № 2597-VIII, які є чинними на час такого розгляду.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

Отже, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

Таким чином, виходячи зі змісту та підстав поданого позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність передачі даної справи до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Цемлайн».

Керуючись ст. 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Передати цивільну справу №754//4549/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та заміну сторони у зобов`язанні, договору відступлення прав вимоги за договорами застави до Господарського суду Київської області, на розгляді якого перебуває справа №911/3730/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя