Постанова № 9352323, 29.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 квітня 2010 р. № 21/38

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.          

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009р.

у справі

господарського суду№ 21/38

Донецької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ"

додержавного підприємства "Донецька залізниця"

про

за участю

представників сторін:

позивача –

відповідача –стягнення 455 331,91грн.

Давиденко К.Ю. дов. б/н від 13.08.2007

Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/548 від 24.02.2010

Розпорядженням № 02.03-10/172 від 17.03.2010р. змінено склад колегії суддів у справі №21/38 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Волковицька Н.О., Данилова Т.Б. утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 365196,76 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями посадових осіб залізниці.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що залізниця не мала права списувати кошти в сумі 129912,02 грн. з попередньої оплати в ТехПД, оскільки первинні документи станції Мушкетово для їх списання були підписані вантажоодержувачем із запереченнями та застереженнями.

Своїми діями залізниця змусила приймати вантажі по іншій станції призначення Волноваха, а для перевезення вантажу автомашинами на основний склад у м. Донецьк позивач додатково витратив кошти, які є прямими збитками.

Крім того, для розрахунків із залізницею ТОВ "АСИ-ОЙЛ" використовував кредитні кошти, за які сплатив 3789,31 грн.

У зв'язку з необхідністю переадресування 7 цистерн позивач сплатив АТ "Мажейкю Нафта" штраф 1120 дол. США, що в еквіваленті становить 8624 грн., які також є збитками позивача.

Також позивач вважає, що неправомірними діями залізниці йому завдано моральної шкоди, яку позивач оцінив у 100 000 грн.

Позивач ТОВ "АСИ-ОЙЛ" клопотанням № 220/1 від 30.03.09р. зменшив позовні вимоги на суму 3088,85грн. та просив стягнути з залізниці збитки, які виникли по сплаті плати за користування кредитними коштами за період з 09.12.2008р. по 30.01.2009р. у сумі 3754,72грн. (замість 3 789,31грн., зазначеної у позовній заяві); збитки в зв’язку з оплатою суми 6776,00грн. сплаченої за затримку цистерн, що належать АТ "Мажейкю Нафта" (замість 8624,00грн.); 128705,76грн. –безпідставно списані з особового рахунку позивача кошти за період з 25.11.08р. по 30.12.08р. (замість 129 912,02грн.), а загальна сума позовних вимог зменшена до 462107, 91грн.

Заявою № 1048/1 від 25.08.09р. позивач ТОВ "АСИ-ОЙЛ" вдруге зменшив позовні вимоги в частині штрафу за затримку цистерн, що належать АТ"Мажейкю Нафта", до розміру 6776грн.та суму позову зменшив до 455331,91грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.09.2009р.( суддя Матюхін В.І.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ - ОЙЛ" 355 331,91грн. - матеріальної шкоди, 30000,00грн. - моральної шкоди, у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Рішення господарського суду Донецької області вмотивоване посиланням на ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України та неправомірними діями залізниці, якими позивачеві завдано матеріальної шкоди у сумі 355 331,91грн., у зв’язку з чим вимоги у цій частині позову задоволені у повному обсязі, та моральної шкоди, відшкодування якої з урахуванням характеру правопорушення, допущеного залізницею, принципу розумності і справедливості зменшено та задоволено частково у сумі 30000,00грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009 (головуючого судді Шевкової Т.А.,суддів Діброви Г.І., Стойка О.В.) рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2009р. скасовано частково в частині стягнення збитків 3754,72 грн. плати за користування кредитними коштами та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В решті судове рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, в тому числі транспортного законодавства, просить частково скасувати судові рішення в частині стягнення шкоди в сумі 222871,43 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн. і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Касаційна скарга вмотивована безпідставним застосуванням судами норм ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу України, які регулюють відшкодування позадоговірної шкоди, в той час як між позивачем та залізницею існують договірні відносини, врегульовані Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України.

Донецька залізниця у касаційній скарзі наполягає на недоведеності причинного зв'язку між телеграмою начальника станції Мушкетово Донецької залізниці на станції Кагалмикська та Бугеняй та додатковими витратами (збитками) позивача, а також моральною шкодою.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 зі станції Кагамлицька Південної залізниці 21.11.2008р. ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" відправило на адресу ТОВ "АСИ - ОЙЛ" на станцію Мушкетово Донецької залізниці у цистернах №№74047986, 73753147 бензин автомобільний А-92. Вантажовідправником маса вантажу визначена при зважуванні на електронних вагах, у залізничних накладних вказана вага нетто - 52 850кг і 52 400кг відповідно, у залізничних накладних є відмітка про перевезення вантажу під охороною залізниці.

По прибуттю вантажу 25.11.2008р. на станції призначення Мушкетово ТОВ "АСИ - ОЙЛ" при огляді вагоно-цистерн за допомогою прибору "Рівнемір ультразвуковий портативний УУП-1М-1 №122" виявлено, що кількість бензину не відповідає даним, зазначеним у накладних, у цистернах позивачем виявлена недостача нафтопродуктів у вагоно-цистерні № 74047986 у кількості 14 135кг, у вагоно-цистерні № 73753147 у кількості 8384кг.

Позивач 26.11.08р. та 01.12.08р. на ім’я начальника станції Мушкетово Донецької залізниці направив телеграми № 734 і № 750 з проханням надати представника для комісійної видачі вантажу та забезпечити участь в комісії представника охоронної організації. Зазначені телеграми начальником станції залишені без відповіді та без задоволення.

Донецька залізниця листом № НЗ-02/4373 від 15.12.2008р. відмовила позивачеві у комісійній видачі спірного вантажу з посиланням на те, що цистерни прибули у технічно справному стані і у супроводі стрілків воєнізованої охорони; при огляді вагонів після прибуття в комерційному відношенні ЗПП відправника в наявності, справні, відповідають номерам, зазначеним в документах; доступу до вантажу не було, сліди втрати чи витікання вантажу під час перевезення не виявлені.

ТОВ "АСИ - ОЙЛ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання дій Донецької залізниці такими, що не відповідають вимогам законодавства та про зобов’язання залізниці здійснити комісійну видачу вантажу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.12.2008р. у справі № 21/244пн зобов’язано ДП "Донецька залізниця"здійснити комісійну видачу вантажу бензину А-92, що прибув 25.11.08р. на адресу ТОВ "АСИ - ОЙЛ" за залізничними накладними №№ 44530000, 44530001 шляхом виділення представника залізниці та з залученням представника охоронної організації для визначення маси нафтопродуктів із складанням комерційного акту". Дане рішення набрало законної сили.

Станцією Мушкетово Донецької залізниці на виконання рішення господарського суду від 25.12.2008р. у справі № 21/244пн була здійснена комісійна видача вантажу, за результатами перевірки складені комерційні акти № БК 443453/13 від 26.12.2008 року, № БК 443452/12 від 26.12.2008р., акти експертизи №7726/1, №7626/2 від 26.12.2008р., акт приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП від 26.12.2008р., згідно яких визначена недостача бензину автомобільного у кількості 21304кг, а з урахуванням похибки вимірювання та природних втрат –20 611кг.

За час затримки вагонів-цистерн з 26.11.2008 по 25.12.2008 залізниця нарахувала збір за зберігання, плату за охорону вантажу, плату за користування вагонами в сумі 128705,76 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача Донецької залізниці як безпідставно списані з його особистого рахунку в ТехПД.

Судами встановлено, що між ДП "Донецька залізниця" та ТОВ "АСИ-ОЙЛ" 12.12.2007р. укладено Договір № 16 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги. Пунктом 7.1 договору встановлено, що залізниця надає вантажовласнику послуги на станції Мушкетово.

Сторони в пункті 2.1 договору передбачили зобов’язання вантажовласника здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу, в п.2.2 договору визначений обов’язок залізниці приймати до перевезення вантажі вантажовласника.

Також сторонами ДП "Донецька залізниця" та ТОВ "АСИ-ОЙЛ" 10.08.2007р. укладено договір № 1/71 про подачу та забирання вагонів ТОВ "АСИ-ОЙЛ" при станції Мушкетово, на умовах якого здійснюється подача, розстановка по фронтам навантаження, вивантаження та забирання вагонів на колії, які належать підприємству ТОВ "АСИ-ОЙЛ", та примикають до колій станцій Мушкетово і обслуговуються локомотивом залізниці.

Станцією Мушкетово повідомлення про отримання вагонів № №74047986, 73753147 передано 25.11.2008р. о 14год.30хв. В залізничних накладних немає відмітки станції призначення про подачу залізницею вагонів під вивантаження засобами одержувача. Станцією Мушкетово складені акти загальної форми № 80 від 26.11.2008 та № 84 від 26.12.2008, якими оформлена затримка вищезазначених вагонів під вивантаженням на під'їзній колії з 25.11.2008 по 26.12.2008 включно та за накопичувальними картками №№ 09123361, 24123486, 30123523, за відомістю плати за користування вагонами №29120225 нараховано збір за зберігання вантажу у вагонах (код 193) у сумі 55713,60грн., збір за охорону вантажу (код 203) –45883,96грн., плата за користування вагонами у сумі 27108,10грн., всього 128705,76 грн.

Факт списання залізницею коштів в цій сумі з ТОВ "АСИ-ОЙЛ" підтверджений наявними в матеріалах справи переліками № 87 від 09.12.08р., № 84 від 24.12.08р., № 95 від 30.12.08р., № 99 від 29.12.08р.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Донецької залізниці безпідставно списаних з особового рахунку в ТехПД коштів в сумі 128705,76 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимоги ТОВ "АСИ-ОЙЛ" про здійснення залізницею перевірки вантажу у спірних цистернах за участю представника залізниці та охоронної організації, що супроводжувала нафтопродукти, відповідають положенням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08р. №281/171/578/155.

Суди попередніх інстанцій при цьому керувались статтями 46, 119 Статуту залізниць України та пунктом 13 Правил користування вагонами та контейнерами, згідно з яким плата за користування стягується з вантажовласника у разі затримки вагонів під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність нарахування та утримання із суми попередньої оплати ТОВ "АСИ-ОЙЛ" в ТехДП залізниці збору за зберігання вантажу, збору за охорону вантажу, плати за користування вагонами в сумі 128705,76 грн. за період з 25.11.2008 по 26.12.2008 в очікуванні видачі вантажу з перевіркою та складання комерційних актів, оскільки у пункті 17 Правил складання актів, затверджених Наказом міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, прямо зазначено, що протягом часу затримки залізницею складання комерційного акта з одержувача не стягується плата за зберігання вантажу, а також плата за користування вагонами (контейнерами).

Щодо стягнення з Донецької залізниці вартості перевезення автотранспортом за грудень 2008р. 121968,20грн. та за січень 2009р. 46543,40грн. ПММ зі станції Волноваха на Донецький склад поблизу станції Мушкетово, а також додаткових витрат позивача в сумі 54 359,83грн.за переадресовування в 7 цистернах вантажу зі станції Волноваха на станцію Мушкетово, та 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів Вищого господарського суду вважає судові рішення в цій частині передчасними, прийнятими по неповно встановленим обставина справи та невірно застосованим нормам матеріального права.

Судами встановлено, що 01.12.2008р. станція Мушкетово направила на адресу станцій Кагамлицька і Бугеняй телеграму №7 з проханням цистерни з ППМ на адресу ТОВ "АСИ - ОЙЛ" не направляти без згоди станції Мушкетово у зв’язку з несвоєчасним вивантаженням вантажу.

Начальником станції Мушкетово 08.12.08р. направлена на адресу станції Бугеняй телеграма № 47 з проханням цистерни з ППМ на адресу ТОВ "АСИ - ОЙЛ" не направляти без згоди станції Мушкетово у зв’язку з неплатоспроможністю останнього.

Станція Кагамлицька про телеграму станції Мушкетово № 159 від 26.11.08р. повідомила постачальника АТ "Укртатнафта", який листом від 4.12.08р. № 38/10-7012 звернувся до ТОВ "АСИ - ОЙЛ" з проханням в найкоротші строки розпорядитись вантажем, який був відвантажений йому на виконання умов договору купівлі-продажу № 20/2/2118 від 28.12.07р. і надіслав копію телеграми станції Мушкетово.

АТ "Мажейкю Нафта" листом від 3.12.08р. № 11.8-7.1/27-420 повідомило позивача про те, що 01.12.08р. зі станції Мушкетово отримана телеграма № 7 про заборону відправки на цю станцію вантажів, одержувачем яких є ТОВ "АСИ - ОЙЛ", внаслідок чого немає можливості виконати свої зобов’язання, передбачені договором купівлі-продажу і направити нафтопродукти на станцію Мушкетово. АТ "Мажейкю Нафта" копії телеграм станції Мушкетово № 7 від 01.12.08р., як додаток до листа від 03.12.08р. № 11.8-7.1/27-420, № 47 від 08.12.08р. факсом 12.12.08р. направило позивачеві ТОВ "АСИ - ОЙЛ".

У зв’язку з наведеним ТОВ "АСИ - ОЙЛ" вимушено було перенаправити вантажопотоки з ППМ, адресовані йому зі станції Бугеняй (20 цистерн) та станції Мангалі, Латвія (1 цистерна), і здійснювати приймання нафтопродуктів, вантажовідправником яких було АТ "Мажейкю Нафта" і ТОВ "ЛРТ"м. Рига, на станцію Волноваха, потім автотранспортом перевозити на свій склад, який знаходиться у м. Донецьку поблизу станції Мушкетово.

Судами встановлено, що за міжнародними залізничними накладними №№ 642131-642135 за відправкою від 02.12.08р. в цистернах №№ 50595024, 50613181, 50613405, 50613785, 50734128; №№ 642423-642426 від 08.12.08р. в цистернах №№ 50612753, 51148286, 51260065, 51260875; № 773745 від 11.12.08р. в цистерні № 51148641 (зі станції Мангалі, Латвія); №№ 642723-642727 від 15.12.08р. в цистернах №№ 50595446, 50613314, 51251023, 51260586, 51260909; №№ 642793-642794 від 16.12.08р. в цистернах №№ 50595677, 51155547; №№ 643013-643016 від 21.12.08р. в цистернах №№ 50613348, 51148443, 51252922, 51260206, на станцію Волноваха надійшло 1250,351т нафтопродуктів.

Позивачем бензин був перевезений автотранспортом зі свого складу, який розташований поблизу станції Волноваха, на склад, розташований поряд зі станцією Мушкетово, для чого були залучені експедитори –ТОВ "ЕР-ЛАН"та ТОВ "КВФ "Центркомплектсталь". Вартість перевезення під експедируванням ТОВ "ЕР-ЛАН" за маршрутом Волноваха - Донецьк склала за грудень 2008р. 121968,20грн.; за січень 2009р. під експедируванням ТОВ "КВФ "Центркомплектсталь"– 46543,40грн., які позивач визначив як додаткові збитки.

Також вантаж, який надійшов на станцію Волноваха 25.12.08р. у цистернах №№ 51155547, 51148641, 26.12.08р. у цистерні № 50595677 і 29.12.08р. у цистернах №№ 50613348, 51148443, 51252922, 51260206 (усього 7 цистерн) після того, як станція Мушкетово дала згоду на приймання нафтопродуктів, адресованих ТОВ "АСИ - ОЙЛ" позивачем був переадресований в цих же цистернах на станцію Мушкетово і додаткові витрати позивача склали 54 359,83грн., які були списані Донецькою залізницею за переліками ТехПД.

Донецький апеляційний господарський суд підставно визнав помилковим висновок господарського суду про стягнення 3754,72грн. збитків, нарахованих у якості відсотків за користування кредитними коштами в сумі 128705,76грн., які позивачеві були надані ВАТ "РОДОВІД БАНК" згідно кредитного договору № 2008-159 від 25.09.2008р., за період з 09.12.08р. по 30.01.2009р.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення збитків та моральної шкоди, суди виходили із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, із ст.16 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із загальних норм, зокрема, ст.1166 Цивільного кодексу України та ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, і на цих підставах частково задовольнили позовні вимоги про стягнення 100 000,00грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями залізниці позивачу, у сумі 30000грн.

Неправомірними діями Донецької залізниці суди визнали Телеграми начальника станції Мушкетово Донецької залізниці від 01.12.2008р. №7 на адресу станцій Кагамлицька і Бугеняй та від 08.12.08р. № 47 на адресу станції Бугеняй, які суди визнали як заборону відвантаження продукції на станцію Мушкетово.

Однак, такий висновок колегія суддів Вищого господарського суду вважає судові рішення в цій частині передчасними, прийнятими по неповно встановленим обставина справи та невірно застосованим нормам матеріального права, зокрема, без врахування спеціальних норм транспортного права.

Судами не враховано приписи частини другої статті 9 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

          Виходячи із ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, по шти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими норма тивно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами(статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 18 Закону України " Про залізничний транспорт" встановлює, що перевезення вантажів і пасажирів у прямому і непрямому міжнародному і прямому змішаному сполученнях регулюється чинним законодавством України і міжнародними договорами України.

Частина п'ята статті 307 Господарського кодексу України також встановлює, що відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Ст.920 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами(статутами).

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) встановлює розмір та межі відповідальності залізниць. Так. ст.23 СМГС встановлює, що залізниця відповідальна в межах умов, встановлених цим розділом, за просрочку доставки вантажу та за збитки, що виникли внаслідок повної або часткової втрати, недостачі маси, пошкодження, псування або зниження якості вантажу за час від прийому вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення.

У ст.22 Закону України "Про залізничний транспорт"також встановлено, що відшкодування збитків користувачам послуг залізничного транспорту загального користування у разі порушення договірних обов'язків здійснюється у порядку, що встановлюється Статутом залізниць України.

Ст.105 Статуту залізниць України встановлює, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспорті, експедиторські і посередницькі організації несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Таким чином, нормами спеціального транспортного законодавства встановлено обмежену матеріальну відповідальність вантажовідправників, залізниці та вантажоодержувачів за договором перевезення - у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць України та окремими договорами. Частиною 5 статті 114 Статуту залізниць України прямо встановлено, що витрати і збитки, не передбачені дого вором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами –Донецькою залізницею та ТОВ "АСИ - ОЙЛ" укладено два договори : Договір № 16 від 12.12.2007 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та укладено договір № 1/7110.08.2007р. про подачу та забирання вагонів ТОВ "АСИ-ОЙЛ" при станції Мушкетово, однак, судами не встановлено, яку матеріальну відповідальність встановили сторони за цими окремими договорами.

Судами не враховано, що відвантаження спірних вантажів здійснювалося на підставі "Соглашения между железнодорожними администрациями государств-участников Содружества Независимих Государств, Латвийской Республики, Литовской Республики и Єстонской Республики об особенностях применения отдельних норм Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)."

Параграфом 3 ст.3 СМГС визначено, що залізниця може заборонити або обмежити прийом вантажів за вказівкою відповідних урядових органів, та встановлений певний порядок введення такої заборони або обмеження перевезень.

Щодо телеграми на станцію Кагамлицька Південної залізниці, то ст.29 Статуту залізниць України встановлено, що Укрзалізниця має право запроваджувати тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пункті призначення.

За таких обставин судами попередніх інстанцій не встановлено, чи були зазначені телеграми начальника станції Мушкетово забороною відвантаження продукції на станцію Мушкетово, чи було дотримано порядок запровадження тимчасових обмежень щодо перевезень на станцію призначення Мушкетово.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На цих підставах колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця", часткового скасування судових рішень та в скасованій частині направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 , 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі №21/38 та Рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2009 скасувати в частині стягнення 222871,43 грн. збитків та 30000 грн. моральної шкоди та в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В решті Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі №21/38 залишити без змін.

Постанова не підлягає повторному касаційному оскарженню.

Головуючий           Є. Першиков

Судді           Т. Данилова

І. Ходаківська